Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/4973/2025
м. Київ Справа № 758/4771/25
29 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Столяра Олега Анатолійовича на постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 11 червня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Столяр Олег Анатолійович подав апеляційну скаргу в якій просив суд постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.
Також в апеляційній скарзі просив суд про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначав, що 10 червня 2025 року його підзахисному ОСОБА_1 було вручено копію постанови суду, що підтверджується печаткою на постанові суду. Під час її проголошення він не був присутнім, а зміст оскаржуваної постанови став йому відомий лише після її фактичного отримання.
Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить його поновити.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2025 року Подільським районним судом міста Києва була ухвалена оскаржувана постанова.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року, була надіслана судом до реєстру: 09.06.2025 року. Зареєстрована в реєстрі 10.06.2025 року. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2025 року.
Як вбачається із розписки, що міститься в матеріалах справи (а.с. 69) копію постанови Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року ОСОБА_1 було отримано безпосередньо в суді 10.06.2025 року. Апеляційну скаргу було подано до суду 11.06.2025 року.
З огляду на вище зазначені обставини, наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року, слід визнати поважними та поновити вказаний строк.
Апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 авдокат Столяр О.А. обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає, що судом при ухваленні оскаржуваної постанови було порушено принцип презумпції невинуватості. Постанову винесено без належного аналізу всіх доказів та без доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
Зазначає, що ??судом не враховано висновок експерта, який спростовує вину ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП, вказуючи на технічну неможливість виникнення ДТП з його вини за неведених у протоколі обставин, та не надано оцінки письмовим поясненням самого ОСОБА_1 , в яких останній зазначав, що керування ним транспортним засобом було обережним з дотриманням ПДР, а зіткнення відбулося через недбалі дії іншого водія.
Вважає, що ??суд першої інстанції не дослідив усі обставини справи всебічно, повно та об?єктивно, як того вимагає ст. 280 КУпАП.
Судом встановленопричинно-наслідковий зв?язок між діями ОСОБА_1 та наслідками ДТП, як того вимагає ст. 124 КУпАП, а тому висновок суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є помилковим та безпідставним.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Столяр Олег Анатолійович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Мельниченко Микола Сергійович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на їх безпідставність. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Столяра О.А., потерпілого ОСОБА_2 , його представника Мельниченко М.С., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 279705 від 23.03.2025 року, складеного інспектором взводу 2, роти 2, БЗС батальйону УПП в м .Києві старшим лейтенантом поліції Крашевським С.В., 23 березня 2025 року, о 15 год. 40 хв., в м. Києві на вул. Велика Кільцева дорога водій ОСОБА_1 керував автомобілем Сітроєн, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та при перестроюванні не надав переваги у русі автомобілю КІА, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого сталося зіткнення. Чим водій порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
До протоколу були додані: схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 .
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів; транспортні засоби, причетні до ДТП; координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини; місце зіткнення автомобілів та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження капоту, переднього бампера, передніх фар, передніх протитуманних фар, решітки радіатора, лобового скла, правого дзеркала заднього огляду, передніх крил, подушки безпеки, витікання рідини.
На автомобілі «Citroen Jumper», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджені задні двері, задній бампер, фаркоп, накладки на задні двері.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надав на місці ДТП вбачається, що 23 березня 2025 року, о 15 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Citroen Jumper», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Велика Кільцева дорога, зі сторони вул. Газопровідної, в сторону площі Шевченка, рухаючись в середній смузі, хотів перелаштуватися в праву смугу. На початку зміни смуги руху він побачив автомобіль «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 , і повернувся в середній ряд, де і відчув удар ззаду від вищевказаного автомобіля.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 23 березня 2025 року, о 15 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. Велика Кільцева дорога, зі сторони вул. Газопровідної, в напрямку площі Тараса Шевченка рухався правою смугою. Перед ним перелаштовувався із середньої смуги у праву смугу автомобіль «Citroen Jumper», після чого сталося зіткнення автомобілів. Зіткнення сталося між середньою та правою смугами руху (більше у правій).Зіткнення відбулося із автомобілем «Citroen».
До матеріалів справи судом першої інстанції було долучено наданий стороною ОСОБА_1 висновок судового експерта ОСОБА_3 № 116/25 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 15 травня 2025 року.
