Справа № 450/3809/25 Провадження № 3/450/2142/25
27 жовтня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 11.08.2025 року о 12:00 год., по вул. Галицька, 26/7 в с. Давидів не виконав вимоги термінового заборонного припису АА448779 винесеного 20.08.2025 року, а саме контактував з постраждалою особою ОСОБА_2 , розмовляв з нею, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статтею 173-8 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина правопорушника ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 479130 від 19.08.2025 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.08.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.08.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.08.2025 року; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника АА448779 винесеного 20.08.2025 року відносно ОСОБА_1 ; рапортом від 12.08.2025 року.
Під час судового розгляду справи обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність не встановлено.
Відповідно до санкції частини 2 статті 173-8 КУпАП, за вказане правопорушення передбачається накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції частини 2 статті 173-8 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук