18 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/23146/23
адміністративне провадження №К/990/42050/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
розглянувши клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, -
15 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного бюро розслідувань у справі № 320/23146/23 разом з клопотанням про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року до закінчення касаційного перегляду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23.
11 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі № 320/23146/23 до закінчення касаційного перегляду. Серед іншого, скаржник вказував на те, що наявні підстави для зупинення виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді у зв'язку з незрозумілістю резолютивної частини судового рішення в частині посади, на яку слід поновити позивача, а також дати, з якої він підлягає поновленню. Та з огляду на те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 10.07.2025 ВП № 78532055 (Ідентифікатор доступу: АВГВ320ДГ169) про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання ДБР поновити ОСОБА_1 на неіснуючій посаді на підставі судового рішення у справі № 320/23146/23.
14 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшло доповнення до клопотання про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі № 320/23146/23 до закінчення касаційного перегляду.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що після подання повторного клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень на адресу ДБР 13.11.2025 надійшов лист від Державної казначейської служби України (надалі - ДКСУ) в якому зазначено, що на виконання у ДКСУ перебувають виконавчі листи видані 20.05.2025 та 03.11.2025 Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/23146/23 про стягнення з ДБР на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень. Крім того, у вказаному листі повідомлено, що до моменту забезпечення виконання виконавчого документу ДКСУ не здійснюватимуться платежі з рахунків ДБР (крім платежів визначених пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок № 845)).
Так заявник зазначає, що вказані обставини спричиняють суттєві негативні наслідки та ставлять під загрозу можливість виконання фінансових зобов'язань ДБР за господарськими договорами перед контрагентами особливо наприкінці бюджетного року. Крім того, невчасне здійснення платежів за господарськими договорами є підставою для пред'явлення претензій постачальниками до ДБР щодо порушення договірних зобов'язань, та може призвести до необґрунтованих витрат коштів державного бюджету на погашення штрафних санкції
Разом з тим, скаржник вказує, що на теперішній час залишок затверджених та невикористаних асигнувань ДБР за КЕКВ 2800 становить 448 тис грн та не забезпечує в повному обсязі виконання оскаржуваного рішення суду. За іншими кодами економічної класифікації ДБР взято зобов'язання щодо платежів. Отримання додаткових коштів з Державного бюджету України, враховуючи завершення бюджетного періоду, на даний час не є можливим, оскільки це потребує внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», що обмежено в часі.
Ураховуючи вищенаведене, приписи статті 239 КЗпП України та статей 380, 381 КАС України, скаржник висновує, що в разі скасування оскаржуваних судових рішень та повної виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнуті з ДБР кошти не підлягатимуть поверненню у порядку виконання судового рішення, що призведе до непередбачених кошторисом витрат бюджетних коштів, що може мати наслідком недостатність коштів для виплати заробітної плати іншим працівникам. Та оскільки рішення у цій справі містить резолютивну частину про безпідставне стягнення коштів з Державного бюджету України, шляхом їх списання з рахунків ДБР, то її виконання до закінчення касаційного перегляду призведе до нецільового використання бюджетних коштів, матиме наслідком заподіяння збитків й може спричинити надмірне навантаження на видатки Державного бюджету України та відповідача.
На підтвердження цих доводів, в якості доказів надано лист від Державної казначейської служби України, у якому зазначено, що з метою виконання пункту 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (із змінами), Державному бюро розслідування необхідно у термін до п'яти робочих днів з дати отримання цього листа повідомити Казначейству коди класифікації видатків бюджету і рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів. До моменту забезпечення виконання виконавчого документу казначейством не здійснюються платежі з рахунків боржника.
Позивачем подано заперечення, в яких він просить залишити без задоволення клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
За приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи цю заяву, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
У свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
Перевіривши доводи скаржника, наведені у клопотанні про зупинення виконання судових рішень, необхідно зазначити про наявність в цій справі виключних підстав, а саме можливість стягнення коштів до розгляду касаційної скарги, які в подальшому можуть бути не повернуті з урахуванням статті 381 КАС України.
Так, згідно статті 381 КАС України, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Отже, аргументи відповідача щодо підстави для зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року, відповідно до яких підлягає стягненню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень, з огляду на неможливість повороту виконання рішення суду, є достатніми для задоволення клопотання.
Водночас, Суд відхиляє аргументи відповідача щодо зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого першого відділу Управління оперативного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, оскільки відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання, а розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень. Водночас організаційні труднощі, які можуть виникнути у відповідача у разі задоволення або відмови у задоволенні касаційної скарги, не є обґрунтованою підставою для зупинення виконання судового рішення, у зв'язку з чим в цій частині клопотання про зупинення оскаржуваних рішень необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23 в частині стягнення з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця у сумі 62 044,92 грн та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 05.06.2023 по 19.05.2025 у сумі 1 056 829, 76 гривень до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.
В іншій частині клопотання Державного бюро розслідувань про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 320/23146/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська