18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 320/2153/24
адміністративне провадження № К/990/24557/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 (суддя - Перепелиця А.М.) постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 (головуючий суддя - Штульман І.В., судді: Мельничук В.П., Черпак Ю.К.) у справі №320/2153/24.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛНА 4444» (далі - ТОВ «ВОЛНА 4444») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) від 09.08.2023 №0528870707.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність висновків акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо порушення ТОВ «ВОЛНА 4444» положень пунктів 1, 2 статті 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за видачу розрахункового документу не встановленої форми та змісту, оскільки ТОВ «ВОЛНА 4444» у своїй діяльності використовує не реєстратори розрахункових операцій, а програмні реєстратори розрахункових операцій, технічними характеристиками яких не передбачена можливість інтеграції з платіжними терміналами. При цьому, позивач вказує, що надавачем послуг по обслуговуванню програмних реєстраторів розрахункових операцій є ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС», якого податковим органом наділено правом надавати доступ до онлайн-сервісу іншим суб'єктам господарювання України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025, позов задоволено.
ГУ ДПС у м. Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21.
У доводах касаційної скарги зазначає, що відповідно до фіскальних чеків, отриманих в електронному вигляді з інформаційної системи ДПС (система аналізу даних РРО), за період з 28.01.2023 по 01.06.2023 із урахуванням фіскального чека від 26.05.2023 №YC5K9HO8MO4) в ході перевірки встановлено форми проведення розрахункових операцій без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при обміні споживачами (обміні коштів на готівкові замінники) нараховано через POS - термінали на загальну суму 50652091,76 грн, чим порушено пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За доводами відповідача, заповнення рядків 11-18 фіскального чека у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, є обов'язковим за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу контролюючого органу просить залишити без задоволення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «ВОЛНА 4444», розташованої за адресою м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 01.06.2023 №41924/26/15/07/44149403, в якому відображено висновки про порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0528870707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафу) на суму 75 978 137,64 грн. за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як свідчать матеріали справи, позивач у своїй господарській діяльності використовував платіжні термінали не з'єднані та/або не поєднані із РРО, а відтак рядки 11-18 фіскального чека є необов'язковими та відповідно не підлягали заповненню в обов'язковому порядку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З наведеного слідує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення № 13).
Відповідно до пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Рядки 14, 15, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13, суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 20221 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Не заповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
Як з'ясовано судами, під час проведення фактичної перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлено факт проведення розрахункових операцій без створення та без видачі розрахункових документів відповідної форми та змісту, а саме у виданих розрахункових документах відсутні обов'язкові реквізити, зокрема: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або транзакції в платіжній системі, значення коду).
Як стверджує позивач, він не допустив порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки рядки 11-18 не є обов'язковими реквізитами для фіскальних чеків з огляду на те, що ТОВ «ВОЛНА 4444» застосовує під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжний термінал, який не з'єднаний / не поєднаний з РРО.
Судами з'ясовано, що ТОВ «ВОЛНА 4444» використовує в господарській діяльності програмний реєстратор розрахункових операцій на підставі публічного договору (оферти) з ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС» (https://kasa/vchasno.com.ua/oferta). Оферта (Публічний договір) чинна з 22.05.2023.
Відповідно до листа ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС» від 14.10.2022 №14-10/22, ТОВ «ВОЛНА 444» використовує Web-версію ПРРО «Вчасно Каса», технічними характеристиками якої не передбачена можливість інтеграції з платіжними терміналами. Також ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС» повідомлено, що наразі не вбачається можливим технічна реалізація обміну інформацією між Web-версію ПРРО Вчасно Каса та платіжними терміналами.
Інформація, викладена в листі від 14.10.2022 №14-10/22, стосувалась реєстраторів розрахункових операцій ФН4000110872, ФН4000110873, ФН4000393248, ФН4000350912, ФН4000407334, ФН4000155389, які у своїй діяльності використовує позивач.
Обставини наявності та використання вказаних, належним чином зареєстрованих ПРРО підтверджується інформацією, зазначеною контролюючим органом в акті перевірки.
Позивач для забезпечення можливості застосування безготівкових розрахунків у господарській діяльності використовує платіжні термінали (РОS - термінали) АТ «Сенс Банк», водночас ПРРО та РОS - термінали ні фізично, ні програмно не поєднанні, відповідно покупцям при безготівкових розрахунках з використанням платіжних карток видаються два чеки з ПРРО та РОS - терміналу.
Зазначені обставини підтверджується матеріалами фактичної перевірки і доданими до них копіями фіскальних чеків, що надані до суду першої інстанції.
Листом ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС» від 07.08.2024 №07/08/VCH-525 підтверджено надання ТОВ «ВОЛНА 444» послуги з доступу до онлайн-сервісу «Вчасно Каса» з реєстраторами фіскальних номерів 4000110872, 4000110873, 4000393248, 4000350912, 4000407334, 4000155389 та повідомлено про те, що позивач використовує Web-версію ПРРО «Вчасно Каса» технічними характеристиками якої не передбачена можливість його інтеграції з платіжними терміналами.
Враховуючи встановлені судами обставини справи, РОS - термінали АТ «Сенс Банк» не можуть бути поєднанні з Web-версію ПРРО, яке використовує ТОВ «ВОЛНА 4444», у зв'язку з відсутністю технічної можливості.
Приписами пункту 4 розділу 2 Положення №13 передбачено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Таким чином, обов'язок платника податків із заповнення рядків 11-18 фіскального чека виникає виключно за умови з'єднання платіжного терміналу з реєстратором розрахункових операцій.
Враховуючи фактичні обставини використання позивачем Web-версії ПРРО, які зареєстровані Державною податковою службою України з присвоєнням їм фіскальних номерів та підтвердження надавача послуг ПРРО ТОВ «ВЧАСНО СЕРВІС» про відсутність з'єднання та технічної неможливості з'єднання (поєднання) ПРРО з платіжними терміналами, суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість притягнення позивача до відповідальності згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Підсумовуючи викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0528870707, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду 02.02.2023 у справі №500/6845/21, колегія суддів вважає безпідставними. Так, аналіз наведеного скаржником судового рішення дає підстави вважати, що воно було ухвалене за інших фактичних обставин, установлених судами (фізична особа-підприємець застосовував для проведення розрахункових операцій РРО, і у виданих фіскальних чеках були відсутні такі обов'язкові реквізити: літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами). Натомість, у даній справі, в якій подано касаційну скаргу, ТОВ «ВОЛНА 4444» застосовувало ПРРО, а у фіскальних чеках були відсутні рядки 11-18 пунктів 2, 4, 5 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, які стосуються інших/таких рядків:). У зв'язку з викладеним не можна дійти висновку про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки подібності правовідносин не встановлено.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення про задоволення позову є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №320/2153/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова