Справа № 631/922/23
Провадження № 2/631/128/24
з п о в і д о м л е н н я м ( в и к л и к о м ) с т о р і н
15 липня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Мякоти Т. М.
представника відповідача адвоката Оріщенко Н. С.
а також:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів стороною відповідача цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ» «Про виплату орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки»,-
19.07.2023 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Мякота Т. М., до ТОВ «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ ОХОЧЕ» «Про виплату орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки».
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 3832/23-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/922/23 (провадження № 2/631/452/23) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В.
Крім того, 20.07.2023 року за вхідним № 3853/23-вх від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мякоти Т. М. надійшло клопотання про прийняття позову в новій редакції, з урахуванням усунутого недоліку, а саме в частині зазначення ціни позову.
Зважаючи на те, що письмова заява по суті справи безпосередньо та як додаток до неї не містила клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні, суд у межах строку, обумовленого абзацом 2 частини 1 статті 187 цивільного процесуального кодифікованого закону України, відкрив спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Натомість представник відповідача скористався своїм правом та звернувся до суду із відповідним клопотанням, про перехід від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Проти вказаного переходу повністю заперечувала представник позивача.
Отже, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши наявні клопотання сторін, а також всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання, пов'язаного з переходом від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - суд доходить до такого.
Статтею 8 та частинами 1 і 2 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обумовлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд та розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Натомість, як унормовано приписом частини 1 статті 277 Цивільного процесуального кодексу України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Також, за правилом частини 5 статті 279 цього ж кодифікованого акта суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Приписом частини 6 вищенаведеної статті визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Крім цього, зі змісту частини 4 статті 277 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Враховуючи ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, а також той факт, що розгляд цієї справи не становить значний суспільний інтерес, суд не знаходить вагомих аргументів задля переходу від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Одночасно із цим, суд вважає за необхідне перейти від розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі.
Постановляючи ухвалу, суд зауважує, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляд належного та повноважного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», статтями 3, 19, 175 - 180, 187, 274, 277 - 279 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначити о 09 годині 30 хвилин 02 серпня 2024 року у приміщенні Нововодолазького районного суду Харківської області (юридична адреса: вулиця Захисників України, будинок № 1, селище міського типу Нова Водолага, Харківська область, Україна, 63202, зал судового засідання № 1).
Про дату, час і місце судового засідання із розгляду справи по суті повідомити сторони й всіх інших учасників справи, які беруть у ній участь, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, в тому числі шляхом надсилання судової повістки про виклик.
Встановити відповідачу дев'ятиденний строк з цього дня, впродовж якого він має право надіслати суду:
?відзив на позовну заяву з урахуванням заяви сторони позивача про збільшення розміру позовних вимог, що надіслана нею відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією 16.01.2024 року, із одночасним надісланням копії такого відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи;
?всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
Зауважити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви сторони позивача про збільшення розміру позовних вимог, що надіслана нею відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією 16.01.2024 року, для подання суду відповіді на такий відзив, із одночасним надісланням її копії та доданих до неї документів іншим учасникам справи, в якій він має викласти свої пояснення, міркування і аргументи (із наданням у разі наявності письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду) на їх підтвердження) щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на вищенаведений відзив для подання заперечення, із одночасним надісланням його копії та доданих до нього документів іншим учасникам справи, в яких він має викласти свої пояснення, міркування і аргументи (із наданням у разі наявності письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду) на їх підтвердження) щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Зауважити, що відзив, відповідь на відзив, заперечення, а також письмові пояснення на них повинні відповідати вимогам частини 3 - 5 статті 178 та частини 1 - 2 статті 183 Цивільного процесуального кодексу України. Суд, встановивши, що заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 - 2 статті 183 цього кодексу, повертає її заявнику без розгляду.
Наголосити, що з огляду на зміст статті 83 цивільного процесуального кодифікованого закону України, докази у справі подаються безпосередньо суду разом із позовом, відзивом або письмовими поясненнями тощо. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких його не можливо подати у зазначений строк; а також докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання причин такого неподання поважними, суд може встановити учаснику справи додатковий строк для їх подання. Докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачене цим кодексом, подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Роз'яснити учасникам справи, що їх неявка у судове засідання за умови належного повідомлення про його дату, час і місце, не перешкоджає його проведенню на підставі наявних у справі даних чи доказів, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Також роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, інакше вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 1 та 2 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), місцезнаходження, а також про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації під час провадження справи. У разі відсутності такої заяви судова повістка надсилається їм на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Вказане положення закону застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Звернути увагу сторін, що за їх згодою вони мають право на проведення врегулювання спору за участю судді до початку розгляду справи по суті або до вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Повідомити учасників справи, що інформацію щодо її розгляду, вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки:«http://nv.hr.court.gov.ua».
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вступну та резолютивну частини ухвали було постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Повний текст ухвали складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 22 липня 2024 року.
Суддя С. В. Мащенко