Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/2210/25
номер провадження 2/215/1748/25
30 жовтня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Окуневич І.П.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/2210/25 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,
встановив
Описова частина
У березні 2025 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що підприємство по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання населення, яке зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію та гарячу воду, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідач є споживачем теплової енергії, яку надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 52 379,59 грн, з них: за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 50 916,04 грн; плата за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.03.2025 в розмірі 1 463,55 грн. Відповідачу було направлено лист щодо заборгованості з вимогою добровільно сплатити борг. Однак заборгованість у добровільному порядку сплачено не було. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованість, а також судові витрати.
Ухвалою суду від 02.04.2025 прийнято справу до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.04.2025.
24.04.2025 розгляд справи відкладено на 23.05.2025, у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей щодо вручення відповідачу судової повістки.
23.05.2025 розгляд справи відкладено на 23.06.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
23.06.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 12.09.2025.
12.09.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 15.10.2025.
15.10.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відпусткою судді, розгляд справи призначено на 30.10.2025.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує (а.с.39).
Відповідач у судові засідання призначені на 24.04.2025, 23.05.2025, 23.06.2025, 12.09.2025, 15.10.2025 та 30.10.2025 не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
КПТМ «Криворіжтепломережа», засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, по специфіці своєї виробничої діяльності надає послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води населенню, яке відповідно зі ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України зобов'язане робити оплату, відповідно до особового рахунку і тарифів, встановлених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (на кожен окремий період).
Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що позивач здійснює постачання теплової енергії у кв. АДРЕСА_1 , де зареєстрована ОСОБА_1 . Так, як будинок за вищевказаною адресою є багатоповерховим, опалення до квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідачі фактично отримують теплову енергію.
За даними КПТМ «Криворіжтепломережа» квартира перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_1 та на її ім'я відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 . Відомості про зміну власника житлового приміщення та переоформлення особового рахунку в матеріалах справи відсутні (а.с.6).
Відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 27.08.2010 (а.с. 29).
Актами про початок та припинення централізованого опалення в житлові будинки, вбудовані та прибудовані в них приміщення підтверджено подачу та припинення подачі теплової енергії, в тому числі в багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-26).
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача за надані послуги за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 становить 52 379,59 грн, з них: за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 50 916,04 грн; плата за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.03.2025 в розмірі 1 463,55 грн (а.с.7-8).
Позивачем направлявся відповідачу лист з повідомленням щодо заборгованості станом на 01.11.2024 у розмірі 49 000 грн з вимогою добровільно сплатити борг (а.с. 6).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII). Пунктом 5 частини другої статті 7Закону №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №2189-VІІІ договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2189-VIII передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього ж Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третя статті 9 Закону № 2189-VIII).
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між КПТМ «Криворіжтепломережа» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги їм надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (пункт 20 Правил).
Згідно пункту 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах ВС КЦС від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Судовим розглядом встановлено, що розмір плати за послуги з постачання теплової енергії визначений в установленому законом порядку. Так, тарифи на послуги централізованого опалення передбачені на окремі періоди: з 06.10.2018 Постановою №240 від 27.02.2018, з 01.01.2019 Постановою №1752 від 10.12.2018, з 25.10.2021 згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов'язання по наданню житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 виконував належним чином, однак відповідач оплату за спожиті послуги не вносила в результаті чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості. Жодних доказів в спростування вказаних позивачем обставин судом не встановлено, а наданий розрахунок суд вважає належним та допустимим доказом, оскільки здійснений з урахуванням рахунків-фактур (які є підтвердженням факту надання послуг), показів приладів обліку, Тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», затверджених Постановами НКРЕ, діючими в окремі періоди нарахування вартості спожитих послуг.
Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про наявність заборгованості з вимогою її погасити, яке залишилось поза її увагою. Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг КПТМ «Криворіжтепломережа», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи також відсутні.
Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача за надані послуги за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 становить 52 379,59 грн, з них: за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 50 916,04 грн; плата за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.03.2025 в розмірі 1 463,55 грн.
Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості, законність тарифів та розміру нарахування послуг у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідачем не виконувались в повному обсязі зобов'язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у останньої виникла заборгованість, суд вважає необхідним позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 50 916,04 грн та заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.03.2025 в розмірі 1 463,55 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому з відповідача слід стягнути 3 028 грн судового збору, який сплачений позивачем при подачі позову (а.с. 4).
Керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,
ухвалив
Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість у розмірі 52 379 (п'ятдесят дві тисячі триста сімдесят дев'ять) гривень 59 копійок, з них: за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.04.2017 по 01.03.2025 у розмірі 50 916 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 04 копійки; за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 01.03.2025 у розмірі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) гривні 55 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження за адресою: м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2025 року.
Суддя