18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/16076/24
адміністративне провадження № К/990/41560/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Шишова О.О., Юрченко В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Полуциганова І.В.,
представник відповідача-1 - Овсяникова Л.О.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сентравіс продакшн юкрейн» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року (суддя Дєєв М.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року (судді: Божко Л.А. (головуючий), Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі № 160/16076/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сентравіс продакшн юкрейн» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення пені,
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство «Сентравіс продакшн юкрейн» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн») звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач-1, контролюючий орган, СМУ ДПС по роботі з ВПП), Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, казначейський орган, ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області) про стягнення з СМУ ДПС по роботі з ВПП на користь Товариства пені у розмірі 10 342 250,33 грн нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. 18.11.2024 позивач уточнив позовні вимоги, де просив стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» пеню в розмірі 10 370 585,27 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом протягом 2022 року початку 2023 року були проведені перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн та щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків. За результатами таких перевірок були винесені податкові повідомлення-рішення, які були оскарженні позивачем до суду та скасовані рішенням суду. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, що визначено абзацом другим пункту 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26), отже, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючим органом, у зв'язку з чим задекларована позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ, яка заперечувалась відповідачем до відшкодування у загальному розмірі 150 316 243,00 грн стала узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/4145/23. При цьому, після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/4145/23 відповідачем не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгодженість. Порушення відповідачем встановленого законом права позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, спричинило порушення строків для повернення суми бюджетного відшкодування, що є підставою для нарахування пені за прострочені відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог зазначаючи про те, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має бути розрахований відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а правильність розрахунку перевірена судом. З огляду на те, що контролюючим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми, а така сума не відшкодована позивачу, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості не підлягає задоволенню.
Водночас, суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив виключно з того, що Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023 частково змінено статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (із змінами внесеними Указами Президента України від 14.03.2022, № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжений з 19.02.2023 строком на 90 діб, а Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану» воєнний стан в Україні продовжений з 05.30 14.05.2024 строком на 90 днів. З урахуванням положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану)) суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення відповідної суми пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 160/16076/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СМУ ДПС по роботі з ВПП протягом 2022 року неодноразово проводилися перевірки ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, та щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків.
СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2022 року (вх. № 9042915070 від 21.03.2022 з урахуванням уточнюючих розрахунків), березень 2022 року (вх. № 9047783834 від 21.04.2022), квітень 2022 року (вх. № 9053489024 від 20.05.2022), травень 2022 року (вх. № 9088111187 від 20.06.2022) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено акт від 07.11.2022 № 483/32-00-07-06-26-21/30926946, згідно висновку якого встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого-другого п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2022 року на 50023 грн та абз. «б» п. 200.4 ст. 200 в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за лютий 2022 року на суму 12 082,00 грн.
09 грудня 2022 року СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі акту перевірки від 07.11.2022 №483/32-00-07-06-26-21/30926946 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 378/32-00-07-06-26, № 379/32-00-07-06-26, № 380/32-00-07-06-26. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 378/32-00-07-06-26 на підставі акта перевірки № 483/32-00-07-06-26-21/30926946 від 07.11.2022 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у такому розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування - 12 082,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 6 041,00 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 379/32-00-07-06-26 на підставі акта перевірки № 483/32-00-07-06-26-21/30926946 від 07.11.2022 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період лютий 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 33 532 088,00 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 380/32-00-07-06-26 на підставі акта перевірки № 483/32-00-07-06-26-21/30926946 від 07.11.2022 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 50 023,00 грн.
СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за червень 2022 року (вх. № 9133988825 від 20.07.2022), липень 2022 року (вх. № 9163387091 від 22.08.2022), серпень 2022 року (вх. № 9187776059 від 20.09.2022) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено акт від 19.12.2022 № 573/32-00-04-01-02-05/30926946, згідно висновку якого встановлено порушення ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого-другого п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2022 року на 28545 грн, за липень 2022 року на 20087 грн, за серпень 2022 року на 111115 грн, та абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за червень 2022 року у розмірі 31371 грн, за серпень 2022 року у розмірі 1141984 грн.
19 січня 2023 року відповідачем на підставі акта перевірки від 19.12.2022 № 573/32-00-04-01-02-05/30926946 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 54/32-00-04-01-02-05-30926946, № 55/32-00-04-01-02-05-30926946, № 56/32-00-04-01-02-05-30926946. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 на підставі акта перевірки № 573/32-00-04-01-02-05/30926946 від 19.12.2022 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у такому розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування - 1 173 355,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 586 677,50 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 55/32-00-04-01-02-05-30926946 на підставі акта перевірки № 573/32-00-04-01-02-05/30926946 від 19.12.2022 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 159 747,00 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 на підставі акта перевірки № 573/32-00-04-01-02-05/30926946 від 19.12.2022 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 68 732 487,00 грн.
СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за деклараціями з податку на додану вартість за вересень 2022 року (вх. № 9215535340 від 20.10.2022), з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» було складено акт від 06.01.2023 №4/32-00-07-06-14/30926946.
