Справа №: 339/400/25
Провадження №: 3-зв/343/5/25
19 листопада 2025 рокуу м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцького Івана Івановича у справі №339/400/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП-
18 листопада 2025 року до Долинського районного суду Івано-Франківської області з Івано-Франківського апеляційного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
За наслідками автоматизованого розподілу даної справи між суддями від 18.11.2025, головуючим по справі визначено суддю Керніцького І.І.
Суддя Керніцький І.І. 18.11.2025 подав заяву про самовідвід, в обґрунтування якої послався на те, що раніше в його провадженні вже перебували справи щодо вказаної особи - ОСОБА_1 . Не погоджуючись з прийнятим за результатом розгляду рішенням, громадянка ОСОБА_2 звернулася зі скаргою до Вищої Ради Правосуддя, що може бути підставою сумніватися в його безсторонності при розгляді даної справи.
Особа, якою заявлено самовідвід - суддя Керніцький І.І. подав письмову заяву про розгляд заяви про самовідвід за його відсутності, в якій вказав, що вважає вимоги, викладені в заяві, підставними.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву про самовідвід, приходжу такого висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, у зв'язку із чим, за аналогією закону, слід керуватись нормами Кримінально процесуального кодексу України.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Це право належить до змісту такої засади кримінального провадження, як доступ до правосуддя, закріпленої ст. 21 КПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 66 рішення у справі «Мироненко та Мартиненко проти України»).
Разом з тим, ЄСПЛ наголошує на важливості не лише самої по собі безсторонності судді, але й враження щодо його безсторонності, або, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється» (п. 26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Законодавчим втіленням гарантій забезпечення безсторонності судді є правовий інститут відводу, який виключає участь судді у справі за наявності певних обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Перелік цих обставин передбачений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Так ст. 75 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Суддя Керніцький І.І., заявляючи самовідвід, зазначає, що існують обставин, які можуть викликати сумніви у його неупередженості.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Згідно заяви про самовідвід судді Керніцького І.І. та як встановлено судом, у провадженні судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцького І.І., перебувала справа №339/334/24, об'єднана зі справою №343/1961/24 про адміністративні правопорушення , пов'язані з корупцією, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2025 провадження в об'єднаній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.
За результатами розгляду тієї справи, гром. ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя було подано дисциплінарну скаргу щодо дій судді Керніцького І.І.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 05.11.2025 на підставі скарги ОСОБА_2 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_3 . Рішення по даній скарзі не прийнято.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Таким чином, об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
За таких обставин, самовідвід судді Керніцького І.І. у повній мірі відповідає п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, відповідно до якого суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладені у заяві про самовідвід обставини, з метою запобігання сумнівів у об'єктивності, неупередженості судді в результаті розгляду справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід судді Керніцького І.І., оскільки наявні обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості.
На підставі вищенаведеного, ст. 245 КУпАП, ст. 75 КПК України, та керуючись ст. 283 КУпАП, суддя-
заяву судді Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцького Івана Івановича про самовідвід у справі №339/400/25, провадження №3/343/717/25, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - задоволити.
Матеріали справи №339/400/25 провадження №3/343/717/25, відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7 КУпАП передати до канцелярії Долинського районного суду Івано-Франківської області на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого судді.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: В.А.Тураш