Єдиний унікальний номер судової справи №678/1546/25
Номер провадження №2-о-678-48/25
11 листопада 2025 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
розглянувши у порядку окремого провадження в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Летичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
встановив:
02 жовтня 2025 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що він є рідним батьком ОСОБА_2 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 40 років та 16 грудня 2024 року Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , проте у ньому допущено помилку у написанні по батькові померлого ОСОБА_2 , а саме: замість правильного « ОСОБА_3 » вказано неправильно: « ОСОБА_4 ». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08 вересня 2025 року його повідомили про те, що при перевірці наданих документів виявлено розбіжності, а саме: згідно документів загиблого військовослужбовця та копії свідоцтва про смерть по батькові - ОСОБА_4 , а згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження загиблого - ОСОБА_3 .
У зв'язку з тим, що також допущено помилки у написанні по батькові у паспорті ОСОБА_2 , його військових документах, які були надані ТЦК та СП для призначення пенсії, та усунути ці розбіжності у позасудовому порядку неможливо у зв'язку з його загибеллю, та такі факти не підлягають встановленню у порядку окремого провадження, йому необхідно також встановити факт родинних відносин. Зазначені вище факти необхідні йому для реалізації відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як батька загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану військовослужбовця Збройних Сил України сина, права на отримання одноразової грошової допомоги та права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника згідно із нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
02 жовтня 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
11 листопада 2025 року до суду надійшла заява заявника ОСОБА_1 про розгляд справи у їхню відсутність та без звукозапису, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
30 жовтня 2025 року у письмових поясненнях представник заінтересованої особи - Летичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - просять про розгляд справи без їхньої участі, щодо задоволення заяви покладаються на думку суду.
30 жовтня 2025 року у письмових поясненнях представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить прийняти обґрунтоване рішення на підставі наявних доказів.
Розгляд справи проведено в порядку ст. 247 ЦПК України на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1). Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2).
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За змістом пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі Правил) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду, в тому числі про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до абз.4 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого повторно Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та Витягу № 00048513003 від 17 грудня 2024 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_1 (батько) та мати ОСОБА_5 .
Згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 40 років, про що 16 грудня 2024 року складено відповідний актовий запис № 340.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0309-8/68404 від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 повідомили про те, що при перевірці наданих документів виявлено розбіжності, а саме: згідно документів загиблого військовослужбовця та копії свідоцтва про смерть по батькові - ОСОБА_4 , а згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження загиблого - ОСОБА_3 .
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 464/6696/20 зазначено, що в разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно до положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, із змінами та доповненнями, визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
В пунктах 3, 4, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). З такими заявами до суду можуть звертатися особи, щодо яких складено актовий запис. Питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Виходячи з того, що рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.
Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. ( ч.1, ч.2 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, у том числі, батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю (п.«б» ч.4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. (ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами;
Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що обставини, на які посилається заявник у заяві, ніким не спростовані та знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому, встановлені у судовому засіданні обставини справи, дають підстави суду зробити висновок про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про смерть та встановлення факту родинних відносин між батьком та сином.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вимоги процесуального закону, судові витрати при розгляді справ окремого провадження не відшкодовуються.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 263, 315-319, 294 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним сином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що в актовому записі № 340 про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місто Дніпро, Чечелівський район, Дніпропетровська область, який складено 16 грудня 2024 року Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) неправильно заначено по батькові покійного, а саме вказано « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_3 ».
Внести зміни до актового запису про смерть № 340 від 09 грудня 2024 року, складеного Летичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме в графі «по батькові» по батькові змінити з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ЗАЯВНИК: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронний кабінет відсутній
Летичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: вул. Савіцького Юрія, 14/1, селище Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21323440, тел. (03857) 9-15-39 , електронний кабінет наявний
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Чекірди Гната, 10, м. Хмельницький, Хмельницької області, поштовий індекс 29000, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21318350, електронний кабінет наявний.
Суддя підпис А. В. Лазаренко
Суддя А. В. Лазаренко