Справа №337/3108/25
Номер провадження 2/337/1862/2025
18 листопада 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі :головуючої судді Салтан Л.Г.
за участю секретаря судового засідання Кабалюка Д.А.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
24.06.2025 року позивачка звернулась до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання. У підготовче судове засідання сторони не з'явились.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року закрито підготовчий розгляд. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09-00 год. 28 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала та пояснила, що перебувала у шлюбі з відповідачем з квітня 2021 року по квітень 2024 року. В стосунках перебувала з 2044 року, тоді проживали разом з в м. Токмаку, потім посварилися. Коли народилася дитина, то не мали зареєстрованого шлюбу, позивачка звернулася до місцевого органу РАГСУ, вигадала дані батька та зареєструвала дитину. Потім вони помирилися, уклали шлюб, народили ще одну дитину. У м.Токмаку вони звернулися до РАЦС, щоб переоформити батьківство, офіційно заяву не подавали, усно отримали консультацію, що слід звертатися до суду. Згодом вона сама теж усно зверталася до РАЦС у м. Запоріжжя, де їй порадили звернутися до суду з позовом. Позов подала задля того, щоб визнати батьківство та внести зміни до актового запису про народження дітей. Спір між сторонами відсутній, наразі проживають однією родиною, відповідач завжди визнавав своє батьківство та бажав його підтвердити офіційно.
Відповідач позов визнав, суду пояснив, що він завжди визнавав своє батьківство та звертався до РАЦСУ, де їм порадили звернутися до суду. Офіційно він заву не подавав. Жоден спір між ним, позивачкою та дитиною не існує.
Дитина ОСОБА_3 пояснила, що наразі проживають однією родиною, відповідач є її батьком.
Вислухавши думку учасників, приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред'явлення позову.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Так, в позовній заяві та у судовому засіданні позивачка пояснила, що вони з відповідачем та дітьми проживають однією родиною, жодних її прав відповідач не порушував, спору між нею та відповідачем не існує, натомість рішення суду їй потрібно для внесення змін до актового запису дитини, відповідач підтвердив відсутність спору між нам та позивачкою. Крім того сторони пояснили, що зверталися з цього питання до органу РАЦС, але усно отримали консультацію щодо необхідності вирішення спору у судовому порядку, натомість офіційно таку заяву не подали, відмову про внесення змін до актового запису про народження дитини не отримали.
Відповідно до ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду встановлення відсутності предмету спору на час подання позовної заяви так і після відкриття провадження у справі між сторонами, можливості вирішення справи у позасудовому порядку шляхом подання спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та у разі отримання відмовити оскаржити дії органу державної реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку, враховуючи, що суд не повинен перебирати на себе функції державних органів, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.2 ст.200 , п.2 ч. 1ст. 255 ЦПК України суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Копію ухвали надіслати учасникам провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 19 листопада 2025 року.
Суддя : Салтан Л.Г.