Справа № 214/2071/25
2-о/214/147/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Чернової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Нестеренко К.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника- Щербаня В.С.,
представника заінтересованої особи- Іванової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду матеріали справи представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Щербаня Віктора Сергійовича, третя особа - Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-
14.03.2025 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Щербань В.С. звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою в якій просить суд, встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини віком до 18 років, свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що 02.12.2006 року між заявником та ОСОБА_3 , було укладено шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилась дитини - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . 12.04.2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Гунсгаген (Німеччина) ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_3 . Після смерті ОСОБА_4 , дитина заявника, ОСОБА_2 була позбавлена материнського піклування, залишилась сама у чужій країні. Тому, у січні 2025 року дитина заявника, ОСОБА_2 , переїхав з Німеччини до заявника в Україну.
Згідно акту про проживання, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживаємо разом за адресою будинок АДРЕСА_1 . Зараз триває процедура приватизації вказаного житла, що 50056, Україна, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, мікрорайон Сонячний, підтверджується відповідною заявою про приватизацію. Заявник зареєстрований у вказаному житловому приміщені та бере участь у приватизації, а тому має правові підстави жити там разом з сином Оскільки наразі процедура приватизації житла не завершена, то надати докази на підтвердження права власності на житло не має можливості. Коли я отримаю документи про підтвердження права власності в порядку приватизації, то долучу їх до матеріалів даної справи. ОСОБА_2 вже пішов на навчання до школи у м. Кривому Розі, а саме до Криворізької гімназії № 86 КМР ДОР. Згідно довідки № 49 від 11.03.2025 року виданої Криворізькою гімназією № 86 КМР ДОР син заявника навчається у 7-А класі. Він, як батько відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням дитини. Взагалі, усіма питаннями пов'язаними з навчанням ОСОБА_2 я займаюся самостійно. Крім того, він активно приймає участь у вихованні своєї дитини, допомагає ОСОБА_2 з навчанням, слідкує за його духовним та фізичним розвитком. Також, заявник виділяє ОСОБА_2 грошові кошти на його особисті дрібні витрати. Заявник отримує заробітну плату на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на посаді прохідник (підземний) 5 розряду ШУ з підземного видобутку руди.
Заявник зазначив, що встановлення факту перебування малолітньої дитини на його самостійному вихованні, догляді і утриманні, який займається його вихованням та утриманням, необхідно з метою захисту прав та інтересів дитини, та прав заявника, як батька, для отримання відстрочки від мобілізації, що стало підставою для звернення до суду з зазначеною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2025 року відкрито окреме провадження у справі з викликом в судове засідання заявника та заінтересованих осіб.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він разом з дитиною проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Він сам виховує дитину, забезпечує її всім необхідним. З сином як і до війни так і в період війни спілкувався весь час, фінансово підтримував, аліменти з нього відраховувались. Мати дитини ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в Німеччині м. Ґуксґаґен, сина одразу забрав до себе, на початку зими 2025 року. З сином в них добрі стосунки, проводять разом багату часу.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, пояснивши, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікується ним самостійно з січня 2025 року.
Представник заінтересованої особи Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради Іванова О.В., в судовому засідання не заперечувала проти задоволення заяви, також зазначила, що родина ОСОБА_6 у них на обліку з січня 2025 року, стосунки в них нормальні, батько виховує дитину самостійно.
В судовому засіданні в якості свідка допитана ОСОБА_7 яка показала наступне. Вони з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом, за адресою: АДРЕСА_1 , батько самостійно виховує дитину, забезпечує всім необхідним, дитина ходить до школи. Вона онука не утримує, в неї не має грошей на його утримання.
В судовому засідання допитаний неповнолітній ОСОБА_2 в присутності педагога Криворізької гімназії №86 ОСОБА_8 , зазначив наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в Німеччині м. Ґуксґаґен померла його мати ОСОБА_4 , на початку зими він 2025 року повернувся з Німеччини в Україну. Проживають разом з татом та бабусею ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , з татом в них добрі стосунки, багато часу проводять разом, тато забезпечує його всім необхідним, водить до школи, крім батька ним ніхто не опікується.
