Справа № 491/890/16-к
Пр-ня по справі № 1кп/521/68/25
м. Одеса, Україна
18 листопада 2025 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси засідаючи у складі колегії суддів:
Головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
із секретарем судового засідання - ОСОБА_4 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 12015160270000312 від 21.04.2015 року, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, який має загальну середню освіту, неофіційно працюючого водієм на вантажівці, одруженого, має на утримані трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працюючого у приватному порядку у селі водієм трактору, одруженого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_7
з боку захисту: обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; захисник - адвокат ОСОБА_8
інші учасники судового провадження: представник потерпілого, юридичної особи - ОСОБА_9
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1.1. ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 в ніч з 28.04.2015 року на 29.04.2015 року, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до с. Жеребкове, Ананьївського району Одеської області.
Діючи відповідно до визначених домовленостей, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за допомогою заздалегідь заготовлених для проникнення у приміщення засобів, шляхом зняття скла віконної рами та пошкодження металевої решітки, проникли до складського приміщення ТОВ «Агросервіс», розташованого по вул. Привокзальна, 4 у с. Жеребкове, Ананьївського району Одеської області, звідки таємно викрали засоби захисту рослин «Рекс Дуо» в кількості 920 літрів, вартістю 356,40 гривень за 1 літр, всього на суму 327 888,00 гривень; засоби захисту рослин «Імпакт» в кількості 740 літрів, вартістю 360,26 гривень за 1 літр, всього на суму 266 595, 36 грн; засоби захисту рослин «Пульсар» в кількості 320 літрів, вартістю 410,46 гривень за 1 літр, всього на суму 131 347, 20 гривень; засоби захисту рослин «євро-лайтинг» в кількості 280 літрів, вартістю 453 42 гривень за 1 літр, всього на суму 126 957, 60 гривень та засоби захисту рослин «Стомп» в кількості 560 літрів, вартістю 112,61 гривень за 1 літр, всього на суму 63 061,65 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завантажили вказані засоби захисту рослин до невстановленого в ході досудового розслідування автомобілю, який був призначений для оперативного вивезення викраденого майна. З місця скоєння злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з викраденим майном зникли та розпорядились їм на власний розсуд, завдавши ТОВ «Агросервіс» матеріальної шкоди на загальну суму 915 849,81 грн.
1.2.Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникнення до іншого приміщення вчинена в особливо великих розмірах.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
2.1.Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину у вчинені вказаного правопорушення визнали повністю та показали, що в ніч з 28 квітня 2015 року на 29 квітня 2015 року, вони повертаючись в темний час з роботи на полі, заблукали. Виїхали біля раніше невідомої агрофірми. Територія була огороджена металевою сіткою, яка в деяких місцях була розірвана. Вони вирішили викрасти майно з вказаної ферми, скориставшись випадковими обставинами (темний час доби, відсутність сторонніх осіб). Проникли на територію агрофірми через паркан. Сітку перерізали. Далі через вікно в будівлі старої ферми винесли каністри з невідомою рідиною. На той час вони вважали, що там можливо дизельне паливо. Потім з'ясували, що в них різна рідина для захисту рослин. Частково змогли її продати, а частково вона була зіпсована (чи зіпсувалась в подальшому) і вони її вилили на сміття. В теперішній час у скоєному розкаюється, обіцяють нових кримінальних правопорушень не вчиняти.
Надалі судом буде надана характеристика особистостям обвинувачених.
2.2.За згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 правопорушень, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинувачених, а також дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинувачених та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченими обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.
3.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
3.1.Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є: вчинення кримінального правопорушення вперше; щире каяття; часткове, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди та відсутність будь-яких претензій матеріального і морального характеру від потерпілої сторони до обвинувачених. Окрім того, суд визнає як обставину, що пом'якшує покарання умови життя обвинувачених: у ОСОБА_5 наявність на утриманні трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у ОСОБА_6 наявність малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_6 та наявність на утримані матері інваліда ІІІ групи, яка життєво потребує сторонньої допомоги.
