ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"18" листопада 2025 р. Справа № 918/717/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гудак А.В.
суддя Мельник О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого
на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025
(ухвалене о 11:20 год. у м. Рівному, повний текст складений 18.09.2025)
у справі № 918/717/25 (суддя Бережнюк В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
до Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого
про стягнення 160 178 грн 45 коп. інфляційних втрат та 3% річних
Господарський суд Рівненської області рішенням від 18.09.2025 у справі № 918/717/25 позов задовольнив. Стягнув з Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" 117 470 грн 78 коп. інфляційних втрат, 42 707 грн 67 коп. 3% річних та 2 422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Орендне підприємство санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі №918/717/25, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Мотивуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач посилався на те, що не отримував процесуальних документів від позивача та суду, в тому числі не отримував повний текст оскаржуваного рішення.
Крім того вказував, що директор скаржника в період з 09.10.2025 по 22.10.2025 перебував у відпустці та не мав можливості здійснювати моніторинг вхідних документів у Електронний кабінет.
Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.11.2025 визнав неповажними підстави, наведені Орендним підприємством санаторієм "Червона калина" імені Миколи Сивого в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі №918/717/25. Відмовив у задоволенні клопотання Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі № 918/717/25. Апеляційну скаргу Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі № 918/717/25 залишив без руху. Зобов'язати скаржника протягом 10-днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду: мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; докази надіслання копії клопотання іншому учаснику з яких буде вбачатися перелік надісланих документів. Роз'яснив скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені ст.ст. 260, 261 ГПК України.
В подальшому, до суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач не отримував по цій справі позовної заяви, ухвали про відкриття провадження та рішення суду за результатами розгляду справи, що підтверджується долученим витягом з ЄСІТС "Електронний суд".
Відповідач продовжує, що йому не було відомо про поданий позов, ТОВ "Волиньелектрозбут" не зверталося щодо позасудового вирішення спору.
Зауважує, що жодних процесуальних документів по справі не направлено на електронну адресу відповідача.
Продовжує, що документи, котрі надходять через систему "Електронний суд"», відображаються у розділі "Повідомлення". Це додатковий сервіс для інформування про надходження, але основний перегляд документів відбувається у розділі "Мої справи". Саме з цього розділу юридична особа може дізнатись про поданий до неї позов.
Посилається на те, що ГПК України не встановлено обов'язок юридичної особи щодо щоденного моніторингу всіх процесуальних документів, що надходять в кожну справу, стороною якої є юридична особа.
Саме при належному функціонування розділу "Повідомлення" представник юридичної особи може дізнатись про пред'явлений позов.
В період з 09.10.2025 по 22.10.2025 директор відповідача перебував у черговій відпустці, та не мав можливості здійснювати моніторинг надходження процесуальних документів. Це єдина особа на підприємстві, що має доступ до системи Електронний суд.
Звертає увагу, що за відсутності будь-яких повідомлень на електронну пошту та повідомлень в розділі "Повідомлення" директор не знав і не міг знати про існування позовної заяви та подальшого її розгляду Господарський судом Рівненської області.
Згідно картки руху позовної заяви по даній справі вбачається, що вона не була доставлена в кабінет відповідача та адресу електронної пошту, при цьому система сформувала для суду підтвердження про доставку позову в кабінет Відповідача.
Зазначене є свідченням технічного збою у доставці документів по цій справі до Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого. Всі подальші документи по справі також не надходили ні на електронну адресу, ні в сервіс "Повідомлення".
Підсумовує, що функціонування системи Електронний суд не залежить від волевиявлення посадових осіб відповідача і скаржник був правомірно переконаний, що вживши всіх встановлених вимог чинного законодавства щодо проведення реєстрації в системі електронного судочинства, він буде належним чином проінформований про пред'явлення до нього позову і він не повинен буде вживати додаткових заходів, не визначених ГПК України, для виявлення такої.
Крім того вказує, що звернення щодо некоректної роботи системи Електронний суд направлено 13.11.2025 через відповідний сервіс ресурсу, яке зареєстровано за №25577736.
Розглядаючи заяву про поновлення строку, апеляційний господарський суд вказує таке.
Згідно із ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржене рішення ухвалене 18.09.2025 та в цей же день складено його повний текст, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України та вихідними днями, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення було 08.10.2025.
Проте, як вбачається із відмітки системи Електронний суд, через котру була подана апеляційна скарга, остання була подана 25.10.2025, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України"" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином Європейський суд з прав людини роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини слідує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
Таким чином, суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Підставою поновлення строку заявник визначає, неповідомлення його про розгляд цієї справи судом першої інстанції, зокрема, внаслідок ненадходження процесуальних документів до кабінету скаржника в системі Електронний суд, та перебування директора у відпустці.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац 1 частини шостої статті 6 ГПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення), затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08 2021 № 1845/0/15-21, особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частина шоста вказаної статті визначає, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Апеляційний господарський суд, з матеріалів справи встановив, що:
- ухвала Господарського суду Рівненської області від 08.08.2025 про відкриття провадження у справі №918/717/25 в електронному вигляді була направлена Орендному підприємству санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого в його Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" та доставлена останньому 08.08.2025 о 17:49 год., що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Рівненської області, сформованою у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" (а. с. 60 на звороті);
- рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 в електронному вигляді було направлено Орендному підприємству санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого в його Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" та доставлено останньому 18.09.2025 о 19:17 год., що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Рівненської області, сформованою у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" (а. с. 77).
Таким чином, скаржник вважаться таким, що отримав вище вказані судові рішення суду першої інстанції, а протилежні доводи скаржника, спростовуються наявними в справі доказами.
Доводи скаржника про те, що в розділі "Повідомлення" відсутня інформація, в тому числі, котра стосується цієї справи, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки із знімку екрану такого розділу, доданого до заяви про поновлення строку, вбачається існування функціоналу на видалення повідомлень.
Крім того, твердження скаржника про можливий збій у роботі системи Електронний суд, не підтвердженні жодними доказами.
Щодо доводів відповідача про те, що директор перебував у відпустці, то апеляційний господарський суд вказує, що такі обставини відносяться до суб'єктивних, оскільки перебування керівника у відпустці, відсутність в інших осіб доступу до Електронного кабінету юридичної особи, в період відсутності виконавчого органу, лише вказує на внутрішню організацію відносин на підприємстві.
Також колегія суддів зазначає, що подаючи, на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2025, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на ті самі обставини, котрі вже були визнанні судом апеляційної інстанції неповажними.
Тому доводи скаржника, наведенні у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Однак, таких обставин скаржником не наведено.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі № 918/717/25 є неповажними, виникли із суб'єктивних причин.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі № 918/717/25.
З огляду на приписи ст. ст. 116, 242 ГПК України та те, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник отримав 04.11.2025 о 19:50 год., то строк на усунення недоліків, закінчився 17.11.2025.
Відповідно ч. ч. 3, 4 статті 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 260, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Орендного підприємства санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2025 у справі № 918/717/25.
2. Справу № 918/717/25 надіслати Господарському суду Рівненської області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Мельник О.В.