Справа №592/12173/25
Провадження №2/592/2699/25
19 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мойсенко Ю.О.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
25.07.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - позивач) звернулося до суду із позовом сформованим в системі «Електронний суд» і просило стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором № 1330-4821 від 12.01.2024 у розмірі 90000 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 18000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4821. Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор С7518, для підписання Кредитного договору № 1330-4821 від 12.01.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18000 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 30 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день. Відповідачу видано кредитні кошти на рахунок, вказаний в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LiqPay на карту отримувача. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У подальшому відповідач порушив умови Кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит, внаслідок чого станом на 17.06.2025 загальний розмір заборгованості становить: 153000 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 135000 грн. Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 63000 грн. за умови погашення решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72000 грн.
01.10.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову. Заперечення мотивовані тим, що кредитний договір усупереч частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» не містить інформації про загальні витрати за споживчим кредитом та право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу в процесі врегулювання простроченої заборгованості, тому відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемним. Посилаючись на норми статей 215, 216 ЦК України вказував, що за нікчемним кредитним договором у сторін не виникає ні прав, ні обов'язків, тому у кредитора право вимоги за кредитним договором, який є нікчемним, відсутнє та ніколи не виникало. Зазначив, що відповідач не визнає факт укладення кредитного договору, оскільки кредитний договір не укладав, не підписував, коштів не отримував. На підтвердження факту укладення кредитного договору позивач надав паперову копію електронного доказу - кредитного договору, укладеного в електронному вигляді, однак доказів отримання та підписання саме відповідачем договору позивач суду не надав, таким чином позивач не надав жодних належних, допустимих та достовірних доказів укладення кредитного договору та перерахування коштів. Зазначає, що договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним.
Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
20.10.2025 представником позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Мосійчук А.І. подано письмові пояснення, у яких зазначає, що в особистому кабінеті відповідач отримав гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією та включає умови викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення клієнту. Відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартою кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1330-4821, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови. Відповідачу надано одноразовий ідентифікатор С7518 для підписання кредитного договору № 1330-4821 від 12.01.2024. З метою отримання банківських послуг з онлайн кредитування відповідач вирішив скористатись ідентифікацією особи через BankID та передано персональні дані, що містяться в кредитному договорі, як належної ідентифікації ОСОБА_2 з метою укладення договору. На підтвердження отримання ОСОБА_2 кредитних коштів суду надано довідку про перерахування суми кредиту, довідку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та розрахунок заборгованості за договором. Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яку відбувалось перерахування кредитних коштів. У кредитному договорі сторонами було погоджено умови щодо розміру та строку кредитного договору та ОСОБА_2 погодився з такими умовами шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором.
Представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», згідно поданого клопотання позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Посилаючись на норми Закону України «Про споживче кредитування» вказував, що кредитний договір є нікчемним, оскільки не містить відомостей про денну процентну ставку, її розрахунок та загальні витрати за кредитом, а також право споживача звернутися до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем законодавства у сфері споживчого кредитування. Відповідач не підписував кредитного договору, не отримував кредитних коштів і суду не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, тому кредитний договір не може створювати юридичних наслідків, а при встановленні факту неотримання позичальником грошей від позикодавця договір позики вважається неукладеним. Зазначив, що умова договору щодо встановленої денної процентної ставки на рівні 2,5 % є несправедливою, оскільки з 22.12.2023 Законом України «Про споживче кредитування» передбачений максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати 1 %.
Заяви, клопотання.
25.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
01.10.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву за заяву про витребування доказів.
20.10.2025 представником позивача подано письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 31.07.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12.09.2025.
12.09.2025 розгляд справи відкладено на 01.10.2025.
01.10.2025 для подачі відповіді на відзив розгляд справи відкладено на 20.10.2025.
20.10.2025 ухвалою суду витребувано докази, розгляд справи відкладено на 13.11.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом.
12.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7518 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4821 (далі - договір) (а.с. 11-14).
За умовами Кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб. Позичальник взяв зобов'язання повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавець проценти за користування кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2. договору). Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.4. договору).
Для укладання цього договору, у порядку встановленими Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2. Договору).