3.2.Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено. Суд не визнає як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, оскільки вказана обставина передбачена у статті 185 КК, як ознака кримінального правопорушення.
4.Мотиви призначення покарання.
4.1.Обговорюючи питання виду та строку покарання, судом встановлені наступні обставини.
4.2.Судом встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться у віці 38 років (майже 39 років). На час інкримінованих подій знаходився у віці 28 років. Народився та виріс у с. Дмитрівка, Болградського району Одеської області. Отримав лише загальну середню освіту. В теперішній час працює водієм на вантажівці та здійснює перевезення по території України (дальні рейси). Одружений, має трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які знаходяться на його утриманні. Раніше не судимий. В сім'ї його також раніше судимих немає.
4.3. ОСОБА_6 знаходиться у віці 34 років (майже 35 років). На час інкримінованих подій, знаходився у віці 24 років. Народився і виріс в с. Дмитрівка, Болградського району Одеської області. Отримав середньо-спеціальну освіту. Працює у приватному порядку водієм на тракторі у селі. Одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зареєстрований та проживає у с. Дмитрівка, Болградського району Одеської області. Має також на утримані мати інваліда ІІІ групи. Мати знаходиться у вкрай тяжкому стані і потребує постійного фізичного догляду, який надає ОСОБА_6 .
4.4.Обставини правопорушення, як завжди у таких випадках показують, що обвинувачені в певний проміжок часу спокусились на можливість таємного викрадення чужого майна, завдяки сприятливим обставинам (темна пора доби, відсутність сторонніх осіб). Поведінка обвинувачених у вказаний проміжок часу свідчить про відсутність розуміння шкідливих наслідків від власних дій останніх. При існуючих обставинах, судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час заволодіння чужим майном, діяли умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачали його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення суспільних відносин власності та заволодіння зазначеним майном і бажали їх настання.
4.5.Відповідно визначаючи ступінь вини обвинувачених, суд зазначає, що обвинувачені хоча і діяли умисно, однак їх дії розумно пояснити неможливо. Будучи не судимими, ніколи не маючи в характері нахилів до скоєння правопорушень, не маючи бажання корисного збагачення за рахунок незаконного привласнення майна інших осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у досить молодому віці (28 років та 24 роки), вперше вирішили стати на шлях правопорушення. Тобто дії більше схожі на дурні, ніж на вдало продумані.
4.6.Суд вважає, що одним з факторів вчинення правопорушення стала критична економічна ситуація в родинах обвинувачених, які як встановлено судом є звичайними сільськими мешканцями, які не мають достатньої освіти задля отримання відповідної кваліфікованої роботи та вимушені отримувати заробіток від випадкових, іноді сезонних робіт. Складні умови проживання, об'єктивно підтверджується встановленими судом обставинами.
4.7.Загальновідомо, що людям середнього статку, які не мають власної справи або невеличкої підприємницької діяльності дуже важко знайти собі роботу в селі. Суд враховує такий порядок речей і вважає, що він впливає на зміст встановлених обставин правопорушення і такі обставини повинні бути враховані при призначенні покарання. Обвинувачені вчинили правопорушення не тому, що мали великі статки, а тому що не мали засобів для існування.
4.8.Дослідженні фактори показують тяжкий матеріальний стан обвинувачених, їх складні умови життя, однак не свідчать про нахили осіб до системного вчинення правопорушень та бажання в подальшому їх вчиняти.
4.9.Окремо суд враховує той факт, що події мали місце більше 10 років тому. За вказаний час змінились обставини життя обвинувачених та взагалі змінились події в Україні. Відповідно суд враховує, що зі спливом часу, суспільна небезпека правопорушення втрачає свою актуальність. Призначення покарання з часом не має відповідної суспільної необхідності, оскільки сам зміст діяння з часом змінився. Події, що були яскравими образами життя, вицвіли і для потерпілої сторони втратили необхідної актуальності. Самі ж обвинувачені протягом десяти років, сумлінно виконуючи свої процесуальні обов'язки, довели своєю поведінкою, що здатні на виправлення та на можливість довіри їм суспільством.
