465/5668/25
2/465/3373/25
Іменем України
(заочне)
17.11.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартьянової С.М.,
при секретарі судового засідання Безпяткової Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», в особі свого представника, звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №102292141 від 03.01.2024 року у розмірі 27031,42 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.01.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102292141 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 8000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 102292141 від 03.01.2024 р.) повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору, 28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108- МЛ від 28.05.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №102292141 від 03.01.2024 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.
Вказує, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором №102292141 від 03.01.2024 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 28.05.2024 р.
Сума заборгованості Відповідача становить 17256,2 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 28.05.2024 р., яка складається з наступного:
1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7333,00 грн.
2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 18898,42 грн.
3. прострочена заборгованість за комісією становить 800,00 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості Відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23611529/4621 від 13.05.2025 р.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено проведення засідання.
В судове засідання сторони та учасники справи не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач по справі повторно в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст.223 та ст.ст.280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви на кредит №102292141 від 03.01.2024 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 03.01.2024 року було укладено Договір про споживчий кредит №102292141.
За умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8000,00 грн. Кредит надавався на 15 днів з 03.01.2024, дата повернення кредиту: 18.01.2024 року. Комісія за надання кредиту: 800,00 грн., яка нараховується одноразово за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту. Проценти за користування кредитом: 2040,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за договором: фіксована.
Відповідно до п.2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
03.01.2024 року на кредитний рахунок відповідача від ТОВ «Мілоан» надійшли кошти у розмірі 5 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №79905994 від 03.01.2024р.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Договір, укладений у електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19; від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18; від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника, що підтверджується платіжним дорученням №79905994 від 03.01.2024р.
Крім того, в матеріалах справи, наявний розрахунок заборгованості за кредитом у гривні, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 27031,42 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 7333,00 грн; заборгованість за сумою відсотків становить 18898,42 грн.; заборгованість за комісією становить 800,00 грн.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1,2 ст. 1056-1 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №108-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаним у Реєстрі боржників, у тому числі за Кредитним договором №102292141 від 03.01.2024р., за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 27031,42 грн., з яких 7333,00 грн. сума заборгованості за тілом, 18898,42 грн. сума заборгованості за відсотками, 800,00 грн. сума заборгованості за комісією.
13.05.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було направлено на адресу відповідача претензію.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Із врахуванням того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не повернуті, виходячи із вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 27031,42 грн. заборгованості за кредитним договором.
Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Крім того, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією про оплату №10401 від 28.05.2025 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.13,19,81, 247, 263-265,280-287 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за договором №102292141 від 03.01.2024 року у розмірі 27031 (двадцять сім тисяч тридцять одну) грн. 42 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимогст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, корп.28;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Мартьянова С.М.