Справа № 308/11222/25
1-кс/308/5658/25
17 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора,-
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на бездіяльність прокурора.
У поданій скарзі просить задоволити її заяву шляхом внесення відомостей до ЄРДР в межах кримінально процесуального законодавства ст. 214 КПК України до початку розгляду по суті кримінального провадження за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі Міжгірського районного суду Закарпатської області №302/882/18; призначити судову почеркознавчу експертизу підписів на постановах про призначення групи прокурорів, клопотань слідчого СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 вказані у даному клопотанні у кримінальному провадженні за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі за №302/882/18, яку доручити виконати судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з поставленням відповідних запитань.
Не погоджуючись із скаргою, прокурором подано заперечення на таку. Вказує, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Така правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.09.2021 по справі №556/450/18.
Зазначає, що у ході судового розгляду кримінального провадження №12017070110000059 від 09.02.2017 в рамках судової справи №302/882/18 сторона захисту, до якої належить заявниця ОСОБА_3 , вочевидь з метою створення в суду сумніву у наявності повноважень у процесуальних керівників під час досудового розслідування, і як наслідок, досягнення процесуального результату у вигляді визнання доказів недопустимими, подала клопотання до суду про визнання ряду доказів очевидно недопустимими та про призначення почеркознавчої експертизи підписів від імені керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , заступника керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , начальників Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, а саме ОСОБА_9 на постановах про призначення групи прокурорів, клопотаннях. Ухвалою судді Міжгірського районного суду ОСОБА_10 від 20.06.2025 по справі №302/882/18 у задоволенні клопотання в частині призначення експертиз відмовлено (режим доступу https://reyestr.court.gov.ua/Review/128418899).
Прокурор зауважує, що у даному випадку повноважним складом суду - суддею Міжгірського районного суду ОСОБА_10 у спосіб, передбачений процесуальним законом, надано оцінку доводам клопотання сторони захисту про можливу підробку підписів, визнано такі явно необґрунтованими та відмовлено у його задоволенні, та у випадку незгоди із ухвалою Міжгірського районного суду від 20.06.2025 по справі №302/882/18, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, скарга на таку може бути подана одночасно із апеляційною скаргою на вирок чи ухвалу суду за результатами розгляду кримінального провадження.
На переконання прокурора, подання даної заяви свідчить про спробу у позапроцесуальний спосіб шляхом реєстрації нового кримінального провадження домогтись результату, який ставився під час подання клопотання про визнання доказів недопустимими та про призначення експертизи, та піддати сумніву докази, які досліджуються у кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, у межах якого судом дане питання вже вирішено, а оцінка доказів буде надаватись у нарадчій кімнаті під час постановлення кінцевого рішення, що свідчить про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою.
На підставі наведеного, прокурор просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 30.07.2025.
ОСОБА_3 не скористалася правом на участь у судовому засіданні та згідно прохальної частини заяви просить провести розгляд скарги без її участі та задовольнити таку.
Представник Закарпатської обласної прокуратури також не скористався правом на участь у судовому засіданні та згідно поданих заперечень прокурор просить провести розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 зверталася із заявою від 30.07.2025 до Закарпатської обласної прокуратури про вчинення на її думку кримінального правопорушення, яке полягає у підробленні підписів на процесуальних документах у кримінальному провадженні №12017070110000059 від 09.02.2017, яке перебуває на розгляді Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного із цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочинними.
Системний аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяви чи повідомлення про злочин саме такими, є наявність у заявах чи повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Незважаючи на те, що у поданій заяві скаржника зазначається про вчинення кримінального правопорушення, вказане звернення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить фактичного існування даних, які б вказували на наявність у діях посадових осіб прокуратури чи інших осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.
На переконання слідчого судді, вказане звернення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить фактичного існування даних, які б вказували на наявність у діях конкретних посадових осіб органів державної влади чи інших осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, про яке ідеться у зверненні.
Крім того, заявниця просить призначити судову почеркознавчу експертизу підписів на постановах про призначення групи прокурорів, клопотань слідчого СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 вказані у даному клопотанні у кримінальному провадженні за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі за №302/882/18, яку доручити виконати судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з поставленням відповідних запитань, однак заявлені вимоги переліком ст. 303 КПК України не визначені.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1