справа № 377/2/25
провадження № 22-ц/824/14803/2025
головуючий у суді І інстанції Теремецька Н. Ф.
11 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Узлій М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України, Первинна профспілкова організація Чорнобильської АЕС, Державне агентство України з управління зоною відчуження, про захист трудових прав,
6 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати відмову Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», викладену у відповіді на звернення ОСОБА_1 від 13.12.2024 за реєстраційним номером № НУ-18203149 до Державного агентства України з управління зоною відчуження щодо перерахунку заробітної плати протиправною (незаконною);
- зобов'язати Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» встановити ОСОБА_1 місячну тарифну ставку (оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду, відповідно до діючої в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплати праці, що становить 22 942 гривні, з подальшим підвищенням згідно законодавства до діючих тарифних ставок (окладів) в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»;
- зобов'язати Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» нараховувати заробітну палату ОСОБА_1 , починаючи з 11.12.2024 в розмірі не нижчому від розміру середньої заробітної переробника радіоактивних відходів 6 розряду на діючих атомних електростанціях України із збереженням пільг, передбачених законами України, в сумі не менше ніж 24090 гривень з подальшим підвищенням відповідно до діючої в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплати праці.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 18 червня 2025 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» встановити ОСОБА_1 місячну тарифну ставку (посадовий оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду відповідно до умов Колективного договору, укладеного між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС на 2019-2020 роки, виходячи із розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду ( що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка відповідає «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», починаючи з 06 січня 2025 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 968,96 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» - Байдацький Данило Олександрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені у оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, встановленим під час судового розгляду, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 399 від 25.04.2001 року, у зв'язку з прийняттям рішення про зняття зупинених енергоблоків з експлуатації, Урядом України було прийняте рішення про створення на базі відособленого підрозділу «Чорнобильська АЕС» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» шляхом його виділення із закладу зазначеної компанії з віднесенням до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, фінансування якого відбувається виключно за рахунок коштів Державного бюджету України за відповідними програмами фінансування. Станом на сьогодні, Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» знаходиться в сфері управління Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Представник апелянта зазначав, що АТ «НАЕК «Енергоатом» наразі комерційна організація, метою якої є отримання прибутку. Товариство відноситься до сфери управління Кабінету Міністрів України та не є стороною галузевої угоди. Питання, зокрема, оплати праці працівників товариства регулюються Колективним договором, укладеним між роботодавцем та первинною профспілковою організацією товариства.
Також зазначав, що у процесі нарахування заробітної плати АТ НАЕК «Енергоатом» використовує індекс реальної заробітної плати, який демонструє зміну купівельної спроможності заробітної плати у порівнянні з базовим періодом. Це дозволяє оцінити реальний рівень життя працівників, що є важливим для аналізу та прогнозування соціально-економічного стану компанії, а також для визначення потреби в індексації заробітної плати для компенсації втрат, пов'язаних зі зростанням цін.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики від 11 листопада 2022 року № 382 «Про призначення експлуатуючої організації (оператора, АТ «НАЕК «Енергоатом» виконує відповідні функції в енергетичному секторі. Згідно з пунктом 5 Статуту АТ «НАЕК «Енергоатом», метою діяльності товариства є отримання прибутку від господарської діяльності з метою задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в електричній енергії, а також забезпечення ефективної і безпечної експлуатації атомних електростанцій, зокрема - безпеки під час будівництва, експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок. Таким чином, компанія є прибутковим підприємством.
Викладене, на переконання представника апелянта, пояснює, чому АТ «НАЕК «Енергоатом» підвищує тарифні ставки (посадові оклади) незалежно від зростання прожиткового мінімуму - на відміну від Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС». Як наслідок, рівень тарифних ставок (посадових окладів) працівників ЧАЕС завжди відрізняється, причому не на користь останньої. Згідно з пунктом 3.1 Статут Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», підприємство є юридичною особою з цільовим бюджетним фінансуванням, заснованою на державній власності і підпорядкованою Уповноваженому органу управління.
Вказував, що дійсно на Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» укладений та діє Колективний договір, відповідно до умов п. 6.2 якого схеми тарифних ставок (посадових окладів) 25-ступеневої тарифної сітки Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» повинні відповідати «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «Енергоатом», а саме: кількість ступенів, розмір тарифних коефіцієнтів, співвідношення між ступеням, мінімальною та максимальною межами схем. Але з урахуванням фінансової можливості підприємства, мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу) встановлена в розмірі не нижче 2,967 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством.
Також на Державному спеціалізованому підприємстві «Чорнобильська АЕС» діє Положення про порядок встановлення і зміни тарифних ставок (посадових окладів) персоналу підрозділів Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», яке введено з метою забезпечення об'єктивного та обґрунтованого підходу при встановленні персоналу тарифних ставок (посадових окладів).