4.10.Вагомою обставиною для суду є той факт, що обвинувачені самостійно добровільно частково відшкодували завдану матеріальну шкоду. При цьому потерпіла - юридична особа відмовилась від цивільного позову. Сторони між собою знайшли компроміс та потерпіла сторона відмовилась від пред'явлення будь-яких претензій матеріального та морального характеру. Під час судових дебатів, потерпілий просив не призначати покарання обвинуваченим у вигляді позбавлення волі. Погодився із думкою прокурора щодо міри покарання.
4.11.Загалом вказане провадження, можливо було вирішити за допомогою розумних і законних компромісів, враховуючи, як фактичні обставини по провадженню, так і наявні докази, а також відшкодування завданої шкоди обвинуваченими. Час, який минув з дня вчинення правопорушення, також надає можливість сторонам та суду адекватно оцінити, як подію правопорушення, так і наслідки від вчинених дій. Порозуміння, що стало наслідком законних перемовин між стороною захисту та потерпілою особою, надає право суду на призначення покарання в межах закону, однак у більш м'якій конструкції для обвинувачених. Подальший судовий розгляд не має, ані розумної необхідності, ані легітимної мети. Відповідно, враховуючи принцип граничної корисності для правосуддя, найкращим вирішенням даного провадження буде призначення покарання з можливістю контролю за обвинуваченими в умовах їх повсякденного життя.
4.12.Таким чином, суд приймаючи до уваги обставини, які пом'якшують покарання, а саме: вчинення правопорушення вперше, щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди потерпілому та відсутність претензій матеріального та морального характеру від потерпілої особи, умови життя обвинувачених під час вчинення правопорушення, які показують певну обмеженість у фінансових можливостях та бажання виправити ситуацію за допомогою будь-яких заходів, вважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 більш м'яке покарання ніж передбачено у санкції ч. 5 ст. 185 КК, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК, однак у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. Одночасно суд вважає, що до обвинувачених можливо застосувати положення ст. 75 КК і звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що їх виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Призначаючи покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 76 КК і покласти на обвинувачених певні обов'язки.
4.13.Призначення такого покарання відповідає, як позиціям сторін, які фактично узгодили вид та розмір покарання між собою і загальній кримінальній політиці держави, як реакція на вчинене правопорушення.
5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
5.1.Речові докази - 1) 4 пластикові пляшки (каністри), ємністю 10 літрів кожна відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК, підлягають поверненню володільцю - потерпілому, юридичній особі Агрофірмі ТОВ «Хлібороб». Оскільки вони були передані під час досудового розслідування представнику вказаної юридичної особи, відповідно суд вважає за необхідне залишити їх у власника.
5.2.Враховуючи вид покарання, суд вважає, що підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу до обвинувачених - немає.
5.3.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.
1.1.Визнати ОСОБА_5 , винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
1.2.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки, поклавши на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
1.3.Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
1.5.Визнати ОСОБА_6 , винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
1.6.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки, поклавши на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
1.7.Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
1.8.Враховуючи вид покарання, будь-який запобіжний захід до обвинувачених не застосувати.
1.9.Зарахувати обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у строк покарання, строк попереднього ув'язнення з дня затримання під час досудового розслідування, а саме з 09.09.2015 року по 15.09.2015 року.
1.10.Речові докази по провадженню: 1) 4 пластикові пляшки (каністри), ємністю 10 літрів кожна - залишити у власника, потерпілого, юридичної особи Агрофірми ТОВ «Хлібороб».
1.11.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.
1.12.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
1.13.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
1.14.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя Суддя Суддя
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3