Справа №521/18014/25
Номер провадження 3/521/6194/25
11 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,
з секретарем - Табарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справ, що надійшли з ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси Одеської області, громадянки України, незаміжньої, маючої малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №758561 від 09.10.2025 року вбачається, що 09.10.2025 року о 15:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила, в присутності свого малолітнього сина, відносно матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймала, оскільки надала суду заяву про розгляд справи без її участі. При цьому особа у своїй заяві зазначила, що обставини за протоколом серії ВАД №758561 від 09.10.2025 року підтверджує та вважає свою поведінку неприпустимою, просить обмежитись мінімальним штрафом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.
За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Беручи до уваги зміст письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 та відомості, які вона зазначила у протоколі прийняття заяви від 09.10.2025 року, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.
Проаналізувавши матеріали справи суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в документах, які містяться в матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені під час розгляду справи, а саме в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №758561 від 09.10.2025 року; протоколі прийняття заяви від ОСОБА_4 від 09.10.2025 за №21678 року та її письмових поясненнях; копії ТЗП серії АА №565169 від 09.10.2025 року; заяві ОСОБА_3 про визнання винита ін. матеріалах в своїй сукупності.
Враховуючи викладене та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім для ВОСОБА_5 є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів, про наявність у ВОСОБА_5 щодо звільнення сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко