14.11.2025 Справа №607/14989/25 Провадження №2/607/4413/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
за участі представника позивача - Матвійчука В.В. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% (п'ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з дати пред'явлення цього позову і до досягнення повноліття дитини (а.с. 1 - 3).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 23 вересня 2011 року між сторонами був укладений шлюб, який розірвано рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2013 року (справа № 604/549/13-ц). У вказаному шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що вже тривалий час відповідач фінансово не забезпечує та не утримує належним чином своєї дитини, а його матеріальна допомога носить лише разовий характер, що унеможливлює забезпечення належного рівня життя, необхідного для його фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Сторони не можуть дійти спільної згоди щодо визначення розміру та регулярності добровільної сплати відповідачем грошових коштів на утримання дитини. Крім того, позивач стверджує, що ОСОБА_2 має періодичні доходи та зайнятість, є фізично здоровим, працездатним, працевлаштованим, має стабільний дохід, інших дітей, непрацездатних осіб, які перебувають на його утриманні - немає.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Карапетяна Едуарда Томіковича - надійшла заява, в якій просив відмовити у позові в повному обсязі.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 15).
Представник позивача - адвокат Матвійчук В.В. - в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Карапетяна Е.Т. в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, проте від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, щодо можливості задоволення позову адвокат заперечив.
Відповідно до частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився - ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , актовий запис № 4, видане повторно Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 5).
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2025/009623387 та № 2025/009623444 від 16 липня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Згідно з довідкою ДП «Наш дім 3» ПП «Наш дім» № 893 від 17 липня 2025 року та акту обстеження житлових умов від 17 липня 2025 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9).
15 травня 2014 року був укладений шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 507, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 6).
Крім того, представником відповідача долучено п'ять квитанцій про перерахування коштів на користь ОСОБА_7 від ОСОБА_8 за 2021 - 2023 роки.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною десятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 1989 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як вказано у статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини другої статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно із вимог частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України); способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частини перша - третя статті 181 СК України).
Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У роз'ясненнях, зазначених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 вказано, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України (див. пункт 17).
При цьому, частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX у 2025 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; для дітей віком від 6 до
18 років - 3 196 гривень.
Зі змісту статті 183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Як вбачається з матеріалів справи, син ОСОБА_9 проживає та зареєстрований разом із матір'ю (позивачкою) та перебуває на її повному утриманні.
ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% (п'ятдесяти відсотків), прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту звернення і до повноліття дитини.
Згідно з частинами першою, п'ятою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд також бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 відповідно до статті 81 ЦПК України не подано суду доказів про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач є працездатним, молодого віку, а тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачці аліменти на утримання сина. Доказів того, що за станом здоров'я та/або матеріального становища відповідач не може сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, суду не надано. Також, суду не надано доказів наявності у відповідача інших утриманців.
За таких обставин суд доходить висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 17 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Суд керується виключно інтересами дитини та вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для нормального розвитку і утримання дитини, а тому задовольняє позовні вимоги.
Визначений розмір аліментів не є надмірним, а є об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Стягнення аліментів в такому розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини у даному віці. Крім того, цей розмір аліментів, на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
Суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Таким чином, зважаючи на норми чинного законодавства, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд доходить висновку, що для забезпечення достатнього рівня життя неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з засад розумності та справедливості, до стягнення підлягають аліменти у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня подачі позову до суду, тобто з 17 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини в частці від заробітку задоволений в повному обсязі, а позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 211 (одної тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у частці - задовольнити.
2. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, тобто з 17 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
3. Допустити до негайного виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 14 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець