Іменем України
12.11.2025 Справа №607/23648/25 Провадження №1-кс/607/6724/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України,
12.11.2025 начальник відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України.
Так, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджений Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний момент скасований не був.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що 25.10.2025 приблизно о 15 год. 17 хв. у ОСОБА_4 , який перебував у приміщені магазину «Сім23», що на бульварі Д.Вишневецького, буд. 1 в м. Тернополі, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Клевер Сторс», виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.10.2025 приблизно о 15 год. 17 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім23», що на бульварі Д.Вишневецького, 1 в м. Тернополі, з метою незаконного збагачення підійшов до касової зони даного магазину, за якою знаходилась касир ОСОБА_7 . Надалі ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівник магазину стоїть поруч, діючи умисно, повторно, відкрито, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу із торгового стелажа взяв одну пляшку горілки «Козацька рада» класична, ємністю 0,5 л, вартістю 93,18 грн без ПДВ.
Після цього ОСОБА_4 направився до виходу із магазину, де його намагалась зупинити касир ОСОБА_7 , однак ОСОБА_4 на її законні вимоги не реагував та відштовхнув працівницю, після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність та з метою привласнення викраденого товару, вибіг з магазину.
У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Клевер Сторс» на загальну суму 93,18 грн.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.10.2025 приблизно о 23 год. 05 хв. у ОСОБА_4 , який перебував біля магазину «Заправка», що в м. Тернополі на вул. Героїв Євромайдану, 9, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Заправка АТ», виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.10.2025 приблизно о 23 год. 05 хв. ОСОБА_4 зайшов у приміщення магазину «Заправка», що в м. Тернополі на вул. Героїв Євромайдану, 9, в якому перебував керуючий магазину ОСОБА_8 .
У цей же час ОСОБА_4 , розуміючи, що працівник магазину стоїть поруч, діючи умисно, відкрито, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу із підлоги поруч з касою взяв одну пляшку віскі «Jameson», вартістю 492 грн без ПДВ.
Після цього з метою доведення злочину до кінця, не маючи наміру розрахуватися на касі за викрадений товар, ОСОБА_4 направився до виходу із магазину, однак перед виходом був зупинений керуючим ОСОБА_8 , який забрав у ОСОБА_4 зазначений вище товар.
Таким чином ОСОБА_4 не вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був зупинений керуючим, та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Також під час проведення досудового розслідування встановлено, що 26.10.2025 приблизно о 15 год. 05 хв. у ОСОБА_4 , який перебував у приміщені магазину «Сім23», що на вул. Львівська, 2 в м. Тернополі, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «Клевер Сторс», виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.10.2025 приблизно о 15 год. 17 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім23», що на вул. Львівська, 2 в м. Тернополі, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу із торгового стелажа взяв дві упаковки вафель «Wafers» шоколадних, торгової марки «Рошен», вагою 72 г та вартістю 13,31 грн без ПДВ кожна, та утримував їх у руках.
Після цього ОСОБА_4 направився до виходу із магазину, однак був помічений продавцем вказаного магазину ОСОБА_9 , який намагався ОСОБА_4 , вимагаючи повернути товар. Не реагуючи на вимогу та зрозумівши, що його злочинні дії помічені сторонніми особами, ОСОБА_4 продовжив свою злочинну діяльність та з метою отримання викраденого товару вибіг з магазину.
У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Клевер Сторс» на загальну суму 26,62 грн.
Крім цього, органом досудового розслідування встановлено, що 10.11.2025 приблизно о 15 год. 27 хв. у ОСОБА_4 , який зайшов у приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що на АДРЕСА_2 , де свою підприємницьку діяльність здійснює ФОП ОСОБА_10 , раптово виник злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 10.11.2025 приблизно о 15 год. 27 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Свої» за адресою: вул. Миру, буд. 4 в м. Тернополі, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу із торгового стелажа взяв упаковку пряників торгової марки «Delicia» ворзельських, масою нетто 0,140 г вартістю 20,95 грн без ПДВ кожна, та утримував їх у руках.
Після цього ОСОБА_4 направився до виходу із магазину, однак був помічений продавцем вказаного магазину ОСОБА_11 , яка вимагала від ОСОБА_4 зупинитись. Проте, не реагуючи на вимогу та зрозумівши, що його злочинні дії помічені сторонніми особами, ОСОБА_4 продовжив свою злочинну діяльність та з метою привласнення викраденого товару вибіг з магазину.
У подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ФОП ОСОБА_10 на загальну суму 20,95 грн.
11.11.2025 постановою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 матеріали кримінальних проваджень № 12025211040001825, № 12025211040001826, № 12025211040001839 та № 12025211040001851 об'єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєний № 12025211040001825.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
10.11.2025 о 16 год. 05 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
11.11.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн, та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити. Зазначив, що підозрюваний вже неодноразово вчиняв злочини проти власності, у зв'язку із чим відносно ОСОБА_4 до суду скеровані три обвинувальні акти. При цьому на судові засідання у тих кримінальних провадженнях ОСОБА_4 не з'являється, у зв'язку із чим оголошений в розшук, що свідчить про ризик переховування від досудового розслідування та/або суду. Зазначив, що при визначенні розміру застави сторона обвинувачення виходила із можливості внесення такої застави кимось із родичів ОСОБА_4 . Щодо клопотання захисника про зобов'язання провести негайний огляд підозрюваного та забезпечити проходження його лікування у психіатричному медичному закладі заперечував, оскільки вважає, що станом на даний час підозрюваний такого лікування не потребує. Зауважив, що у трьох попередніх кримінальних провадженнях відносно підозрюваного проводились судові психіатричні експертизи та встановлено, що ОСОБА_4 є осудним.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків даного кримінального провадження. Захисник вказав, що у підозрюваного наявне психічне захворювання, у зв'язку із чим останній мав би бути поміщений на лікування до медичного закладу. При цьому розмір завданої підозрюваним шкоди є незначним. Вважає, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення захисту прав ОСОБА_4 необхідним є проведення його медичного огляду та поміщення останнього на лікування до психоневрологічного медичного закладу.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України.
10.11.2025 о 16 год. 05 хв. ОСОБА_4 затриманий відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
11.11.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заяви (повідомлення) директора ТОВ «Клевер Сторс» про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту представника потерпілого ОСОБА_12 від 07.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.11.2025; протоколи пред'явлення особи до впізнання від 07.11.2025, 10.11.2025, 08.11.2025; акти інвентаризації (ревізії магазину) № 4119 від 25.10.2025, № 4133 від 27.10.2025; товарні накладні № КС000024524 від 15.10.2025, № КС000025063 від 21.10.2025; протоколи огляду відеозапису від 08.11.2025, 09.11.2025, 11.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 10.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 10.11.2025; протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.11.2025, 10.11.2025; видаткова накладна № Б_000001183588 від 13.08.2025; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_14 від 08.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 08.11.2025; протокол огляду місця події від 10.11.2025; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 11.11.2025; накладна на прихід товару від постачальника № PS-10159 від 10.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 11.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 10.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 10.11.2025;
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, які передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. При цьому підозрюваний є непрацевлаштованим, неодруженим, міцність його соціальних зв'язків є недоведеною, що додатково підтверджує можливість підозрюваного безперешкодно залишити місце свого проживання з метою переховування. Крім цього, відносно ОСОБА_4 скеровані обвинувальні акти до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за вчинення різного роду кримінальних правопорушень, та ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_4 оголошений у розшук, що свідчить про неналежне виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків. Такі обставини свідчать про те, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Відтак слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність вказаного ризику.
Так само слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з посяганням на власність, є доведеним стороною обвинувачення. Так, ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу та відносно нього до суду скеровані три обвинувальні акти за вчинення інших майнових правопорушень, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний може вчиняти нові кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.
Ураховуючи викладене, характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідча суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні.
При цьому слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та раніше не судимий. Однак слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідча суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Ураховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, які пов'язані з посяганням на власність, та вартість викраденого майна, відсутність відомостей про майновий стан ОСОБА_4 , слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Щодо клопотання сторони захисту про проведення медичного огляду підозрюваного та поміщення його до психоневрологічного медичного закладу слідча суддя зазначає таке.
Так, за змістом Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, підлягають медичному огляду. Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХХХІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018, передбачено, що у секторі для тримання осіб, узятих під варту, можуть триматися особи, які перебувають під вартою відповідно до вмотивованого рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою.
Протягом доби після прибуття в установу виконання покарань указані особи проходять первинний медичний огляд.
Згідно з п. 8 розділу ХХХІІІ Правил надання ув'язненим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана в медичній частині, здійснюється відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2015 № 1348/5/572 (далі за текстом - Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку після прибуття в УВП усі засуджені протягом доби проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження, осіб, які становлять епідемічну загрозу для оточення, потребують надання екстреної або іншої медичної допомоги, та осіб з педикульозом.
Під час проведення первинного медичного огляду в разі виявлення у засудженого захворювання лікар оцінює стан здоров'я засудженого та можливу небезпеку, яку несе наявне в засудженого захворювання для оточення, а також визначає можливість надання медичної допомоги в умовах медичної частини (фельдшерського пункту) чи направлення засудженого до лікарняного закладу ДКВС або іншого закладу охорони здоров'я. За потреби направлення засудженого до лікарняного закладу ДКВС або іншого закладу охорони здоров'я медичний працівник готує медичний висновок, у якому визначається строк, протягом якого адміністрація УВП має направити засудженого на лікування. Медична допомога засудженому надається негайно в умовах медичної частини (фельдшерського пункту). За неможливості надання такої допомоги в повному обсязі засуджений направляється до лікарняного закладу ДКВС або іншого закладу охорони здоров'я відповідного профілю не пізніше строку, визначеного у медичному висновку, відповідно до вимог глави 1 розділу III цього Порядку (п. 5 глави І розділу ІІ Порядку).
Системний аналіз зазначених вище положень чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що особи, які перебувають в умовах тримання під вартою, обов'язково проходять первинний медичний огляд та у разі виявлення захворювань таким особам надається відповідна медична допомога і визначається необхідне медичне обслуговування.
При цьому належні та допустимі докази про незадовільний стан здоров'я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах тримання під вартою слідчій судді не надані.
Більше того з долученого до клопотання висновку судово-психіатричного експерта № 729 від 18.09.2025 вбачається, що ОСОБА_4 з 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради та востаннє проходив лікування у період з 27.07.2025 до 14.08.2025, що свідчить про те, що ОСОБА_4 систематично отримує необхідну медичну допомогу.
Відтак, зважаючи на те, що стороною захисту не надані беззаперечні докази такого стану здоров'я підозрюваного, який би потребував невідкладного стаціонарного лікування, слідча суддя вважає, що клопотання захисника є передчасним, оскільки стан здоров'я підозрюваного в обов'язковому порядку буде оцінений в силу вимог указаних вище нормативно-правових актів.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 16 год. 05 хв. 08.01.2026.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 за ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.11.2025.
У разі внесення застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 11.01.2026.
У іншій частині клопотання відмовити.
У клопотанні захисника ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1