Справа № 214/10868/24
2-о/214/90/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сіденка С.І.,
за участю: секретаря судового засідання Розстальної К. В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересова особа : ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання заявника з чоловіком однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,
Заявниця звернулась до суду з заявою до заінтересованих осіб про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу у період з березня 2022 року по день зникнення 13 червня 2024 року.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявник вказала, що в 2019 році познайомилась з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та між ними виникли відносини. Спілкувалися за допомогою телефону, на свята приїздили один до одного та проводили час разом. У 2022 році під час окупації міста Маріуполя, вимушена була залишити свій дім та переїхати до міста Кривого Рогу. Починаючи з березня 2022 року по 2024 рік, проживала з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, за адресою : АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому від 11.09.1995 року. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали права та обов'язки відносно один одного. За час проживання разом вели домашнє господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, разом утримували житло.
У зв'язку з військовою агресією ОСОБА_4 було призвано за повісткою 14.03.2024 року та 15.03.2024 року за місцем реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29 березня 2024 року було мобілізовано до Збройних Сил України. Відповідно до довідки військово зобов'язаний перебував на службі в військовій частині НОМЕР_1 .
Однак під час виконання бойових завдань ОСОБА_4 13.06.2024 року зник безвісти. У зв'язку з наведеним у червні 2024 року матір ОСОБА_3 отримала сповіщення №133 вих. №3/1651 від 16.06.2024 року про зниклого безвісти ОСОБА_4 , під час захисту Батьківщини в зоні виконання бойових дій поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області.
У зв'язку з тим, що проживали у незареєстрованому шлюбі, заявниця не може в повному обсязі реалізувати свої права, встановлення факту проживання однією сім'єю дозволить належним чином, а саме ініціювати питання виплати грошової допомоги.
19 12.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільної справи передано судді Сіденко С.І.
Ухвалою суду від 27 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку окремого провадження, повідомлено учасників справи про місце та час розгляду справи.
У судовому засіданні заявниця та її представник - адвокат Бондаренко О. В. заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Заінтересована особа Міністерство оборони України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень щодо заяви не надали.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог, значила, що заявниці син її не потрібен був, проживала з ним з корисливих мотивів, оскільки заявниця хотіла перечикати війну і поїхати на заробітки. Ремонт в квартирі почала робити, після того як мого сина ОСОБА_4 оголошення безвісти зниклого. Заявниця часто їздила до м. Дніпро.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що знала ОСОБА_4 , ще з дитинства. Бачила його разом з заявницею, проживали однією сім'єю з 2022 року. Вони постійно всюди були разом, а також разом відпочивали. Знала, що він проходить військову службу в Збройних Силах України.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , суду пояснила, що знала ОСОБА_4 , він познайомив її з заявницею, вказувала,що на початку війни заявниця почала проживати разом з ОСОБА_7 , вони завжди були разом, робили ремонт, при зустрічі заявниця повідомила мені, що ОСОБА_7 проходить військову службу в Збройних Силах України.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши сторін і свідків, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.293 ч.2 п.5 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ст.315 ч.2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно ст.9 ч.6 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Пунктами 4, 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються, зокрема, копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з 27.03.2023 року №1242-5002671813.
Відповідно свідоцтва про розлучення від 17 травня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 .
15.03.2024 та 14.03.2024 року отримано повістки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Довідкою від 10.04.2024 року ОСОБА_4 став до лав Збройних Сил України та був зарахований на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .
Сповіщення сім'ї №133 від 16.06.2024 (вих.№3/1651), яке надійшло на адресу матері ОСОБА_3 свідчить, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 13.06.2024 року поблизу н.п. Кринки Херсонської області.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно з ч.4 ст.3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 204/6931/20, від 30.06.2022 у справі № 694/1540/20).
СК України не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду під час їх оцінки. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07.12.2023 у справі № 442/3741/21.
У постанові Верховного Суду від 17.04.2023 у справі № 463/11211/19 зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з'ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки.
Також у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 383/821/22 зазначено, що предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім'єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, що визначено ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.».
Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що заявницею не надано доказів того, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 , оскільки обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було розірвано до безвісти зникнення ОСОБА_4 . Заявницею не долучено будь-яких доказів на підтвердження вищевикладеного. До показів свідків суд відноситься критично, оскільки свідки є сусідами, не можуть достеменно підтвердити факт ведення спільного побуту заявниці з ОСОБА_4 , не можуть свідчити проте, що склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні сім'ї.
При цьому сам факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних сім'ї, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Як роз'яснено в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
За змістом ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання заявника з чоловіком однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання як ВПО, АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа 1: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, просп. Повітряних Сил України, 6.
Заінтересована особа 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП суду не відомий, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Суддя С.І. Сіденко