08 лютого 2023 року відповідачем на підставі акта перевірки № 4/32-00-07-06-14/30926946 від 06.01.2023 були винесені податкові повідомлення-рішення № 116/32-00-07-06-19, № 117/32-00-07-06-19, № 118/32-00-07-06-19 згідно висновку якого встановлено порушення ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз.1,2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до порушення п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ) за вересень 2022 року на 7139 грн, та абз. «б» п. 200.4 ст. 200 в частині завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1 податкових декларацій з ПДВ) за вересень 2022 року на суму 8674561 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 116/32-00-07-06-19 на підставі акта перевірки № 4/32-00-07-06-14/30926946 від 06.01.2023 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у такому розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування - 8 674 561,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 4 337 280,50 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 117/32-00-07-06-19 на підставі акта перевірки № 4/32-00-07-06-14/30926946 від 06.01.2023 встановлено порушення підпункту «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 38 752 грн. Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 118/32-00-07-06-19 на підставі акта перевірки № 4/32-00-07-06-14/30926946 від 06.01.2023 встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз. 1,2 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7 139,00 грн.
Відділом податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за жовтень 2022 року. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено акт № 609/32-00-04-01-02-01-30926946 від 20.12.2022 про результати камеральної перевірки ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» (код за ЄДРПОУ 30926946) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2022 року. 17 січня 2023 року відповідачем на підставі акта перевірки за період жовтень 2022 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 43/32-00-04-01-02-01-30926946, згідно з яким на підставі акта перевірки № 609/32-00-04-01-02-01-30926946 від 20.12.2022 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 16 103 844 грн.
Відділом податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено камеральну перевірку ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за листопад 2022 року. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено акт від 19.01.2023 № 43/32-00-04-01-02-01-30926946. 21 лютого 2023 року відповідачем на підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 154/32-00-04-01-02-01-30926946, згідно з яким на підставі акта перевірки від 19.01.2023 № 43/32-00-04-01-02-01-30926946 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 13 117 677,00 грн.
Відділом податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено камеральну перевірку перевірку ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за грудень 2022 року. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено Акт від 17.02.2023 № 112/32-00-04-01-02-01-30926946. 17 березня 2023 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 202/32-00-04-01-02-01-30926946, згідно з яким на підставі акта перевірки № 112/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17.02.2023 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період грудень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 3 371 262,00 грн.
Відділом податкового адміністрування підприємств чорної та кольорової металургії управління податкового адміністрування підприємств гірничо-металургійної сфери СМУ ДПС по роботі з ВПП було проведено камеральну перевірку ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за січень 2023 року. За результатами перевірки СМУ ДПС по роботі з ВПП було складено акт від 21.03.2023 №200/32-00-04-01-02-01-30926946. 17 квітня 2023 року відповідачем на підставі акта № 200/32-00-04-01-02-01-30926946 від 21.03.2023 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 286/32-00-04-01-02-01-30926946, згідно з яким на підставі акта перевірки від 21.03.2023 № 200/32-00-04-01-02-01-30926946 встановлено порушення підпункту «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 та у відповідності до норми пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку у розмірі 5 560 135,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями СМУ ДПС по роботі з ВПП за № 378/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 379/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 380/32-00-07-06-26 від 09 грудня 2022 року, № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року, № 55/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року, № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 від 19 січня 2023 року; №116/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року, № 117/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року, № 118/32-00-07-06-19 від 08 лютого 2023 року, № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 від 21 лютого 2023 року, № 43/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17 січня 2023 року, № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17 березня 2023 року, № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 від 17 квітня 2023 року звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 160/4145/23 адміністративний позов ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» до СМУ ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено повністю та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 09 грудня 2022 року № 378/32-00-07-06-26 (форми В1), від 09 грудня 2022 року № 379/32-00-07-06-26 (форми В3), від 09 грудня 2022 року № 380/32-00-07-06-26 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В1), від 19 січня 2023 року №55/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В3), від 08 лютого 2023 року №116/32-00-07-06-19 (форми В1), від 08 лютого 2023 року № 117/32-00-07-06-19 (форми В3), від 08 лютого 2023 року № 118/32-00-07-06-19 (форми В4), від 21 лютого 2023 року № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 березня 2023 року № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В), від 17 квітня 2023 року № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 160/4145/23 апеляційну скаргу СМУ ДПС по роботі з ВПП залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у цій справі залишено без змін.
Станом на дату прийняття вказаного рішення у справі відповідачем не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, а сума ПДВ у розмір 150 316 243,00 грн не відшкодована позивачу, у зв'язку з вказаним порушенням відповідача спричинило порушення строків для повернення суми бюджетного відшкодування.
7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції було застосовано положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 440/16144/23 (у якій Верховний Суд звертає увагу на необхідності надання доказів на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану, що зумовили виникнення заборгованості з бюджетного відшкодування).
Так, позивач зазначає, що згідно приписів пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану. Водночас у справі, що розглядається контролюючим органом як під час розгляду справи у першій інстанції, так і в апеляційній інстанції, жодних доводів та пояснень щодо виникнення форс-мажорних обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану наведено не було, а доказів - не надано.
Крім того, позивач вказує, що контролюючий орган протягом дії воєнного стану у 2022-2025 роках безперешкодно та систематично здійснював та продовжує здійснювати бюджетне відшкодування ПДВ на рахунки позивача за інші періоди у сумах, які не були спірними, що додатково підтверджує, що воєнний стан жодним чином не перешкоджає відповідачу-1 здійснювати дії, направлені на бюджетне відшкодування позивачу узгоджених сум ПДВ.
8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні відповідно до статі 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
11. Перевіривши доводи касаційних скарг, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
12. У справі, що розглядається суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив виключно з того, що Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023 частково змінено статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (із змінами внесеними Указами Президента України від 14.03.2022, № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022) воєнний стан в Україні продовжений з 05.30 19.02.2023 строком на 90 діб, а Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану» воєнний стан в Україні продовжений з 05.30 14.05.2024 строком на 90 днів. З урахуванням положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану)) суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення відповідної суми пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Суд першої інстанції зазначив, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має бути розрахований відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а правильність розрахунку перевірена судом. З огляду на те, що контролюючим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми, така сума не відшкодована позивачу, а бездіяльність відповідача, щодо невідшкодування та невнесення даних до Реєстру протиправною не визнана, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості не підлягає задоволенню.
Суд зазначає про передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Так, положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з положеннями підпунктів 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (пункт 200.15 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено (що не заперечується та не спростовується сторонами у справі жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (рішення набрало законної сили), у справі № 160/4145/23 адміністративний позов ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн» до СМУ ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено повністю та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 09 грудня 2022 року № 378/32-00-07-06-26 (форми В1), від 09 грудня 2022 року № 379/32-00-07-06-26 (форми В3), від 09 грудня 2022 року № 380/32-00-07-06-26 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 54/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В1), від 19 січня 2023 року №55/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В4), від 19 січня 2023 року № 56/32-00-04-01-02-05-30926946 (форми В3), від 08 лютого 2023 року №116/32-00-07-06-19 (форми В1), від 08 лютого 2023 року № 117/32-00-07-06-19 (форми В3), від 08 лютого 2023 року № 118/32-00-07-06-19 (форми В4), від 21 лютого 2023 року № 154/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 січня 2023 року № 43/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3), від 17 березня 2023 року № 202/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В), від 17 квітня 2023 року № 286/32-00-04-01-02-01-30926946 (форми В3). Таким чином, узгоджена сума бюджетного відшкодування - 150 316 243,00 грн (що не заперечується контролюючим органом).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на день звернення позивача до суду з цим позовом, у справі, що розглядається, контролюючим органом не було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, а суми ПДВ в розмірі 150 316 243,00 грн не відшкодовані позивачу.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 160/4145/23 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року залишені без змін.
Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги позивача виходив виключно з того, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 був введений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні, а тому, з урахуванням вказаних положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення відповідної суми пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Суд зазначає про безпідставність таких висновків суду апеляційної інстанції, оскільки зі змісту постанови суду апеляційної інстанції від 20 серпня 2025 року не вбачається, що судом досліджувались будь-які належні докази та доводи на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану, що зумовили виникнення вказаної заборгованості з бюджетного відшкодування), тобто правових підстав визначених абзацом другим пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, які зумовлюють не нарахування пені на суму такої заборгованості.
Тобто, за змістом постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 160/16076/24 суд апеляційної інстанції взагалі не надавав оцінку будь-яким доказам, а також не розглядав спірні правовідносини з урахуванням наявності відповідних форс-мажорних обставин (підтверджених відповідними документами, довідками тощо), які могли слугувати для висновків щодо наявності правових підстав визначених абзацом другим пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу щодо необхідності підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин відповідними доказами (зокрема, довідками уповноваженої організації (органу), та ін.), тоді як введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорні обставини, які настали для всіх без виключення суб'єктів (осіб), а тому кожен суб'єкт (у тому числі відповідний суб'єкт владних повноважень), який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.
Таким чином, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як безумовну форс-мажорну обставину у розумінні положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 440/16144/23.
Крім того, Суд зазначає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має бути розрахований відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, а правильність розрахунку перевірена судом. Позивач вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню пеня за період з 25.01.2024 по 19.06.2024 за 147 днів в загальному розмірі 10 342 250,33 грн. Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належну оцінку доводам та доказам позивача щодо обґрунтованості такого розрахунку (суд апеляційної інстанції вказані доводи та докази позивача взагалі залишив без уваги та їх будь-якої оцінки), зокрема, щодо періоду, розрахунку загального розміру пені, його обґрунтованості та ін. Також, судами при прийнятті не оскаржуваних рішень не було враховано, що контролюючим органом було внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, про що відповідач-1 зазначає у відзиві на касаційну скаргу.
Суд зазначає, що позивач у касаційній скарзі обґрунтовував підстави для касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, зокрема, пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, Суд зазначає, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.
Суд зазначає, що положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
13. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
14. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
15. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
17. За правилами частин другої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сентравіс продакшн юкрейн» задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 160/16076/24 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер О.О. Шишов В.П. Юрченко