18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 560/510/25
адміністративне провадження № К/990/44342/25
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_2 від 30 грудня 2024 року № 193/104/3кц/10500/пс, щодо відмови в задоволенні рапорту від 14 листопада 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути повторно рапорт від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 направити на розгляд військової частини НОМЕР_1 повторно рапорт від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_2 від 30 грудня 2024 року № 193/104/3кц/10500/пс, щодо відмови в задоволенні рапорту від 14 листопада 2024 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 направити на розгляд військової частини НОМЕР_1 , повторно, рапорт від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути повторно рапорт від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
28 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги й додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що її належить повернути скаржнику з таких підстав.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з тим, Судом установлено, що військова частина НОМЕР_1 уже подавала касаційну скаргу з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яку ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року (№ К/990/41603/25) повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга, майже аналогічного змісту попередньо поданій касаційній скарзі (№ К/990/41603/25), щодо якої Верховний Суд постановив ухвалу від 23 жовтня 2025 року про її повернення.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що судом апеляційної інстанцій не враховано висновки викладені у постановах Верховного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 420/16689/23 та від 21 лютого 2024 року у справі № 120/1909/23.
Водночас, Верховним Судом в ухвалі від 23 жовтня 2025 року скаржнику вже надавались обґрунтовані пояснення стосовно заявленої ним підстави касаційного оскарження.
Зокрема, Суд вказував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.
Проаналізувавши доводи скаржника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у силу положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено норму права, яка застосована судом без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте, підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Отже, подаючи касаційну скаргу втретє, скаржником так і не викладено підстави для касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктом 1 частини другої статті 328 КАС України та підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а подана касаційна скарга відповідача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, посилання на постанови Верховного Суду, незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частин четвертої та п'ятої статті 328 КАС України.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г. Загороднюк