При поданні інформації відповідно до пункту 3.2. цього договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділ у ІТС кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником згідно пункту 3.2. цього Договору (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) (пункт 3.3. Договору).
Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодовець рекомендував здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування згідно розрахунку: дата видачі кредиту - 12.01.2024, останній календарний день першого Базового періоду - 10.02.2024, сума кредиту 18000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 13500 грн., разом до сплати 31500 грн. (пункти 2.3., 5.3.1 договору).
У пункті 4.1 договору визначено загальний розмір кредиту: 18000 грн.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/або зниженою процентними ставками (пункт 4.7 договору).
Пунктом 4.8. договору визначено, що базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Пунктом 4.9. договору визначено, що сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є Додатком 3 до Договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, позичальник зобов'язаний починаючи із наступного календарного дня сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів користування кредитом у повному обсязі.
У пункті 4.10. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою).
Згідно пункту 4.13. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає «дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок сім цілих, п'ятдесят сотих відсотків».
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 06.11.2024 року. Строк дії Договору є рівним строку кредитування (пункт 4.12 договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору (06.11.2024 року), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (пункт 5.1. договору).
Пунктом 11.8. Договору передбачено право позичальника на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем або новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, в тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої позичальнику у процесі врегулювання простроченої заборгованості.
У пункті 4.14. договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) складає: 153000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.
У реквізитах сторін зазначено електронну адресу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (пункт 12 договору).
Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) підписані відповідачем 12.01.2024 одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7518 (а.с. 15-18).
Згідно моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі при укладенні кредитного договору № 1330-4821 від 12.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 о 12:43:11 відбувся вхід на сайт кредитодавця та ідентифікація в інформаційно-телекомунікаційний системі, о 15:22:42 - створення заявки клієнтом, о 15:24:17 - повідомлення про прийняте рішення, розміщення договору (оферти) в інформаційно-телекомунікаційній системі, о 15:24:02 ознайомлення з офертою та формування одноразового ідентифікатора, о 15:29:24 сформоване електронне повідомлення про прийняття пропозиції, введення одноразового ідентифікатора та повідомлення (підтвердження) про укладення договору в особистому кабінеті, о 15:29:26 - надання послуги та повідомлення (підтвердження) про укладення договору та надання послуги (а.с. 88).
Згідно Довідки про перерахування суми кредиту № 1330-4821 від 12.01.2024 видача кредиту ОСОБА_2 здійснено за допомогою платіжної системи LiqPay, платіж № 2414272256, сума платежу 18000 грн., card_mask НОМЕР_1 (а.с. 23).
12.01.2024 на картку НОМЕР_1 через систему платежів LiqPay перераховано грошові кошти в сумі 18000 грн. за номером договору № 1330-4821, ID платежу 24142722565, що підтверджується листом АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (а.с. 21-22).
За інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданою на запит суду, на ім'я ОСОБА_2 емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 12.01.2024 зараховано суму 18000 грн. (а.с. 100).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1330-4821 від 12.01.2024, станом на 17.06.2025 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі становить 153000 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 135000 грн. (а.с. 24-25).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1330-4821 від 12.01.2024, укладеним в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора на підставі якого відповідачу видано кредитні кошти у сумі 18000 грн. шляхом перерахування на його банківський рахунок.
Відповідач не визнає позовних вимог з підстав: не укладення кредитного договору у зв'язку з непідписанням, неотриманням кредитного договору та не отриманням кредитних коштів; нікчемності кредитного договору у зв'язку з відсутністю в ньому інформації про загальні витрати за споживчим кредитом та право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем законодавства у сфері споживчого кредитування; несправедливістю умов кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 12.01.2024 о 12:43:11 відповідач здійснив вхід на сайт кредитодавця ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (сredos.ua) до особистого кабінету, де о 15:22:42 створив заявку та о 15:24:14 на електронну адресу, зазначену у кредитному договорі siv4kxxx@ukr.net, отримав повідомлення про прийняте рішення. О 15:27:02 ознайомився з розміщеним в Інформаційно-телекомунікаційній системі договором (офертою), о 15:29:24 ввів одноразовий ідентифікатор (здійснив підписання електронного повідомлення про прийняття пропозиції (акцепт)), після чого в особистому кабінеті розміщено повідомлення (підтвердження) про укладення договору.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4821 від 12.01.2024 підписаний ОСОБА_2 , в електронному вигляді шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7518.
Умовами кредитного договору передбачено дату видачі кредиту - 12.01.2024, суму кредиту - 18000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 13500 грн., стандартну процентну ставку - 2,50 % за кожен день користування кредитом, строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дату повернення (виплати) кредиту - 06.11.2024, орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування) - 153000 грн., яка включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Відтак, 12.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4821 шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та її прийняття (акцепту) другою стороною ( ОСОБА_2 ), у якому сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
На виконання умов кредитного договору позивачем на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , відкритий АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою платіжної системи LiqPay перераховано грошові кошти у сумі 18000 грн., що підтверджується Довідкою про перерахування суми кредиту та листами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 21-23, 100).
За встановлених обставин, доводи представника відповідача про те, що відповідач не підписував та не укладав кредитний договір, а також не отримував кредитних коштів, на увагу суду не заслуговують.
Доказів на спростування доводів позивача про перерахування грошових коштів за Договором про відкриття кредитної лінії № 1330-4821 від 12.01.2024 відповідачем та його представником не надано.
Кредитний договір № 1330-4821 від 12.01.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладений в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, відсутні підстави для визнання недійсним такого договору, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.06.2022 (справа № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21), від 20.06.2022 (права № 757/40396/20, провадження № 61-850св22), від 04.12.2023 (справа № 212/10457/21, провадження № 61-6066св23), від 01.07.2024 (справа № 638/161/22, провадження № 61-4022св24), від 04.08.2025 (справа 182/317/23, провадження № 61-3852св25).
Представник відповідача зазначає про нікчемність кредитного договору на підставі частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у зв'язку з його укладенням з порушенням вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а саме відсутністю у договорі інформації про загальні витрати за споживчим кредитом та право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем законодавства у сфері споживчого кредитування.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у договорі про споживчий кредит, зокрема, зазначаються: денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом; право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1330-4821 від 12.01.2024 містить відомості щодо денної процентної ставки, її розрахунок та загальні витрати за кредитом (пункти 2.3, 4.10, 4.14, 5.3.1 Договору), а також право споживача звернутися до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем законодавства у сфері споживчого кредитування (пункт 11.8 Договору), тому відсутні підстави вважати, що договір про споживчий кредит укладений з порушенням вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо тверджень представника відповідача про несправедливість умов кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає, що перед укладенням договору сторони досягли згоди з усіх істотних його умов, зокрема, й щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, їх волевиявлення було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Підписавши кредитний договір, відповідач погодився на запропонований розмір процентів за користування кредитними коштами та зобов'язався їх сплатити. Проценти, передбачені умовами кредитного договору, за своєю суттю є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
У статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 12.01.2024) визначено підстави для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Так, частинами 1, 2 вказаної норми передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину, оскільки у встановленому порядку договір (або окремі його частини) недійсним не визнаний.
Судом у становлено, що ОСОБА_2 отримані за кредитним договором № 1330-4821 від 12.01.2024 кошти у розмірі 18000 грн. не повернув, внаслідок чого станом на 17.06.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 153000 грн., з якої: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 135000 грн.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Доказів на спростування доводів позивача щодо розміру заборгованості за наданим кредитом № 1330-4821 від 12.01.2024 та заборгованості по процентам відповідачем та його представником не надано.
Долучений до позову розмір заборгованості відповідачем та його представником не спростовувався.
Аналіз досліджених доказів свідчить що позивач довів факт отримання ОСОБА_2 кредиту на умовах визначених у кредитному договорі № 1330-4821 від 12.01.2024 та не виконання ним взятих зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 153000 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 135000 грн., який не спростований відповідачем.
Тому позовні вимоги в межах заявлених вимог підлягають задоволенню - з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1330-4821 від 12.01.2024 у розмірі 90000 грн. 00 коп., з яких прострочена заборгованість за кредитом 18000 грн. 00 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72000 грн. 00 коп.
Судові витрати.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1330-4821 від 12.01.2024 у розмірі 90000 грн. 00 коп., з яких 18000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 72000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 38548598.
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.
Суддя Марина КОСОЛАП