Апелянт вважає, що наведені вище положення Колективного договору узгоджуються з приписами статті 6 Закону України «Про оплату праці», згідно якої системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формується на оцінках складності виконуваних робіт кваліфікації працівників. Вона є основною для формування та диференціації розмірів зарплати. Тобто, тарифна сітка є шкалою, де кожному тарифному розрядку присвоєний свій тарифний коефіцієнт. З огляду ж на ці показники визначають розмір окладу (тарифної ставки). А тому нарахування заробітної плати всім працівникам Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» здійснюється відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Крім того, починаючи з 2019 року і станом на липень 2025 року, підприємство неодноразово офіційно зверталось до органу управління, профільного міністерства тощо, з відповідними листами та пропозиціями про необхідність збільшення видатків, зокрема на оплату праці шляхом коригування кошторисних призначень та погодження змін до фінансового плану на відповідні бюджетні періоди, проте на сьогодні жодного повноцінного перегляду розміру фонду оплати праці не було здійснено.
Звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що у пункті 6.2 Колективного договору зазначено, що тарифні ставки (посадові оклади) встановлювати в межах схем тарифних ставок (посадових окладів), визначених відповідно до затвердженої 25-ступеневої тарифної сітки (додаток 6-1 до цього Колективного договору). При цьому кількість ступенів, розмір тарифних коефіцієнтів, співвідношення між ступенями, мінімальною та максимальною межами схем тарифних ставок (посадових окладів), а також розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу) повинні відповідати «Єдиній тарифній сітці ДП НАЕК «Енергоатом», а в пункті 6.6 зазначено, що з метою забезпечення ядерної та радіаційної безпеки та збереження кваліфікованих кадрів в Україні працівникам зупинених енергоблоків, а також працівниками об'єкта «Укриття», на період виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації встановлювати заробітну плату в розмірі не нижчому середньої заробітної плати працівників відповідних професій та посад на діючих атомних електростанціях України, із збереженням пільг, передбачених законами України, відповідно до планів використання бюджетних коштів на поточний рік та кошторисів використання коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства. Тобто ці два пункти кореспондуються між собою та є похідними один від одного. Пункт 6.6 є умовою, сформованою на підставі вимог ч. 10 ст. 12 ЗУ «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему».
При цьому вважає, що судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки приписам п.6.6 Колективного договору, де чітко визначено, за яких конкретних умов відбувається формування та коригування розмірів заробітної плати працівників ДСП «Чорнобильська АЕС», а саме - у відповідності до планів використання бюджетних коштів на поточний рік та кошторисів використання коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства. Саме це і є тією основною відмінністю у формуванні заробітної плати між державним підприємством, фінансування фонду заробітної плати якого відбувається за рахунок коштів державного бюджету і комерційним підприємством, яке заробітну плату працівників формує виходячи з розміру отриманих прибутків на енергетичному ринку держави. І ці критерії не є конкурентними і співставними.
Таким чином, підприємство опинилося у ситуації, коли воно фактично не може належним чином дотримуватись вимог пункту 6.2 Колективного договору в частині встановлення розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду на рівні АТ «НАЕК «Енергоатом», не з власної вини, а внаслідок об'єктивних фінансових обмежень, визначених державним фінансуванням та зовнішнім регулюванням.
Тому представник апелянта вважає, що висновок суду першої інстанції про можливість виконання пункту 6.2 Колективного договору, в частині встановлення мінімального розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду на рівні AT «НАЕК ЕНЕРГОАТОМ», за рахунок наявного бюджету є таким, що не відповідає фактичним обставинам, не враховує нормативно встановлену структуру управління державним підприємством та ігнорує фундаментальну проблему: держава не надає ресурсу, але вимагає результату.
4 серпня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с. 211-220 том 4).
Вказує, що суд правильно дійшов висновку, що позивач має право на встановлення посадового окладу, згідно умов колективного договору. Однак, позивачу в порушення положень як діючого законодавства, так і положень локальних актів відповідача не був встановлений належний посадовий оклад.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо відсутності коштів у Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», позивач зазначав, що Вишгородська окружна прокуратура порушила кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР під номером 42025112330000007, за статтями 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 367 ККУ (службова недбалість). Справа щодо порушення на близько 30 млн. гривень при закупівлі електроенергії за завищеними цінами.
Водночас, при проведенні заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на квартал 2024 року діяльності Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» за період з 01.07.2021 року по 30.09.2024 року на Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» виявлено фінансових порушень на близько 70 млн. гривень, неправомірно нарахованих премій адміністрації Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС».
5 серпня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» до Київського апеляційного суду надійшли три відповіді на відзив на апеляційну скаргу від представника апелянта Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» ідентичного змісту, які були зареєстровані в апеляційному суді за вх. № 99631, вх. № 99736 та за вх. № 99773 (а.с. 221-229, 230-238, 239-245 том 4).
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу представник апелянта зазначав зокрема те, що посилання позивача на інформацію про виконуючого обов'язки директора Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» в реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, є маніпулятивним та не має жодного стосунку до предмета даного спору.
Аналогічно, твердження про відкриті кримінальні провадження за ст. 191 КК України також не можуть слугувати належними аргументами у справі. Станом на дату подання апеляційної скарги відсутні вироки суду, що набрали законної сили, які б встановлювали факт вчинення кримінального правопорушення. Наявність кримінального провадження є лише процесуальною стадією розслідування, а не підтвердженням винуватості будь-якої особи.
