Справа № 337/4355/25
Номер провадження 2/337/2369/2025
18 листопада 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Кабалюка Д. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21.08.2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіт-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3428874 від 30.12.2020 року у розмірі 49200 грн., посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань з боку відповідача.
В обґрунтування позову зазначив, що 30.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №3428874 відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. 21.09.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККАУ-21092021. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №3428874 від 30.12.2020 року. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 49200 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за процентами - 34200 грн.; заборгованість за комісією - 0 грн. Просить стягнути суму боргу з відповідача та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 26.08.2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін.
19.09.2025 року відповідач надала відзив на позов, в якому позов визнала частково в розмірі 23550 грн, з яких: 15000 грн- заборгованість за тілом кредиту, 8550 грн- заборгованість за відсотками. В іншій частині заявлених позовних вимог просить відмовити, посилаючись на нарахування відсотків поза межами строку укладеного кредитного договору, стверджуючи, що відповідно до п.1.4. умов договору №3428874 про надання споживчого кредиту від 30.12.2020 року первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 15 000 грн, строком на 30 днів, а саме до 29.01.2021 року зі сплатою 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який надався кредит - тобто до 29.01.2021 року, тому нарахування відсотків поза межами дії укладеного договору, а саме після 29.01.2021 року - є незаконними та безпідставними.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року за клопотанням представника позивача витребувані докази.
03.10.2025 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій він вважає доводи відповідача необґрунтованими, наполягає на задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що відповідно до пункту 1.4. укладеного договору №3428874 про надання споживчого кредиту від 30.12.2020 року строк кредиту становить 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору. Відповідно до пункту 4.1. строк кредиту може бути продовжено в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3. договору. Відповідно до пп.4.3.1. сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача. Тобто в даному випадку кожен день авто пролонгації є новою датою повернення кредиту. Відповідно до пункту 4.3.2. споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації, у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача. Як вбачається з картки обліку договору (розрахунку заборгованості), відповідачка протягом строку укладення кредитного договору, що обумовлений умовами кредитного договору, а саме в період з 30.12.2020 року до 29.01.2021 року жодних платежів не вносила, кредит не погашала, у зв'язку з чим відбулася автопролонгація кредиту, на визначених вище умовах.
20.10.2025 року до суду надійшли витребувані докази.
23.10.2025 року за клопотанням відповідачки розгляд справи відкладено, у зв'язку з неотриманням відповіді на відзив та бажанням скористуватися своїм правом на надання заперечень.
30.10.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь, відправлені відповідачкою засобами поштового зв'язку 28.10.2025 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, у позові зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи у відсутність позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 надала заяву щодо розгляду справи в її відсутність, в якій просила врахувати її доводи, викладені у відзиві та запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд встановив, що 30.12.2020 р. між ТОВ ФК «Кредит- Капітал» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір позики №3428874, відповідно до якого остання отримала в кредит грошові кошти в сумі 15000 грн., на умовах визначених кредитним договором, а саме : строком на 30 днів, а саме до 29.01.2021 року зі сплатою 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який надався кредит.
Підписанням договору сторони погодили, що дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Відповідно до пункту 4.1. строк кредиту може бути продовжено в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3. Договору.
Відповідно до пп.4.3.1. Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача.
Тобто в даному випадку кожен день авто пролонгації є новою датою повернення кредиту.
Відповідно до пункту 4.3.2. Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1. Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації, у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача.
Відповідно до п.1.1 Договору про надання споживчого кредиту укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства
ОСОБА_1 при його укладенні зазначила свої персональні дані, зокрема: паспортні дані; ідентифікаційний номер платника податків; адресу місця проживання; номери телефону; адресу електронної пошти; номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти.
30 грудня 2020 року о 13 год. 26 хв. ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 (вказаний в анкетних даних позичальника) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було направлено одноразовий ідентифікатор М775221. Вказаним одноразовим ідентифікатором 30 грудня 2020 року о 13 год. 26 хв. було підписано кредитний договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, про що міститься відповідна інформація у вказаних документах.
Факт укладання відповідачем указаного договору фактично був визнаний. Отже, суд вважає встановленим, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 на укладення такого договору на зазначених у ньому умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відтак підписанням договору №3428874 про надання споживчого кредиту від 30 грудня 2020 року відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Зі свого боку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі, що підтверджено отриманою на ухвалу суду інформацією з АТ КБ «Приватбанк» щодо зарахування 30.12.2-20 року на емітовану в Банку картку на ім'я ОСОБА_1 картки НОМЕР_2 та визнано відповідачем.
21.09.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал «уклали Договір факторингу № ККАУ-21092021, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №3428874 від 30.12.2020 року.
Право набуття вимоги за кредитним договором позивачем відповідачкою не оспорюється.
За розрахунком, наданим позивачем заборгованість відповідача перед позивачем становить 49200 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за процентами - 34200 грн.
Наразі між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому відповідачем не оспорений розмір заборгованості за тілом кредиту -15000, розмір нарахованих відсотків 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який надався кредит.
Наразі спірним є момент щодо строку дії кредитного договору та , відповідно, розмір нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, що підлягає стягненню з відповідачки за рішенням суду.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд враховує наступне:
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений відповідачкою при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідачки, що і є її безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Без здійснення вказаних дій відповідачкою кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Таким чином, відповідачка , підписуючи електронний кредитний договір, повинна була усвідомлювати, що у разі неповернення нею отриманих кредитних коштів протягом 30 днів, відбувається автопролонгація договору відповідно до пункту 4.1. на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3. Договору, а саме: якщо на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача.
Як вбачається з Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), Відповідачка протягом строку укладення кредитного договору, що обумовлений умовами кредитного договору, а саме в період з 30.12.2020 року до 29.01.2021 року жодних платежів не вносила, кредитні кошти не повертала у зв'язку з чим відбулася автопролонгація кредиту, на визначених вище умовах, а тому строк кредитування становить 120 днів. Таким чином заборгованість за процентами в межах строку кредитування становить 34200 (15000/100х1,90х120=34200), яка підлягають стягненню з відповідачки.
Щодо вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та судового збору .
Згідно з ч. 1 , 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт №1003 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.08.2025 року на суму 8000 грн., детального опису наданих послуг до акту №1003 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року від 05 серпня 2025 року у кількості 6 год 30 хв., копія ордеру на надання правничої допомоги адвоката Усенко Михайла Ігоровича серії ВС №1381377.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд враховуючи свій висновок щодо задоволенню позову у повному обсязі та не оспорювання розміру понесеним витрат на надання правничої допомоги позивачеві з боку відповідача, яка вважала лише, що витрати слід покласти лише пропорційно розміру задоволених витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 8000 грн на понесені витрати на надання правничої допомоги та судовий збір в розмірі 2444,20 грн.
На підставі викладеного. керуючись ст. 89, 137, 141, 229, 247, 263, 264, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №3428874 від 30.12.2020 року в загальному розмірі 49200 грн. ( сорок дев'ять тисяч двісті грн)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх).
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.Г.Салтан