Рішення від 18.11.2025 по справі 688/3430/25

Справа 688/3430/25

№ 2/688/1456/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 листопада 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

24.07.2025 ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3661603245-527680 від 26.11.2021 в сумі 12470,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 17.10.2024 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3661603245-527680, за допомогою веб-сайту, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 3600,00 грн, початковий строк кредитування - 22 дня, дисконтна відсоткова ставка - 2,20% на добу за початковий строк кредитування (лояльний період), базова процентна ставка - 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3661603245 527680 від 26.11.2021. На момент подання даної позовної заяви у позичальниці виникла заборгованість в сумі 12470,40 грн, яка складається з: 3600,00 грн - сума кредиту, 8870,40 грн - проценти, 11568,30 грн - заборгованість по штрафам, 1675,76 грн - комісія.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі та витребувано з АТ КБ "ПриватБанк" докази: відомості про випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); виписку про рух коштів по рахунку, відкритому для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 25.11.2021 по 17.03.2022.

10.10.2025 з АТ КБ "ПриватБанк" на адресу суду надійшла інформація щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 та виписка про рух коштів по рахунку.

Ухвалою суду від 18 листопада2025 року визначено розглядати справу в заочному порядку.

3. Позиція сторін

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

26.11.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3661603245-527680 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

За умовами договору позивач зобов'язався надати відповідачці кредит в сумі 3600 грн строком на 22 (доби) днів, проценти за користування кредитом становлять 1817 грн, які нараховуються за ставкою 2.20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

За листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 01.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-250926/57095-БТ банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_1 .

Згідно з листом ПАТ « МТБ БАНК» у м. Києві через систему хPAY проведено та зараховано на картку 5168757419762119 3600 грн, ID транзакції НОМЕР_3 .

На картку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК 26.11.2021 зараховано 3600 грн за договором позики № 3661603245-527680, що підтверджується випискою про рух коштів АТ КБ«ПРИВАТБАНК» за період 25.11.2021-17.03.2022, повідомленням про зарахування коштів через систему XPAYGroupLLC.

За детальним розрахунком заборгованості за договором № 3661603245-527680 станом на 17.03.2022 заборгованість згідно кредитного договору становить 12470,40 грн, яка складається з:

-3600,00 грн - заборгованість за кредитом,

-8870,40 грн - заборгованість за відсотками за період з 26.11.2021 по 17.03.2022.

5. Мотиви суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладення електронного договору визначається законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

6. Висновки суду

Оскільки відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором та не повернула суму позики та проценти в розмірі, передбаченому умовами договору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з неї на користь позивача кредитної заборгованості в сумі 5417,00 грн підлягають задоволенню, в тому числі: 3600,00 грн - тіло кредиту, 1817 грн - відсотки за період з 26.11.2021 по 17.12.2021.

Відсотки в сумі 7053,40 грн (8870,40 грн - 1817 грн) нараховані за період з 18.12.2021 по 17.03.2022 поза межами строку кредитування, а тому стягненню з відповідачки не підлягають.

При визначенні строку нарахування відсотків суд керується пунктом 2.1 кредитного договору, який визначає строк надання кредиту у 22 дня кредитного договору, в межах якого нараховуються відсотки, а не пунктом 3.5 договору, який передбачає можливість нарахування процентів за кожен день користування кредитом до дня його фактичного повернення, який дозволяє кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20, стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах 3, 4 статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

За таких обставин та з урахуванням практики Верховного Суду, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

7. Розподіл судових витрат

В силу вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За платіжною інструкцією № 1875 від 18.07.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1051,32 (2422,40 грн х 43,4%).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За договором про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, додатку до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 від 10.07.2025 правову допомогу позивачу у справі надавало Адвокатське бюро «Герман Гурський та партнери», розмір гонорару визначено у 10000 грн.

Разом з тим, позивачем не надано суду опису робіт (наданих послуг) - акт виконаних робіт, відтак, витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн стягненню з відповідачки не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись стаття 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (08135, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за договором № 3661603245-527680 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 26.11.2021 в сумі 5417 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) грн 00 коп, яка складається з: 3600,00 грн - тіло кредиту, 1817,00 грн - проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (08135, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831) судовий збір в сумі 1051,32 грн.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук

Попередній документ
131870862
Наступний документ
131870864
Інформація про рішення:
№ рішення: 131870863
№ справи: 688/3430/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.10.2025)
Дата надходження: 24.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
08.10.2025 11:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
18.11.2025 09:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області