Зауважив також, що Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» в межах фінансової можливості виключно в межах закону та проявляє ініціативу для врегулювання питань оплати праці своїх працівників. Так, у разі надходження відповідного фінансування підприємство без зволікань приймає спільні рішення про внесення змін Колективного договору з метою підвищення посадових окладів. Прикладом зазначеного є Наказ № 327 від 06.03.2025 року «Про підвищення тарифних ставок» виданий на підставі спільного рішення роботодавця профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЧАЕС № 5 від 06.03.2025 року. На переконання представника апелянта це є прямим підтвердженням того, що невиконання деяких положень Колективного договору пов'язане виключно з об'єктивною фінансовою неспроможністю, а не зі зловживанням чи умисною бездіяльністю з боку ДП «ЧАЕС».
З огляду на викладене представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, а рішення Славутицького міського суду Київської області від 18 червня 2025 року скасувати в повному обсязі.
7 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від позивача ОСОБА_1 (а.с. 246-250 том 4).
У судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомленні про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду. Сторони висловили своє бажання приймати участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В той же час, відповідно до довідки Київського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у зв'язку із технічною несправністю розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не відбувся.
Колегія суддів звертає увагу, що сторін попереджено, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зазначена позивачем в позовній заяві вимога щодо визнання відмови Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», викладеної у відповіді на звернення ОСОБА_1 від 13.12.2024 року за реєстраційним номером № НУ-18203149 до Державного агентства України з управління зоною відчуження щодо перерахунку заробітної плати протиправною (незаконною) є неефективним способом захисту, оскільки не буде сприяти відновленню порушених прав позивача, тому суд першої інстанції вважав, що вона задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що йому встановлена тарифна ставка (посадовий оклад) на ДСП ЧАЕС в порушення вимог пункту 6.2. Колективного договору і тому позовна вимога в частині зобов'язання відповідача встановити позивачу тарифну ставку (посадовий оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду, відповідно до діючої в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплати праці, підлягає задоволенню. Проте, зважаючи на те, що розмір тарифної ставки (посадового окладу) змінюється і залежить від розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то зобов'язання встановити тарифну ставку (посадовий оклад) позивачу в певній грошовій сумі, про що зазначає позивач в позовній заяві, яка може змінитися через певний проміжок часу в залежності від зазначених в Колективному договорі чинників, не приведе до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду.
Задовольняючи вказану позовну вимогу, суд першої інстанції вважав, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача встановити позивачу місячну тарифну ставку (посадовий оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду відповідно до умов Колективного договору, укладеного між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС на 2019-2020 роки, виходячи із розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду ( що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка відповідає «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», починаючи з 06 січня 2025 року, тобто з дати звернення позивача до суду із позовною заявою, про що він зазначив в судовому засіданні. Вказаний спосіб захисту означає, що відповідач має встановити тарифну ставку (посадовий оклад) позивача з урахуванням положень Колективного договору, як цього вимагають приписи статей 21, 22 Закону України «Про оплату праці» та статті 5 Закону України «Про колективні договори та угоди», не суперечить закону, відповідає правовій природі правовідносин, що існують між сторонами, і повністю вирішить спір та усуне підстави для повторного звернення до суду.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» нараховувати заробітну палату ОСОБА_1 , починаючи з 11.12.2024 року в розмірі не нижчому від розміру середньої заробітної переробника радіоактивних відходів 6 розряду на діючих атомних електростанціях України із збереженням пільг, передбачених законами України, в сумі не менше ніж 24090 гривень з подальшим підвищенням відповідно до діючої в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплати праці, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що після виділення відособленого підрозділу «Чорнобильська АЕС» зі складу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і утворення на його базі Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» право працівників зупинених енергоблоків, а також працівників об'єкта «Укриття», на період виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації на отримання заробітної плати в розмірі не нижчому від середньої заробітної плати працівників відповідних професій та посад на діючих атомних електростанціях України із збереженням пільг, передбачених законами України, було закріплено у частині десятій статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» та відображено у Колективному договорі, укладеному між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС на 2019-2020 роки ( пункт 6.6. Колективного договору) і Галузевій угоді між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки, Галузевій угоді між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2025-2027 роки ( пункт 4.6. Галузевих угод).
Проте, як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 , починаючи з 27 травня 2024 року виконує громадські обов'язки у робочий час як член добровольчого формування № 1 Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області за контрактом та увільнений від виконання своїх посадових обов'язків за основним місцем роботи на ДСП ЧАЕС і йому виплачується середній заробіток, відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи із його тарифної ставки, тому суд першої інстанції вважав, що на цей період на позивача не поширюються положення частини десятої статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», пункт 6.6. Колективного договору, укладеному між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС на 2019-2020 роки і пункт 4.6. Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки, Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2025-2027 роки.
Тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача нараховувати заробітну палату ОСОБА_1 , починаючи з 11.12.2024 року в розмірі не нижчому від розміру середньої заробітної переробника радіоактивних відходів 6 розряду на діючих атомних електростанціях України із збереженням пільг, передбачених законами України, в сумі не менше ніж 24090 гривень з подальшим підвищенням відповідно до діючої в АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплати праці, задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до ст. 13 КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами.
Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов'язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.). Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
Згідно ст. 18 КЗпП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
Частиною 1 ст. 97 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Частиною 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21 (провадження №61-550св22) зазначено, що «кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду».
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.11.2007 прийнятий на роботу на Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» на посаду контролера верстатних та слюсарних робіт 4 розряду, що підтверджено наказом № 47 ос від 20.11.2007 «Про прийняття на роботу», копія якого долучена до матеріалів справи ( том 1 а.с. 112).
З 21.12.2023 позивач ОСОБА_1 працює на посаді переробника радіоактивних відходів 6 розряду (УВТРАВ) ЦПРВ Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», що підтверджено наказом № 535 ос від 11.12.2023 «Про переведення на іншу роботу, копія якого долучена до матеріалів справи (том 1 а.с. 110, том 2 а.с. 223).
Відповідно до Статуту ДСП ЧАЕС, затвердженого наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 14.03.2023 № 44-23, Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» є цілісним майновим комплексом, заснований на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження (пункт 1.1. Статуту). Підприємство утворене з метою забезпечення усіх видів діяльності, пов'язаних зі зняттям з експлуатації енергоблоків атомних електростанцій і перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Підприємство є експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки Чорнобильської атомної станції( пункт 2.1. Статуту). Підприємство є юридичною особою з цільовим бюджетним фінансуванням, засноване на державній власності і підпорядковане Уповноваженому органу управління ( пункт 3.1. Статуту) ( том 1 а.с. 144-154).
Положенням про порядок встановлення і зміни тарифних ставок (посадових окладів) персоналу підрозділів ДСП ЧАЕС, затвердженого в.о. генерального директора ДСП ЧАЕС від 21.05.2020, визначений об'єктивний та обґрунтований підхід при встановленні персоналу тарифних ставок( посадових окладів) ( том 1 а.с. 190-206).
Згідно з наказом ДСП ЧАЕС № 1742 від 26.12.2023 «Про підвищення тарифних ставок (посадових окладів)» з 01.01.2024 затверджені схеми тарифних ставок (посадових окладів) робітників, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців персоналу ДСП ЧАЕС, які підвищені на 12,82 (Додатки 1-10) . Відповідно до Додатку № 6 до наказу № 1742 від 26.12.2023 місячна тарифна ставка робітникам, зайнятим на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та на роботах в спеціальних цехах, електрогазозварники 6 розряду 9 ступеня становить 18458 гривень ( том 2 а.с. 165-169, 231-235).
Відповідно до наказу ДСП ЧАЕС № 327 від 06.03.2025 «Про підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 10.03.2025 затверджено схеми тарифних ставок (посадових окладів) керівників, професіоналів, технічних службовців та робітників персоналу ДСП ЧАЕС, які підвищені на 10 % (Додатки 1-10). Згідно з Додатком № 6 до наказу № 327 від 06.03.2025 місячна тарифна ставка робітникам, зайнятим на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та на роботах в спеціальних цехах, електрогазозварники 6 розряду 9 ступеня становить 20304 гривні ( том 2 а.с. 161-163, 224-228).
Таким чином, тарифна ставка (посадовий оклад) ОСОБА_1 , позивача у справі, з 21.12.2023 становила 16360 гривень, з 01.01.2024 - 18458 гривень, з 10.03.2025 - 20304 гривні.
Зазначені обставини підтверджені інформаційною довідкою ДСП ЧАЕС від 12.03.2025 № 47-335 ( том 2 а.с. 222).
Згідно з довідкою ДСП ЧАЕС ОСОБА_1 нарахована та виплачена заробітна плата за грудень 2024 року в сумі 37007,08 гривень, за січень 2025 року - 14564,16 гривень, за лютий 2025 року - 12136,80 гривень, за березень 2025 року - 15777,84 гривень( том 3 а.с. 167).
Наданими розрахунковими листами ОСОБА_1 за грудень 2024 року, січень - березень 2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 в грудні 2024 року нарахована заробітна плата в сумі 37007,08 гривень, виплачена в сумі 28125,39 гривень; в січні 2025 року нарахована заробітна плата в сумі 14564,16 гривень, виплачена в сумі 11068,76 гривень; в лютому 2025 року нарахована заробітна плата в сумі 12136,80 гривень, виплачена в сумі 5634,10 гривень; в березні 2025 року нарахована заробітна плата в сумі 15777,84 гривень, виплачена в сумі 7739,03 гривень ( том 3 а.с. 173-174).
Відповідно до довідки ДСП ЧАЕС працівникам ДСП «Чорнобильська АЕС» за 2024 рік та за І квартал 2025 року була нарахована та виплачена заробітна плата в межах бюджетного фінансування на загальну суму: за 2024 рік - 710520266,12 гривень, за І квартал 2025 року - 169786927 гривень ( том 3 а.с. 168).