В судовому засіданні була допитана педагог Криворізької гімназії №86 ОСОБА_10 , яка зазначила наступне, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є учнем Криворізької гімназії №86, 7 -А класу, вона є його класним керівником, в її присутності ОСОБА_2 , надав пояснення у суді, повидив себе спокійно, не схильний до брехні, вихований.
Заслухавши заявника ОСОБА_1 , представника заявника, представника органу опіки, зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідка ОСОБА_7 , неповнолітнього ОСОБА_2 , педагога Криворізької гімназії №86 Т. Копин, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого повторно 16.02.2021 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу Серія НОМЕР_4 , 02.12.2006 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 ). (а.с. 6).
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2021 року шлюб між сторонами розірвано. (а.с. 8).
Згідно свідоцтва про смерть виданого відділом РАЦС міста Ґуксґаґен з реєстраційним номером № НОМЕР_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10-14).
Із акту від 05.03.2025 року підписаного мешканцями будинку АДРЕСА_2 видно, що дитина ОСОБА_2 разом із батьком ОСОБА_1 з січня 2025 року проживають за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.19)
Відповідно довідки Криворізької гімназії №86 Криворізької міської ради Дніпропетровської області у тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно навчається у 7-А класі Криворізької гімназії №86 Криворізької міської ради Дніпропетровської області. Батько відвідує батьківські збори. Цікавиться навчанням дитини (а.с.20).
Відповідно до довідки виданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 , дійсно працює на підприємстві з 28.02.2001 року, а з 01.02.2012 року по теперішній час працює в якості : прохідник (підземний) 5 розряду (а.с.21).
Згідно довідки про доходи виданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за шість місяців з вересня 2024 року по лютий 2025 року у сумі 287 889,32 грн.
Згідно пояснень заявника ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_7 , педогога Криворізької гімназії №86 Т. Копин, встановлено, що вихованням та утриманням сина займається батько ОСОБА_1 , батько регулярно гуляє із сином, приділяє значну увагу розвитку дитини, забезпечує всім необхідним, відвідує батьківські збори.
Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, серед іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 1 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За приписами статті 155 СК здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством встановлені права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов'язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо виховання дитини.
Разом з тим, частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Доведення факту одноосібного виховання й утримання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, а саме, за яких мати неповнолітньої дитини померла, що безумовно впливає на права й інтереси дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Зі змісту статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 р. прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має юридичне значення, серед іншого, як підстава для зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Суд наголошує, що законом не визначено іншого порядку встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні особи, тобто, відсутній державний або інший орган, який уповноважений посвідчувати такий факт.
З огляду на викладене вище судом, з досліджених в сукупності письмових доказів, а також показів свідків, які в порядку ст.ст. 77, 78 ЦПК України, є належними та допустимими, встановлено, що заявник ОСОБА_1 , який є батьком неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно утримує та виховує неповнолітнього сина, який перебуває на його (заявника) утриманні, дослідженими судом доказами також встановлено, що мати дитини ОСОБА_4 померла в Німеччині у місті Ґуксґаґен, що, в свою чергу, також підтверджує факт здійснення заявником самостійного виховання малолітнього сина та його перебування на повному утриманні батька, при цьому, з урахуванням викладеного вище, та враховуючи мету встановлення зазначеного юридичного факту для заявника, документом, що підтверджує зазначену обставину - факт самостійного виховання малолітньої дитини одним з батьків, - може бути рішення суду. При цьому, зазначений юридичний факт породжує для заявника та його неповнолітнього сина юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, та, крім того, встановлення даного факту необхідно заявнику з метою захисту прав та інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів, як батька, що самостійно займається вихованням та утриманням дитини, на підставі чого суд приходить до висновку про доведеність і обґрунтованість заяви, та, відповідно, наявності визначених законом підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим понесені заявником судові витрати, що складаються з судового збору, - вважати фактично понесеним останнім.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Щербаня Віктора Сергійовича, третя особа - Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме самостійного виховання та утримання батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Служба у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради: ЄДРПОУ 34339916, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32
Суддя Н.В. Чернова