КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/454/25
Провадження № 2-а/488/46/25 р.
Іменем України
28.10.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого - судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 за № 26 від 15.01.2025 р. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 17 000 грн.
Постанова мотивована тим, що 10.01.2024 р. о 12 год. 45 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №7/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом по повістці № 1554178, знаходячись на лікарняному у період часу з 16.12.2024 р. по 27.12.2024 р., про що він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак у подальшому не прибув туди у строк не перевищуючий 7 календарних днів після закінчення лікування, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до вимог підпункту 3 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані зобов'язані:
-у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектації та соціальної підтримки з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», - у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Однак в порушення вище вказаних законодавчих норм, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом часу з 27.12.2024 р. до даного часу, та не повідомляв про неможливість прибуття у визначений законом термін.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, а саме - не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом у визначений законом термін.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення був призначений на 14.01.2025 р. на 15 год. 00 хв. Представник ОСОБА_1 - адвокат Розумовський О.А., що прибув на розгляд справи, заявив клопотання про виклик та допит в якості свідка гр. ОСОБА_3 , цивільної дружини ОСОБА_1 , тому розгляд справи було перенесено на 15.01.2025 р. на 10 год. 00 хв., але на цей час ні ОСОБА_1 , ні його представник, ні свідок, не прибули та не повідомили причини неприбуття. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність під час розгляду справи не встановлено.
Вказану постанову позивач вважає безпідставною і такою, що була винесена з порушенням діючого законодавства через те, що він не прибув за повісткою на 16.12.2024 р. через те, що у період часу з 16.12.2024 р. по 27.12.2024 р. він перебував на лікарняному, про що він заздалегідь повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього, 31.12.2024 р. близько 15 год. 45 хв. він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте він був недопущений до приміщення представником ІНФОРМАЦІЯ_3 , через скорочений робочий день напередодні новорічних свят. Також позивач посилався на те, що ні він ні його представник не були повідомлені про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15.01.2025 року, через що позивач не зміг скористатися своїми правами, визначеними ст. 268 КУпАП. Крім цього, позивач зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності відбулося у відсутність належних доказів наявності у його діях складу адміністративного правопорушення та вини у його вчиненні.
Копію оскаржуваної постанови позивач отримав 21.01.2025 р., тому з поважних причин пропустив визначений законом строк для її оскарження, і через це він просить поновити строк для звернення до суду із даним позовом та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 26 від 15.01.2025 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою судді від 13.05.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, була направлена відповідачу та роз'яснено його право подати відзив та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, проте відповідач таким правом не скористався.
В судове засідання сторони не викликалися, у зв'язку з чим у відповідності з ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
У статті 1 Конституції України, Україна проголошується правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов'язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних і справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплено як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, в адміністративному процесі, як виключення із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27-29, 40, 47, 51, 52, 55-63 цієї Конституції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
До випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, в силу ч. 6 ст.258 КУпАП, відноситься вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210? цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210? цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, серед іншого, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. В свою чергу, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є наявність даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. за № 154, ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 є уповноваженою особою щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, за ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП.
Згідно ч. ч.1 та 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оспорюваної позивачем постанови вбачається, що підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, стало порушення ним ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом у визначений законом строк.
В свою чергу ч. 3 ст. 22 вказаного Закону визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
-- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
-- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні положення містяться у п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560.
Між тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 7/2025 від 10.01.2024 р. вбачається, що розгляд справи був призначений на 14.01.2025 р. на 15 год. 00 хв., про що позивач був повідомлений 10.01.2025 р. під розписку у протоколі.
Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення № 26 від 15.01.2025 р. вбачається, що у призначений час розгляд справи не відбувся за клопотанням представника порушника, та був перенесений на інший час - на 15.01.2025 р. на 10 год. 00 хв. Розгляд справи цього дня відбувся без участі порушника та цього представника, які не з'явилися на розгляд справи без поважних причин. При цьому матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 та його представника про дату слухання справи.
Також матеріали даної справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд, серед іншого, не може оминути увагою й те, що в оскаржуваній позивачем постанові викладено опис обставин, установлених під час розгляду справи за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210? (тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період), а притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП (тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
- залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та доказів його належного повідомлення про дату розгляду справи, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справи про адміністративне правопорушення за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову № 26 від 15.01.2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Л.І. Селіщева