18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 320/43471/23
адміністративне провадження № К/990/1317/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 (суддя - Щавінський В.Р.) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №320/43471/23.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБУЛА ГЕЙМС» (далі - ТОВ «НЕБУЛА ГЕЙМС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 07.08.2023 №0524490707.
В обґрунтування позиву вказано, що ТОВ «НЕБУЛА ГЕЙМС» належно виконано вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», формальна відсутність 11-18 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції. На момент перевірки позивачем використовувався реєстратор розрахункових операцій (далі РРО), який не був з'єднаний (проінтегрований) з електронними платіжними засобами, а відповідно вказаний РРО технічно не міг друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024, позов задоволено.
ГУ ДПС у м. Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У доводах касаційної скарги зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин у справі. Посилаючись на Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, вказує, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПС України відповідно до наказу від 09.11.2022 №827 проведено фактичну перевірку казино за адресою: м. Львів, Галицький район, проспект Свободи, буд. 13, що належить ТОВ «НЕБУЛА ГЕЙМС».
За результатами проведеної перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки №33/Ж5/99-00-07-04-02/43296983 від 11.11.2022, відповідно до висновків якого, перевіркою копій фіскальних чеків РРО ф.н. 3000905852 за період з 15.10.2022 по дату та час початку перевірки виявлено, що у фіскальних чеках, де операції проводились в безготівковій формі (за допомогою банківського платіжного терміналу та банківською картою) відсутні обов'язкові реквізити фіскального чеку, передбачені в п.2 р. ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Так, у фіскальних чеках відсутні обов'язкові реквізити, визначені в рядках 11-18 Додатку 1 до вищевказаного положення: - ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, сума комісійної винагороди (у разі наявності), вид операції, допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ», напис «платіжні система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду), підпис касира (якщо передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «касир», підпис держателя ЕВЗ (платіжної карти) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкується відповідно написи «касир» та «держатель ЕВЗ». При огляді місця проведення розрахунків виявлено, що РРО Марія 304Т з ф.н. 3000905852 з'єднаний з банківським POS-терміналом. Всього, за період з 15.10.2022 по час початку перевірки через РРО ф.н 3000905852 проведено розрахункових операцій з видачею фіскальних чеків за відсутності у них всіх обов'язкових реквізитів на загальну суму 8 501 049,53 грн. Таким чином, перевіркою встановлено факт ненадання особам, які отримують або повертають товари, отримують послуги або відмовляються від них при отриманні товарів (послуг) розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 8 501 049,53 грн.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0524490707, відповідно до якого, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до ТОВ «НЕБУЛА ГЕЙМС» суму штрафних санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 8501049,53 грн.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З наведеного слідує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення № 13).
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13, суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
Як з'ясовано судами, за наслідками проведеної перевірки, контролюючий орган вважав, що у розрахункових документах, а саме у фіскальних чеках, які роздруковувались позивачем з РРО (фіскальний номер 3000905852) були відсутні обов'язкові реквізити, а саме: реквізити, визначені в рядках 11-18 додатку №7 Положення: Ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити електронного платіжного засобу, що дають змогу ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою, сума комісійної винагороди (У разі наявності), вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великими літерами «ЕПЗ»; напис «Платіжна система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або коду); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» та держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ВП3».
На спростування таких висновків, позивач зазначав, що разом з фіскальними чеками з РРО клієнтам видавалися одночасно чеки платіжних терміналів, які в сукупності містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Позивач зазначав, платіжні термінали не з'єднані з РРО, оскільки для цього відсутня технічна можливість. В період, за який було встановлено відповідачем порушення, клієнтам видавалися чеки з платіжних терміналів, разом з фіскальними чеками з реєстратора розрахункових операцій (фіскальний номер 3000905852), копії яких додані до матеріалів справи та містять всі реквізити, про відсутність яких відповідач вказує в акті фактичної перевірки.
Так, з аналізу фіскальних чеків та термінальних квитанцій (банківських чеків), які видавались позивачем в період перевірки, зокрема, від 19.10.2022 на суму 8240,00 грн. та від 30.10.2022 на суму 5141,76 грн. видно, що в сукупності ці документи містять усі необхідні реквізити, рядки 11-18 можна відстежити в термінальній квитанції (банківському чеку).
При цьому, відповідачем, на підтвердження доводів про те, що РРО з'єднано з банківським терміналом, належних та допустимих доказів не надано, як не надано доказів єдиного спільного інтерфейсу для РРО та POS-терміналу позивача в місці проведення перевірки. Ті обставини, що вказані пристрої функціонують лише за наявності підключення до мережі Інтернет, а також те, що вони розміщені на одному робочому місці касира та перебувають у робочому стані не можуть беззаперечно свідчити про їх з'єднання.
ТОВ «Сервіо Софт», яке за договором № 21/2705-6К від 27.05.2021 є постачальником на користь позивача програмного забезпечення, встановленого на розрахунково-касовому апараті в залі гральних автоматів за адресою м. Львів, проспект Свободи, 13, повідомило, що вказане програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО.
Судами враховано, що відповідно до п.4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу не з'єднаного (не поєднаного) з реєстратором розрахункових операцій, не призводить до виникнення в платника податків обов'язку друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Судами при вирішенні даного спору також враховано, що відповідач під час фактичної перевірки не досліджував зміст квитанцій платіжних терміналів, які видавались позивачем разом з фіскальними чеками під час проведення розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Водночас, дослідивши долучені позивачем зразки таких квитанцій зауважено, що у них наявна необхідна інформація та такі квитанції відповідають вимогам до форми і змісту, передбаченим пунктом 160 Розділу VIIІ Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164. Тобто, фіскальні чеки та квитанції платіжних терміналів, які видавались позивачем, у своїй сукупності містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суди дійшли вірного висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Підсумовуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0524490707, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення про задоволення позову є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №320/43471/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова