465/5662/25
2/465/3369/25
Іменем України
(заочне)
17.11.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.,
з участю секретаря судових засідань Безпяткової Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивує тим, що 18.09.2017 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) на укладення угоди. За домовленістю сторін договору було встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка за договором складала 35,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди, яка була невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Відповідно відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції і до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором АТ «Альфа-Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 31534,44 грн.
20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги у тому числі за кредитним договором із відповідачем. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 18.09.2017, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Станом на 20.12.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 31534,44 грн.
Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитним договором від 18.09.2017 б/н, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн. 00 коп.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено проведення засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце їх проведення, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 18.09.2017 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) на укладення угоди.
Сторони узгодили тип кредиту, як кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії та мету кредиту для особистих потреб. За домовленістю сторін договору було встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка за договором склала 35,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
Аналогічні умови були визначені і в паспорті споживчого кредиту, який підписав відповідач. Кредитні кошти було надано споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживі потреби у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця. Разом з цим визначено порядок повернення кредиту.
АТ «Альфа-Банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку з кредитною картою World Debit Mastercard.
З вказаної виписки також вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював періодичні часткові погашення заборгованості.
20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив фактору, а фактор набув належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку до договору.
20.12.2021, на виконання вказаних умов договору факторингу №4 від 20.12.2021, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» передало АТ «Альфа-Банк» грошові кошти в сумі 12878944 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №34291 від 20.12.2021.
Згідно акта приймання-передачі реєстру боржників від 20.12.2021 до договору факторингу №4 від 20.12.2021, АТ «Альфа-Банк» передав, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку до договору.
З витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком до договору факторингу №4 від 20.12.2021, вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 18.09.2017 на суму боргу 31534,44 грн., з яких: 27456,26 грн. - залишок по тілу кредиту; 4078,18 грн. - залишок заборгованості за штрафними санкціями, передано від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.09.2017 становить 31534,44 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В судовому засіданні було встановлено, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії б/н від 18.09.2017.
Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.
Відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 31534,44 грн., з яких: 27456,26 грн. - залишок по тілу кредиту; 4078,18 грн. - залишок заборгованості за штрафними санкціями.
Також, судом встановлено, що на підставі договору факторингу №4 від 20.12.2021, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», останнє набуло статусу кредитора за кредитним договором від 18.09.2017, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .
Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи випискою з реєстру договорів права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком до договору факторингу №4 від 20.12.2021, актом приймання-передачі реєстру боржників від 20.12.2021 до договору факторингу №4 від 20.12.2021 та платіжним дорученням №34291 від 20.12.2021 щодо оплати за вказаним договором факторингу.
Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 9200,00 грн. та просить стягнути з відповідача, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частині 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір укладений 03.07.2024 між адвокатом Литвиненко О.І. і ТОВ «ФК «ЕЛІТ-ФІНАНС» №03-07/24 про надання правничої допомоги, яким визначено, що адвокат надає послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ у якій клієнт є учасником; акт №1 прийому-передачі наданих послуг від 15.07.2024, що є невід'ємною частиною договору про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, вартість наданих адвокатом Литвиненко О.І. правових і юридичних послуг ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за позовом до ОСОБА_1 складає 9200,00 грн. (надання первинної консультації - 1000,00 грн., правовий аналіз наявних документів, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства - 4000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви - 4200,00 грн.).
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У положеннях статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Так, розмір гонорару адвоката визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, що підтверджується висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах: № 755/9215/15-ц від 19.02.2020, № 910/12876/19 від 07.07.2021.
У постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 21.01.2021 у справі № 580/3073/20, від 28.04.2021 у справі № 640/3098/20 зазначено, що «чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості».
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до таких висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Окрім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
При цьому, слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд також враховує те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43Конституції України (Додаткова Постанова КГС ВС від 16.06.2022 у справі № 873/244/21).
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), а також беручи до уваги те, що відповідач не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не спростував співмірність понесених витрат, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9200,00 гривень є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Зокрема, визначаючи розмір витрат, які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме: складності справи (позов розглянутий у порядку загального позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони. Суд також враховує кількість, обсяг та зміст документів, поданих суду сторонами, тривалість провадження у справі з врахуванням процесуальної поведінки сторін, складність та категорія справи.
З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 гривень, що суд вважає адекватним розміром, з урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду стороною документів, їх значення для спору (справи).
Суд також звертає увагу, що при вирішенні питання щодо розміру стягнення витрат на правничу допомогу враховує позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, про те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст.ст.10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 18.09.2017 року у розмірі 31534 (тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 44 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 9200 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, адреса: 03035, м.Київ, площа Солом'янська, 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Мартьянова С.М.