Провадження № 22-ц/803/8509/25 Справа № 197/82/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна,
на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року, -
24.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнаннч договору дійсним та визнання права власності залишено без задоволення.
09.07.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що позивач разом з членами своєї родини більше десяти років користується вищевказаним будинком, придбала його за грошові кошти, вважає, що має право ставити питання про набуття права власності на нього.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.177-178).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до наданої суду угоди купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2022р. відповідач, від імені якого за довіреністю діяв ОСОБА_3 , продав, а позивач придбала, будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,0 кв.м, житловою площею 24.5 кв.м., розташований на земельній ділянці, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2500га, кадастровий номер 1225881100:02:001:0446. За домовленістю сторін вартість відчужуваного будинку визначена в 1 грн. 00 коп (а.с.17,16).
В судовому засіданні оглянуто та долучено до матеріалів справи оригінал довіреності відповідача на ОСОБА_3 (а.с.16).
Позивач звернулась 28.09.2022р. до нотаріуса для реєстрації договору купівлі-продажу, але їй було відмовлено, оскільки довіреність на представника видана більше місяця тому, та дозволяється вчиняти дії на її підставі за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом. Справжність підпису на такій заяві повинно бути засвідчено нотаріусом не раніше ніж за сім днів до дня вкладення (підписання) договору. Представником продавця Хоменко А.С. не надано заяву довірителя про підтвердження дії довіреності, тому нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посвідчення договору (а.с.20).
Матеріали справи містять Витяг про реєстрацію права власності за відповідачем на домоволодіння в АДРЕСА_1 . В той же час згідно Відповіді №1452194 від 05.06.2025р. за відповідачем у ДРРП зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 , та земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:536:0650. Тобто з даної відповіді не встановлено право власності відповідача на спірне домоволодіння та земельну ділянку. Клопотань про витребування інформації з КП КРБТІ ДОР, не надходило, в ДРРП інформація відсутня.
Згідно відповідей №1452249 та 1452225 не знайдено інформацію у ДРРП щодо власника земельної ділянки з кадастровим номером 1225881100:02:001:0446, тобто не встановлено відношення до відповідача. Також суд звертає увагу, що вказана відповідь різниться з відповіддю наданою стороною позивача на а.с.21.
Надані документи, щодо користування позивачем комунальними послугами за адресою АДРЕСА_1 , та сплату нею комунальних платежів, не є безумовною підставою для визнання договору купівлі-продажу дійсним. В даній справі не розглядається питання визнання права власності за набувальною давністю.
Крім того, суд зазначає, що незрозумілим є укладання договору купівлі-продажу спірного домоволодіння 28.09.2022р. поза межами нотаріальної контори та звернення в той же день до нотаріуса для реєстрації. Незрозуміло чому позивач одразу не звернулась до нотаріуса для укладання такої угоди у нотаріуса з довірителем відповідача. Крім того спірний договір містить ціну продажу «одна гривня», що явно не відповідає дійсності, та різниться з поясненнями самої позивачки щодо ціни продажу.
За вказаних неточностей, сумнівів, відсутності достатнього підтвердження що позивач та відповідач дійшли згоди з усіх істотних умов договору та договір фактично був виконаний, за обставин ставлення нотаріусом під сумнів волевиявлення відповідача та не підтвердження його підпису, нез'явлення відповідача до суду щоб підтвердити своє волевиявлення, нез'явлення осіб які діяли за довіреністю від відповідача та наданні пояснень з приводу спірного договору та чи відповідало це волевиявленню відповідача і чи передані були їм кошти за домоволодіння, та чи в подальшому вони передали кошти відповідачу; за відсутності свідків, окрім як позивача, яка є заінтересованою в розгляді справи; враховуючи, що ціна договору не відповідає вартості спірного майна та не відповідає поясненням позивача щодо ціни покупки, - суд першої інстанції вважає необхідним відмовити у позові.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України).
Доводи викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги не відповідають діючому законодавству.
Крім того, матеріали справи не містять підтвердження того, що позивач та відповідач дійшли згоди з усіх істотних умов договору та договір фактично був виконаний.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 18.11.2025 року.
Судді: