Справа № 308/4401/25
1-кс/308/6439/25
18 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 про скасування постанови начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні клопотання № 71882-2025 від 01.11.2025 року та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні за № 12024078030001206,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із даною скаргою, яку мотивує тим, 03.11.2025 року начальником сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 , винесено постанову про відмову у задоволенні його клопотання у кримінальному провадженні № 12024078030001206 від 17.12.2024 за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182, ч. 1 та ч. 3 ст. 357 КК України.
Як потерпілий у вказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його права як потерпілого, не відповідає вимогам всебічності розслідування, заснована на неправильному тлумаченні закону.
Скаржник зазначає, що дізнавач неправомірно відмовив у клопотанні, посилаючись на те, що поліграф не є слідчою дією та результати поліграфа не можуть бути доказами.
За таких обставин, заявник просить скасувати постанову начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні клопотання № 71882-2025 від 01.11.2025 року, задовольнити його клопотання про проведення допиту з використанням поліграфа та зобов'язати органи дізнання забезпечити його право на захист.
В судове засідання ОСОБА_3 надав заяву у якій просив розглянути скаргу у його відсутності. Вимоги скарги підтримав та просив задоволити.
Прокурор в судове засідання надав заяву про розгляд скарги без його участі. Просив відмовити у задоволенні такої, оскільки така є безпідставною.
Дослідивши матеріали поданої скарги з додатками, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, де ОСОБА_3 є потерпілим.
В рамках даного кримінального провадження 01.11.2025 року, заявником було подано клопотання №71882-2025 від 01.11.2025 року до сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в якому ОСОБА_3 просив провести його допит з використанням поліграфа для підтвердження його показів.
03.11.2025 року, начальником сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, винесена постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання, оскільки на думку дізнавача, таке заявлено безпідставно та не обґрунтовано законом.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зважаючи на те, що постанова винесена дізнавачем 03.11.2025 року, тоді як вже 04.11.2025 року така оскаржена та направлена через систему електронний суд, то слідчий суддя вважає, що строки встановлені ч.1 ст. 304 КПК України, заявником не пропущено.
Що стосується самого змісту поданої скарги та винесеної дізнавачем оскаржуваної постанови, то слід зазначити наступне.
Клопотання - це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом /сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник/, до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування. Клопотання є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян, які залучені у сферу кримінального судочинства, повного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження. Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст. 9 КПК України).
Згідно ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий суддя, розглядаючи подану в порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України скаргу на рішення (постанову) слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій має право, відповідно до визначених ст.307 КПК України повноважень, лише скасувати оскаржене рішення слідчого або залишити скаргу без задоволення в залежності від того, чи допущене при винесенні такого рішення слідчого порушення прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні, чи ні.
Слід зауважити те, що відповідно до ч.1 ст.40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч.5 ст.40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Також варто зазначити, що у відповідності з Наказом Міністерства внутрішніх справ України №570 від 06.07.2017 року, слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
Як слідує з змісту оскаржуваної заявником постанови дізнавача від 03.11.2025 року, в такій дізнавач як на підставу для відмови у задоволенні заявленого клопотання, посилається на належне обґрунтування винесеного ним рішення, з посиланням на норми процесуального права.
На думку слідчого судді, дізнавач під час розгляду заявленого йому клопотання, як посадова особа органу досудового розслідування, будучи самостійним у своїй професійній діяльності та особою якій відомі всі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, виконуючи свої професійні обов'язки, належним чином обґрунтував прийняте ним рішення та дав йому належну правову оцінку.
При цьому, постанова дізнавача, у розумінні вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, окрім іншого, повинна містити зміст встановлених обставин, які є підставою для прийняття рішення, а також мотиви прийнятого рішення, його обґрунтування з посиланням на положення КПК України.
З дослідженої судом оскаржуваної постанови слідує, що вказаних вимог закону дізнавачем дотримано.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене та беручи до уваги наведені дізнавачем твердження у постанові про відмову у задоволенні клопотання, є достатньо підстав вважати таку постанову підставною, законною та обґрунтованою, а отже слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні поданої ОСОБА_3 скарги, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.304,307,309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні клопотання № 71882-2025 від 01.11.2025 року та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні за № 12024078030001206 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1