Згідно з наказом ДСП ЧАЕС № 809 від 12.07.2023 «Про організацію увільнення від роботи у зв'язку з виконанням обов'язків добровольця територіальної оборони» здійснюється увільнення від роботи у зв'язку з виконанням державних та громадських обов'язків - обов'язків добровольця територіальної оборони за контрактом із збереженням середнього заробітку за основним місцем роботи та місцем роботи (посади), працівників, які мають чинні контракти добровольця територіальної оборони, зокрема працівників ДСП ЧАЕС, що виконують обов'язки членів добровольчих формувань територіальних громад на підставі контрактів добровольців територіальної оборони та розпорядчих документів (довідок), виданих командирами добровольчих формувань територіальних громад, про залучення до виконання завдань територіальної оборони із зазначенням конкретних дат (термінів виконання) громадських обов'язків ( том 3 а.с. 144-145).
Наказом ДСП ЧАЕС № 787 від 29.05.2024 «Про внесення змін до наказу від 12.07.2023 № 809» внесено зміни в додаток «Перелік працівників ДСП «Чорнобильська АЕС», які мають чинні контракти добровольця територіальної оборони», до наказу від 12.07.2023 № 809 «Про організацію увільнення від роботи у зв'язку з виконанням обов'язків добровольця територіальної оборони», зокрема включено працівника ОСОБА_1 до Переліку працівників ДСП «Чорнобильська АЕС», які мають чинні контракти добровольця територіальної оборони, дата набрання чинності контракту добровольця тривіальної оборони - 27.05.2024, термін дії контракту -3 роки ( том 2 а.с. 189-190, 229-230).
Довідкою командира добровольчого формування № 1 Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області № 1239 від 24.12.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 є членом добровольчого формування № 1 Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області. 27.05.2024 з ним укладено контракт добровольця територіальної оборони згідно з Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1449 ( том 2 а.с. 187, 220).
Відповідно до довідки ДСП ЧАЕС середньогодинна заробітна плата працівника ДСП ЧАЕС ОСОБА_1 для нарахування середнього заробітку за час виконання громадських обов'язків в добровольчому формуванні № 1 Славутицької міської територіальної громади Вишгородського району Київської області на 01.10.2024 і по теперішній час складає 101 гривню 14 копійок. Розрахунок виконаний відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року, виходячи із посадового окладу 18 458 гривень ( том 2 а.с. 188, 221).
Згідно з інформацією в.о. заступника генерального директора з персоналу філії ВП «Хмельницька АЕС» АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» № 48-25-894/26758 від 11.12.2024, наданою на звернення позивача ОСОБА_1 від 03.12.2024, оплата праці працівників АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» встановлюється Колективним договором та спільними рішеннями роботодавця і профспілкового комітету ППО Компанії, відокремлених підрозділів. Розміри місячних тарифних ставок і посадових окладів визначаються за Єдиною 25-ступеневою тарифною сіткою та тарифікацією за ступенями єдиної тарифнї сітки. Професія переробника радіоактивних відходів 6 розряду відноситься до категорії робітників і для оплати праці цих робітників у філії ВП ХАЕС встановлено місячну тарифну ставку 24090 гривень( том 1 а.с. 8, 85).
Відповідно до інформації директора зі стратегічних комунікацій АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» № 01-28053/32 від 12.12.2024, наданої на звернення позивача ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року, місячна тарифна ставка (оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду відповідно до діючої в АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» системи оплаті праці становить 22942 гривні ( том 1 а.с. 11-13 17-18).
13 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Державного агентства України з управління зоною відчуження з вимогою перерахувати йому заробітну плату за весь час роботи на ДСП ЧАЕС відповідно до законодавства, керуючись тарифними ставками, встановленими на діючих атомних електростанціях, а саме не менше 22942 гривень ( том 1 а.с. 10).
Інформацією ДСП ЧАЕС № 4965/47000000-2024 від 18.12.2024, наданою на звернення позивача ОСОБА_1 до ДАЗВ від 13.12.2024, повідомлено, що нарахування заробітної плати працівникам ДСП ЧАЕС і йому особисто здійснюються в рамках чинного законодавства України, тому відсутні підстави для перерахунку заробітної плати( том 1 а.с. 14-15).
Згідно з інформацією АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» № 01-10513/10 від 07.05.2025, наданою на виконання ухвали суду від 30 квітня 2025 року, відповідно до діючої в товаристві системи оплати праці, розмір тарифної ставки робітника 1 розряду промислово-виробничого персоналу атомної електростанції становить: у грудні 2024 року - 11204 гривні; з 01 січня 2025 року - 12885 гривень ( том 4 а.с. 1-3, 11).
Відповідно до інформації АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» № 01-13263/10 від 09.06.2025, наданою на виконання ухвали суду від 28 травня 2025 року, розмір мінімальної місячної тарифної ставки (окладу) для професій, які займають 1-ступінь у 25-ти ступеневій системі, визначаються спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету товариства. У товаристві мінімальна місячна тарифна ставка (оклад) у грудні 2024 року становила 11 204 гривні, з 01 січня 2025 року становить 12 885 гривень. Для робітника 1 розряду промислово-виробничого персоналу атомної електростанції (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу): ступінь оплати -1, коефіцієнт -1,00. Місячна тарифна ставка становить: у грудні 2024 року -11204 гривні (11204х1,00), з 01 січня 2025 року -12885 гривень ( 12885х1,00). Для переробника радіоактивних відходів 6 розряду промислово-виробничого персоналу атомної електростанції: ступінь оплати -9, коефіцієнт 2,15. Місячна тарифна ставка становить: у грудні 2024 року - 24090 гривень (11204х2,15), з 01 січня 2025 року - 27704 гривні ( 12885х2,15) ( том 4 а.с. 62).
Відповідно до пункту 6.2. Колективного договору роботодавець зобов'язується встановлювати мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу) в розмірі, не нижче 2, 967 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством, і для працівників, що обслуговують основне виробництво, - не менше 0,85 мінімальної тарифної ставки (окладу) робітника 1 розряду (а.с. 37 зворот том 1).
Тарифні ставки (посадові оклади) встановлюються в межах схем тарифних ставок (посадових окладів), визначених відповідно до затвердженої 25-ступеневої тарифної сітки ( Додаток 6-1 до цього Колективного договору). При цьому кількість ступенів, розмір тарифних коефіцієнтів, співвідношення між ступенями, мінімальною та максимальною межами схем тарифних ставок (посадових окладів), а також розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу) повинні відповідати «Єдиній тарифній сітці ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (а.с. 37 зворот том 1).
При збільшенні розміру законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб проводити перерахунок схем тарифних ставок (посадових окладів) на коефіцієнт росту прожиткового мінімуму з дня введення нового законодавчо встановленого його розміру та, в межах ФОП, підвищувати розміри посадових окладів працівників на коефіцієнт збільшення законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму. Не частіше одного раз на рік встановлювати розміри тарифних ставок (посадових окладів) відповідно до Положення «Про порядок встановлення та зміну тарифних ставок(посадових окладів) персоналу підрозділів ДСП ЧАЕС», 117П-С (а.с. 37 зворот том 1).
Відповідно до пункту 4.1.1. Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки, чинною на час виникнення спірних правовідносин, та Галузевої угоди між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2025-2027 роки, підписаної 10 квітня 2025 року, умови і розміри оплати праці найманих працівників підприємств встановлюються колективними договорами з дотриманням норм Закону України «Про оплату праці», Генеральної та цієї Угоди. Угодою визначаються мінімальні гарантії в оплаті праці, міжкваліфікаційні та міжпосадові співвідношення згідно з додатками 1-4, переліком доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємств, що мають міжгалузевий характер (а.с. 21 зворот том 1).
Пунктом 4.1.2. вказаних Галузевих угод розмір тарифної ставки (окладу) працівника 1-го тарифного розряду та наступних тарифних розрядів встановлюється шляхом добутку відповідного коефіцієнта та законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. За умов зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи Підприємства зобов'язані переглянути мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду з дня його запровадження з дотриманням встановлених цією Угодою коефіцієнтів співвідношень розмірів тарифних ставок та посадових окладів (а.с. 21 зворот-22 том 1).
Згідно з пунктом 4.5. зазначених Галузевих угод підприємства встановлюють у колективних договорах умови оплати праці найманих працівників Підприємств (форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат) (а.с. 22 зворот том 1).
Відповідно до п. 4.6 Галузевої угоди між Державним агентством України і управління зоною відчуження та профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки з метою забезпечення ядерної безпеки та збереження кваліфікованих кадрів в Україні працівникам зупинених енергоблоків, а також працівникам об'єкта «Укриття», на період виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, встановлюється заробітна плата в розмірі не нижчому від середньої заробітної плати працівників відповідних професій та посад на діючих електростанціях України зі збереженням пільг, передбачених законами України (а.с. 22 зворот том 1).
Додатком № 3 до Галузевої угоди на 2021-2023 роки та Галузевої угоди на 2025-2027 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів керівників ДСП ЧАЕС до мінімального розміру тарифної ставки(посадового окладу) робітника першого розряду, зокрема в Таблиці 6 ( мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок ( посадових окладів) робітників, зайнятих на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та роботах в спеціалізованих цехах до мінімального розміру тарифної ставки (посадового окладу) робітника першого розряду) зазначено, що для робітників, зайнятих на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та на роботах в спеціальних цехах, електрогазозварники, якими присвоєно кваліфікаційний розряд -6 , встановлено 9 ступінь та коефіцієнт - 2,26 (том 3 а.с. 189-199).
У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що тарифна ставка (посадовий оклад) ОСОБА_1 , позивача у справі, з 01.01.2024 року становив 18458 гривень, з 10.03.2025 року - 20304 гривні.