Згідно вказаного висновку, в даній дорожній обстановці водій автомобіля KIA Cerato державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.4., п. 12.9.(б) та п. 12.3. Правил дорожного руху.
Дії водія автомобіля KIA Cerato, державний номер НОМЕР_3 ,ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п. 12.4., п. 12.9.(б) та п. 12.3. Правил дорожнього руху.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля Citroen Jumper держ. N? НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1., п. 10.3., п. 12.4. та п. 12.9.(б) Правил дорожнього руху.
Дії водія автомобіля Citroen Jumper держ. N? НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали технічним вимогам п. 10.1., п. 10.3., п. 12.4. та п. 12.9.(6) Правил дорожнього руху.
В причинному зв?язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля KIA Cerato, державний номкер НОМЕР_4,ОСОБА_2 , які не відповідали технічним вимогам п. 12.4., п. 12.9.(б) та п. 12.3. Правил дорожнього руху України. Водночас, дії водія автомобіля Citroen Jumper, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали технічним вимогам п. 10.1. та п. 10.3., є лише необхідними умовами для виникнення ДТП, однак не перебувають в причинному зв?язку з виникненням ДТП.
На записах диску, що наявний в матеріалах справи (а.с. 22), зафіксовано місце розташування транспортних засобів Citroen Jumper, державний номер НОМЕР_1 , та KIA Cerato державний номерНОМЕР_4 , та пошкодження, які вони зазнали під час ДТП. На відеозаписах, що також містяться на вказаному диску зафіксована дорога, де сталася ДТП, місце розташування транспортних засобів після ДТП, деталі транспортного засобу, що лежали на дорозі, та гальмівний шлях.
Із пояснень водія ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні апеляційного суду, вбачається, що він повністю не перелаштувався в праву полосу руху, а лише хотів перелаштуватися. Їхав середньою полосою та мав намір перелаштуватися у праву полосу. Подивися в дзеркало, включив поворот, в дзеркалі нікого не бачив. Виїхав переднім правим колесом у праву смугу, а коли побачив машину KIA Cerato, то повернувся назад у середню полосу. Удар припав у задню частину його автомобіля.
Із пояснень водія ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що він рухався у правій смузі, водій ОСОБА_1 перелаштувався перед ним у праву смугу, майже повністю на 80%, не надавши йому переваги у русі, у нього не було можливості уникнути зіткнення в цій ситуації, а тому відбулася аварія. Зазначив, що зіткнення відбулося у правій смузі.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та, накладаючи на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 279705 від 23.03.2025 року, схемою місця ДТП від 23.03.2025, поясненнями ОСОБА_1 після ДТП та поясненнями ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об'єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 279705 від 23.03.2025 року, складеного інспектором взводу 2, роти 2, БЗС бат. УПП в м.Києві старшим лейтенантом поліції Крашевським С.В., вбачається, що 23 березня 2025 року, о 15 год. 40 хв., в м. Києві по вул. Велика Кільцева дорога водій ОСОБА_1 керував автомобілем Сітроєн, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в його безпечності та при перестроюванні не надав переваги у русі автомобілю КІА, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись, в результаті чого сталося зіткнення. Чим водій порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Згідно з положеннями п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За змістом п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, що сталася 23.03.2025 року, о 15 год 40 хв, в м. Києві на вул. Велика Кільцева дорога, на ній зафіксовано місце розташування автомобілів, місця зіткнення, розташування світлових опор, відбійник, напрямок руху автомобілів, дорожня розмітка та вказані пошкодження транспортних засобів.
З вказаної схеми ДТП вбачається, що автомобіль «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , зображений на схемі під № 1. Перед вказаним автомобілем зображений автомобіль «Citroen Jumper», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 під № 2. За ними позначені дві точки зіткнення з урахування пояснень кожного водія . Вказано, що автомобіль «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження капота, переднього бампера, передніх фар, передніх протитуманних фар, решітки радіатора, лобового скла, правого дзеркала заднього огляду, передніх крил, подушки безпеки , витікання рідини. На автомобілі «Citroen Jumper», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкоджені задні двері, задній бампер, фаркоп, накладки на задні двері.
Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: схему ДТП, локалізацію пошкоджень автомобілів внаслідок ДТП, вислухавши пояснення учасників ДТП,дослідивши фото та відео, які знаходяться на диску ( а.с. 22), висновок експерта №116/25 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 15 травня 2025 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 10.1.,10.3 ПДР, так як він на вул. Кільцева дорога в м.Києві 23 березня 2025 року керував автомобілем Сітроєн, державний номерний знак НОМЕР_1 , їхав в середній полосі дороги, при зміні напрямку руху - перестроювання у праву полосу руху, не впевнився в безпечності такого маневру та при перестроюванні не надав переваги у русі автомобілю КІА, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись водій ОСОБА_1 на автомобілі Сітроєн. Саме внаслідок таких дій водія ОСОБА_1 сталася ДТП з пошкодженням транспортних засобів.
Посилання апелянта на те, що судом не враховано висновок експерта, який спростовує вину ОСОБА_1 , вказуючи на технічну неможливість виникнення ДТП з його вини за неведених у протоколі обставин, та що судом не надано оцінки письмовим поясненням самого ОСОБА_1 , в яких останній зазначав, що керування ним транспортним засобом було обережним, з дотриманням ПДР, а зіткнення відбулося через недбалі дії іншого водія, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом поліції до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 279705 за змістом якого саме ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 10.1, 10.3 ПДР України.
Отже, суд в межах розгляду даної справи має встановити, чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху.
Згідно з положеннями п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За змістом п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
У даному випадку, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи а саме: схему ДТП, локалізацію пошкоджень автомобілів внаслідок ДТП, вислухавши пояснення учасників ДТП, дослідивши фото та відео, які знаходяться на диску (а.с. 22), висновок експерта №116/25 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 15 травня 2025 року суд прийшов до висновку про порушення саме водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1.,10.3 ПДР, так як саме він здійснював перестроювання з середньої полоси руху в праву полосу руху в якій рухався автомобіль «Кіа Cerato», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , не надавши дорогу вказаному транспортним засобам, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався.
З досліджених судом доказів достовірно встановлено, що уламки він транспортних засобів знаходяться в правій полосі руху, де і відбулося зіткнення автомобілів після перестроювання автомобіля ОСОБА_1 в цю полосу перед автомобілем під керуванням ОСОБА_2 , а тому доводи та пояснення ОСОБА_2 щодо механізму ДТП повністю відповідають дослідженим судом доказам, а доводи ОСОБА_1 про те, що зіткнення відбулося в середній полосі руху і що саме водій ОСОБА_2 своїм автомобілем вдарив його у середній полосі руху, є неспроможними, спростовуються іншими доказами у справі.
Надаючи оцінку у висновку судового експерта ОСОБА_3 №116/25 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП від 15 травня 2025 року, складеному на замовлення ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що він не може бути покладений в основу судового рішення, так як експертом при його складані з власної ініціативи, без присутності інших учасників, встановлювались обставини та збирались докази, які відсутні у матеріалах даної адміністративної справи, а саме: при складані висновку в травні 2025 року був здійснений виїзд на місце, де 23 березня 2025 року сталася ДТП, були проведені заміри ширини середньої та правої смуг руху, відстань між електроопорами № 52 та № 53, № 53 та № 54, кутовий коефіцієнт ухилу, відстань від правого металевого відбійника до правого краю проїзної частини ( дорожньої розмітки 1.2), відстань від правого бардюрного каменю до правого краю проїзної частини ( дорожньої розмітки 1.2).
Крім того, експертом визначалась швидкість руху автомобілів, виходячи зі швидкості руху автомобіля Сітроєн - 60 км/год, яка була вказана експерту самим водієм вказаного автомобіля ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене, вказаний висновок не може бути покладено в основу судового рішення у даній справі, так як експертом повинні досліджуватись ті докази, які зібрані у встановленому законом порядку і знаходяться в матеріалах справи.
Аналізуючи зазначене в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами доведений факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1. ,10.3 ПДР України, що перебуває у прямому причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Суд звертає увагу на те, що вимога «дати дорогу» транспортному засобу, який рухається по смузі руху, на яку має намір перестроїтись інший транспортний засіб є абсолютною, тобто, має застосовуватись у будь-якому випадку при вчиненні зазначеного маневру.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови суду першої інстанції, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Отже, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив належним чином всі докази та надав їм належної оцінив в сукупності, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Столяра Олега Анатолійовича.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Столяру Олегу Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Столяра Олега Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: