463/11105/25
2-о/463/325/25
18 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Нора Н.В.
з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій територіїУкраїни, -
встановив:
представник заявник звернулася до суду з заявою про встановлення народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Євпаторія, АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_4 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна. Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна.
Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія , АР Крим, Україна народилась дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_4 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна. ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна народилась дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна. Батьки дітей перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Факт народження дітей та її походження підтверджуються доданими до заяви копіями документів, оригінали яких знаходяться у заявників, а саме: паспорту громадянки України ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 , паспорту громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , свідоцтва про укладання шлюбу від 22 лютого 2020 року, серія НОМЕР_3 (зміна прізвища матері з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , щодо першої дитини: свідоцтва про народження від 14 квітня 2020 року, серія НОМЕР_4 , полісу медичного страхування від 23 квітня 2020 року, свідоцтва від 27 травня 2024 року про реєстрацію за місцем проживання, щодо другої дитини: свідоцтва про народження від 1 червня 2022 року, серія НОМЕР_5 , полісу медичного страхування від 8 червня 2022 року, свідоцтва від 27 травня 2024 року про реєстрацію за місцем проживання, виписного епикрізу Сакської районної лікарні від 31 травня 2022 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Євпаторія, АР Крим, Україна народила дитину чоловічої статі та ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна народила дитину чоловічої статі.
У судове засідання заявник, його представник не з'явилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи відзиву не подав.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заявника, його представника, заінтересованої особи та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Євпаторія, АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_4 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна, зазначене підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна, зазначене підтверджується свідоцтвом про народження від 01 червня 2022 року, серії НОМЕР_5 .
Батьки дітей перебувають у фактичних шлюбних відносинах.
Факт народження дітей та її походження підтверджуються доданими до заяви копіями документів, оригінали яких знаходяться у заявників, а саме: паспорту громадянки України ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 , паспорту громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , свідоцтва про укладання шлюбу від 22 лютого 2020 року, серія НОМЕР_3 (зміна прізвища матері з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 , щодо першої дитини: свідоцтва про народження від 14 квітня 2020 року, серія НОМЕР_4 , полісу медичного страхування від 23 квітня 2020 року, свідоцтва від 27 травня 2024 року про реєстрацію за місцем проживання, щодо другої дитини: свідоцтва про народження від 1 червня 2022 року, серія НОМЕР_5 , полісу медичного страхування від 8 червня 2022 року, свідоцтва від 27 травня 2024 року про реєстрацію за місцем проживання, виписного епикрізу Сакської районної лікарні від 31 травня 2022 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Євпаторія, АР Крим, Україна народила дитину чоловічої статі та ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна народила дитину чоловічої статі.
Так, п.2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, передбачено підстави для проведення державної реєстрації народження дитини. При відсутності підстав, визначених у цьому пункті державна реєстрація проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження дитини.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами, передбаченими на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків.
Згідно з п.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав в свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року територія Автономної республіки Крим та міста Севастополь, внутрішні води України цих територій, визначаються тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав в свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про забезпечення прав в свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ст.ст.3,8,9 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Після окупації АР Крим державою-агресором - російською федерацією був прийнятий «закон» 21.03.2014 року №6 ФКЗ, який автоматично відносив громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживали на території АР Крим на день прийняття цього фейкового закону до громадян російської федерації. При уявній свободі вибору громадянтсва , яка нібито встановлена цим «законом», фактично, особа, яка постійно проживє в АР Крим та згідно паспорту громадянина України була зареєстрована в АР Крим і не отримала паспорту громадянина російської федерації вважалась на цій території іноземцем, а відповіно мала право перебувати на окупованій території лише 90 днів після чого підлягала виїзду або депортації. Зрозуміло, що для громадян України, що постійно проживають на тимчасово окупованій території це є неприйнятним. Російський паспорт, який примусово видала рф громадянам України у Криму, варто сприймати як засіб для забезпечення необхідних умов проживання на період окупації. Оскільки паспорти рф видані в АР Крим не визнають Україна та жодна демократична країна світу, то це вважається нав'язаним псевдодокументом. Видані окупантами документи рівнозначні паспорту з сувенірної лавки, без якого кримчани на своїй території поки що не можуть обходитися. Тому фейковий паспорт рф виданий окупаційною адміністрацією, потрібно сприймати лише як засіб для забезпечення необхідних умов проживання у Криму на період окупації.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «Намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів.
До такого висновку суд прийшов на підставі доказів наданих заявниками, які досліджені в судовому засіданні та описані судом, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
У відповідності до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Враховуючи наведене, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту народження дітини на тимчасово окупованій територіїУкраїни - задоволити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Євпаторія , АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_4 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Саки, АР Крим, Україна дитина чоловічої статі на ім'я ОСОБА_5 , у батьків: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Нор Н.В.