18 листопада 2025 року
Київ
справа №520/1626/25
адміністративне провадження №К/990/46670/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 520/1626/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
13.11.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 20.03.2025, проте, апеляційну скаргу подано лише 26.09.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Під час повторного звернення ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку апеляційного оскарження, проте у зв'язку з відсутністю фінансування на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Звертав увагу на введення в країні воєнного стану.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що апелянт не надав належних доказів щодо відсутності коштів за весь період апеляційного оскарження (з дати ухвалення рішення суду першої інстанції по дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою), а також доказів вжиття будь-яких заходів з метою виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Також суд зазначив, що своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Суд зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках. Водночас відповідач жодним чином не обґрунтував, яким чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на його роботу та виконання повноважень, що в свою чергу обумовило значний пропуск строку на подання апеляційної скарги у цій справі. Водночас повторна апеляційна скарга подана з такими ж недоліками, що й попередня апеляційна скарга, зокрема судовий збір так і не було сплачено.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване посиланням на небезпечність ситуації в місті Харкові через обставини, які зумовили введення воєнного стану, умови праці відповідача під час воєнного стану (періодичні збоїв електронних систем та Інтернету), навантаженість на працівників податкового органу, що значно ускладнює роботу відповідача.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Також суд зауважив на тому, що судовий збір було сплачено апелянтом ще 08.10.2025, вперше апелянт звернувся зі скаргою 16.04.2025, проте, повторно з апеляційною скаргою він звернувся лише 26.09.2025. При цьому жодних доводів неможливості надати документ про сплату судового збору з моменту подання апеляційної скарги вперше (16.04.2025), після залишення апеляційної скарги без руху (30.04.2025) та при поданні апеляційної скарги вдруге (26.09.2025).
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки при поданні апеляційної скарги вдруге він порушував питання про поновлення пропущеного строку. Вважає, що апеляційний суд допустив формальний підхід до з'ясування фактичних обставин справи. Інших доводів касаційна скарга не містить.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У цій справі мають місце такі обставини: перше звернення з апеляційною скаргою відбулося 16.04.2025, однак, ухвалою від 30.04.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, ухвалою від 21.05.2025 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків; ухвалою від 12.06.2025 суд апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду; повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 26.09.2025. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість зазначає що при поданні апеляційної скарги порушував питання про поновлення пропущеного строку.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 520/1626/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко