Справа № 932/3740/25
Провадження № 2/932/1419/25
13 жовтня2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Малінова О.С.,
за участю секретаря судових засідань - Теліціної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Острик Сергій Олексійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мирноградської міської ради (останнє відоме місце розміщення: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9, ЄДРПОУ 04052956) про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Острик С. О. до Мирноградської міської ради, про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 18 листопада 2008 року квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 частка та ОСОБА_3 частка квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належні йому частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . На момент смерті батько з ним постійно проживав брат позивача - ОСОБА_3 , який відповідно до закону прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача - ОСОБА_3 , якому на момент смерті належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . У встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, він не звернувся у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Просить суд, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 2 місяці.
Позивач та його представник до суду не з'явилися, представник позивача надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача (а.с. 57).
Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с. 56).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 18 листопада 2008 року квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 - належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 частка та ОСОБА_3 частка (а.с.27-31).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюб (а.с. 20-21), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с. 25-26) та копією свідоцтва про народження позивач (а.с.22).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.32).
Після смерті батька відкрилася спадщина на належні йому частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . На момент смерті батько з ним постійно проживав брат позивача - ОСОБА_3 , який відповідно до закону прийняв спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.33) , якому на момент смерті належала квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Родинний зв'язок між позивачем та померлим підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с. 23-24).
У березні 2025 року позивач звернувся до першої Броварської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, повивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено у зв'язку з тим, що позивач на момент смерті останніх спільно з ними за однією адресою зареєстрований не був, строк для прийняття спадщини пропущений.
Обсяг спадкового майна - квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Обґрунтовуючи поважність терміну пропуску звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини, позивач вказує на те, що він у зв'язку з військовою агресією росії проти України не міг вчасно звернутись до нотаріальної контори, оскільки Мирноградська міська територіальна громада визначалась, як територія можливих бойових дій.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з цього часу виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
У зв'язку з цим, для прийняття спадщини за законом необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як спадкоємець за законом звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Позивач просить встановити йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, посилаючись на те, що він з поважних причин його пропустив.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, зважаючи на те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання згідно позовної заяви: АДРЕСА_1 ; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Острик Сергій Олексійович (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Мирноградської міської ради (останнє відоме місце розміщення: Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9, ЄДРПОУ 04052956) про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 2 (двох) місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя О.С.Малінов