Тарифна ставка (посадовий оклад) позивача, який становив 18458 гривень, виходячи із показань свідка ОСОБА_3 , розраховувався наступним чином: 2,697х3028 ( мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду ( що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), розрахована відповідно до абзацу 1 пункту 6.2 Колективного договору, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ) х 2,26 (коефіцієнт, який відповідає 6 розряду робітників, зайнятих на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та на роботах в спеціалізованих цехах, 9 ступеню і зазначений в Додатку 6-1 до Колективного договору та обчислений наступним чином: (2,15+2,37) /2) (том 1 а.с. 30-83).
Тарифна ставка (посадовий оклад) позивача, який становить 20304 гривні, і встановлений з 10.03.2025, розрахований наступним чином: 2,967 х 3028 (мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), розрахована відповідно до абзацу 1 пункту 6.2 Колективного договору, в який було внесено зміни 06.03.2025 та збільшено коефіцієнт з 2,697 до 2,967) х 2,26 (коефіцієнт, який відповідає 6 розряду робітників, зайнятих на ремонті обладнання атомної станції, на верстатних роботах та на роботах в спеціалізованих цехах, 9 ступеню і зазначений в Додатку 6-1 до Колективного договору) (том 3 а.с. 67-131).
Встановлено, що на ДСП ЧАЕС створена 25-ти ступенева тарифна сітка оплати праці персоналу ДСП ЧАЕС, кількість ступенів, розмір тарифних коефіцієнтів, співвідношення між ступенями, мінімальною та максимальною межами схем тарифних ставок (посадових окладів) ( Додаток 6-1 до Колективного договору, Додаток № 3 до Галузевих угод) відповідають «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»( том 3 а.с. 96, том 4 а.с. 12). Проте, розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), встановлений на ДСП ЧАЕС, не відповідає «Єдиній тарифній сітці ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», правонаступником якого є АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».
Так, відповідно до інформації АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» № 01-13263/10 від 09.06.2025, наданою на виконання ухвали суду першої інстанції від 28.05.2025, розмір мінімальної місячної тарифної ставки (окладу) для професій, які займають 1-ступінь у 25-ти ступеневій системі, визначаються спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету товариства. У товаристві мінімальна місячна тарифна ставка (оклад) у грудні 2024 року становила 11 204 гривні, з 01 січня 2025 року становить 12 885 гривень. Для робітника 1 розряду промислово-виробничого персоналу атомної електростанції(що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу): ступінь оплати -1, коефіцієнт -1,00. Місячна тарифна ставка становить: у грудні 2024 року -11204 гривні (11204х1,00), з 01 січня 2025 року -12885 гривень (12885х1,00). Для переробника радіоактивних відходів 6 розряду промислово-виробничого персоналу атомної електростанції: ступінь оплати -9, коефіцієнт 2,15. Місячна тарифна ставка становить: у грудні 2024 року - 24090 гривень (11204х2,15), з 01 січня 2025 року -27704 гривні (12885х2,15) (том 4 а.с. 62).
Отже, розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), встановлений на ДСП ЧАЕС, виходячи з якого розраховувалася тарифна ставка (посадовий оклад) позивача, становив з 01 січня 2024 року по 05.03.2025 включно 8167 гривень, з 06.03.2025 становить 8984 гривні, що не відповідає «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», оскільки у АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» мінімальна місячна тарифна ставка (оклад) у грудні 2024 року становила 11 204 гривні, з 01 січня 2025 року становить 12 885 гривень.
Таким чином, в порушення абзацу другого пункту 6.2. Колективного договору на ДСП ЧАЕС встановлений розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу) не відповідає «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», оскільки є меншим ніж розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), встановлений в АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», що в свою чергу впливає на розмір тарифної ставки( посадового окладу) позивача.
Так, місячна тарифна ставка(посадовий оклад) позивача ОСОБА_1 , який займає посаду переробника радіоактивних відходів 6 розряду на ДСП ЧАЕС, з 01.01.2024 року становить 18458 гривень, з 10.03.2025 року - 20304 гривні, тоді як з урахуванням розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка встановлена в АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», тарифна ставка (посадовий оклад) позивача становила б з грудня 2024 року по 09.03.2025 року в розмірі 25321 гривня (11204 гривні (розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка встановлена в АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» в грудні 2024 року) х 2,26 (коефіцієнт, який відповідає 9 ступеню переробника радіоактивних відходів 6 розряду на ДСП ЧАЕС), з січня 2025 року тарифна ставка ( посадовий оклад) позивача становила б 29 120 гривень (12885 гривень (розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка встановлена в АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» з 1 січня 2025 року) х 2,26 (коефіцієнт, який відповідає 9 ступеню переробника радіоактивних відходів 6 розряду на ДСП ЧАЕС).
Також встановлено, що в суді першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_3 , яка суду показала, що вона працює на посаді заступника начальника відділу управління персоналом ДСП ЧАЕС і займається формуванням заробітної плати працівників ДСП ЧАЕС. В 2012 році на ДСП ЧАЕС була створена 25-ти ступенева тарифна сітка оплати праці персоналу ДСП ЧАЕС, при цьому кількість ступенів, розмір тарифних коефіцієнтів, співвідношення між ступенями, мінімальною та максимальною межами схем тарифних ставок (посадових окладів) відповідають «Єдиній тарифній сітці ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ». До 2021 року ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» надавало інформацію ДСП ЧАЕС щодо мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду, встановленої в ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», а після 2021 року така інформація ДСП ЧАЕС не надається. Згідно неофіційної інформації їй відомо, що розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду ДП НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» значно більший ніж на ДСП ЧАЕС, проте на ДСП ЧАЕС встановлюється розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду в межах бюджетних асигнувань. Фінансування ДСП ЧАЕС здійснюється на рівні попереднього року. З 01 січня 2024 року тарифна ставка позивача, який займає посаду переробника радіоактивних відходів 6 розряду, становила 18 458 гривень, з 10 березня 2025 року - 20304 гривні, і розрахована відповідно до умов Колективного договору таким чином: коефіцієнт, встановлений в пункті 6.2 Колективного договору, множиться на 3028 (прожитковий мінімум для працездатних осіб) множиться на 2,26 (коефіцієнт, який відповідає 9 ступеню 6 розряду).
На даний час позивач на ДСП ЧАЕС не працює, оскільки є членом ДФТГ, але йому виплачується середній заробіток, який обчислюється позивачу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Положення статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему», є декларативними, оскільки відсутній механізм їх реалізації, тому на ДСП ЧАЕС не застосовуються.
З урахуванням викладеного, з огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах докази суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив спірні правовідносини, які виникли між сторонами та прийшов до правильного висновку задовольнивши частково позовні вимоги в частині зобов'язання Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» встановити ОСОБА_1 місячну тарифну ставку (посадовий оклад) переробника радіоактивних відходів 6 розряду відповідно до умов Колективного договору, укладеного між роботодавцем і профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС на 2019-2020 роки, виходячи із розміру мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду (що виконує некваліфіковану або малокваліфіковану роботу), яка відповідає «Єдиній тарифній сітці АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ», починаючи з 06 січня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» перебуває у стані правової та фінансової залежності від уповноваженого органу та не має об'єктивної можливості самостійно реалізувати положення колективного договору в частині підвищення заробітної плати, тому невиконання окремих положень колективного договору зумовлено не волею підприємства, а винятково наслідками зовнішніх бюджетно-правових обмежень, на які воно не може вплинути, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки не виплата грошових коштів, які передбачені безпосередньо колективним договором, навіть з підстав відсутності належного фінансування, є порушенням зобов'язань роботодавця, а вказані апелянтом обставини не звільняють роботодавця від відповідальності за невиконанням умов колективного договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що з 2019 року і станом на липень 2025 року, підприємство неодноразово офіційно зверталось до органу управління, профільного міністерства тощо, з відповідними листами та пропозиціями про необхідність збільшення видатків, зокрема на оплату праці шляхом коригування кошторисних призначень та погодження змін до фінансового плану на відповідні бюджетні періоди, проте на сьогодні жодного повноцінного перегляду розміру фонду оплати праці не було здійснено, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі наведені апелянтом обставини не є підставою для не виконання умов колективного договору щодо виплати встановленої місячної тарифної ставки (посадового окладу) визначеного певному працівнику.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані відповідачем копії листів, які долучені до апеляційної скарги, та адресовані певним органам управління, про необхідність збільшення видатків зокрема на оплату праці, не містять доказів підтвердження надсилання таких листів (пропозицій) адресатам. Також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували отримання відповідачем відповідних відповідей на дані листи.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав належної оцінки п. 6.6 Колективного договору, де чітко визначено за яких конкретних умов відбувається формування та коригування розмірів заробітної плати працівників ДСП «Чорнобильська АЕС», а саме - у відповідності до планів використання бюджетних коштів на поточний рік та кошторисів використання коштів, отриманих від господарської діяльності підприємства, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки у разі, якщо колективний договір погіршує становище працівників підприємства порівняно з умовами галузевої угоди, необхідно керуватися умовами галузевої угоди, виконання яких є обов'язком відповідача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 212/7275/15-ц (провадження № 61-15889св18).
Так, відповідно до п. 4.6 Галузевої угоди між Державним агентством України і управління зоною відчуження та профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки з метою забезпечення ядерної безпеки та збереження кваліфікованих кадрів в Україні працівникам зупинених енергоблоків, а також працівникам об'єкта «Укриття», на період виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації, встановлюється заробітна плата в розмірі не нижчому від середньої заробітної плати працівників відповідних професій та посад на діючих електростанціях України зі збереженням пільг, передбачених законами України.
Однак за встановлених обставин під час розгляду справи, досліджено, що тарифна ставка (оклад) позивача на ДСП ЧАЕС є меншою ніж на діючих АЕС, що суперечить вимогам пункту 4.6 Галузевої угоди між Державним агентством України і управління зоною відчуження та профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2021-2023 роки та відповідно погіршує становище позивача ОСОБА_1 щодо оплати праці як працівника підприємства.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Таким чином, доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права,доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга представника відповідача залишена без задоволення, а судове рішення без змін, тому розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС»залишити без задоволення.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 18 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба