Справа № 952/737/25
17.11.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Яценка Є.І.,
за участі секретаря судового засідання Ніколенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідачки заборгованість за договором у розмірі 45 637,63 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.10.2021 між ТОВ" ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 87291 за умовами якого товариство зобов'язувалося надати клієнту фінансовий кредит строком на 547 днів строк дії договору 22.04.2023. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Договором.
28.01.2025 було укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87291. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 87291 від 22.10.2021 в сумі 45 637,63 грн, з яких: 19 796,00 грн. -заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 24 040,63 грн.-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за комісіями - 1801,00 грн.
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором № 87291 від 22.10.2021 в розмірі 45 637,63 грн., просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» зазначену суму, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У запропонований судом строк відповідачка відзив на позов не надала, а тому відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними у справі доказами.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 22.10.2021 між ТОВ" ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « КРЕДІПЛЮС» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір № 87291 за умовами якого товариство зобов'язувалося надати клієнту фінансовий кредит строком на 547 днів строк дії договору 22.04.2023. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені Договором.
28.01.2025 було укладено договір № 28012025 відповідно до якого ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 87291. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 87291 від 22.10.2021 в сумі 45 637,63 грн, з яких: 19 796,00 грн. -заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 24 040,63 грн.-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за комісіями - 1801,00 грн.
На час звернення до суду з позовною заявою відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитним договором № 87291 від 22.10.2021 в розмірі 45 637,63 грн.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Отже, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» має право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 87291 від 22.10.2021.
Суд прийшов до висновку, оскільки відповідачкою не виконано умов за кредитним договором № 87291 від 22.10.2021, тобто не погашено заборгованість у визначеному порядку та у встановлені строки, відтак, відповідачка порушила умови укладеного договору, докази, які б ставили під сумнів вказану обставину відповідачкою не надано, а тому позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Звертаючись з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору у вказаному розмірі.
Щодо стягнення з відповідачки понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 16 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Пунктами 1,4 ч. 3ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням « ЛІГАЛ АССІСТАНС» з зазначенням виду послуг та їх вартості; заявку на надання юридичної допомоги № 1019 від 01.08.2025; витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 16000 гривень, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат.
Суд зауважує, що від відповідача відсутні заперечерння, щодо стягнення з нього судових витрат у зазначеному розмірі, із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не звертався, натомість суд самостійно вирішити таке питання позбавлений можливості, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141 259, 263-265, 277-279, 352ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, Київська область, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521) заборгованість за договором № 87291 від 22.10.2021 у розмірі 45 637,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: 03150, Київська область, м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6 офіс 521) суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Є.І. Яценко