05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/19608/24 пров. № А/857/4106/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Заверухи О. Б., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання - Березюка Д. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/19608/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
суддя в 1-й інстанції - Грень Н. М.,
дата ухвалення рішення - 19 грудня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року №38299/13-01-07-08, №38301/13-01-07-08, №38303/13-01-07-08 складені щодо ТОВ «Укрриба Компані.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року №38299/13-01-07-08. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року №38301/13-01-07-08. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року №38303/13-01-07-08.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ТзОВ «Укрриба Компані» неправомірно зменшено податкове зобов'язання за червень 2024 року на суму ПДВ - 1736,64 грн, оскільки відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних ТзОВ «Укрриба Компані» для контрагентів-покупців. Враховуючи встановлені за період березень 2024 року порушення щодо завищення значення рядка 17 декларації та, відповідно, подальший вплив такого порушення на значення рядків 16 Декларації за квітень та травень 2024 року, перевіркою встановлено, що значення рядка 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації за червень 2024 року становить 0,0 грн Проведеною перевіркою відображених показників формування податкового кредиту (р.10) встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21, що призвело до завищення податкового кредиту (рядок 17) Декларацій з ПДВ за березень та червень 2024 року на суму ПДВ 2431185,00 грн, в тому числі за березень 2024 року- 2054708,00 грн, за червень 2024 року - 376477,00 грн зазначає, що з картки платника податків вбачається, що код ЄДРПОУ ТОВ «Торговий дім «Лембергміт»- 42059638, ІПН платника ПДВ ТОВ «Торговий дім «Лембергміт» - 420596313205. Відтак, ці два показники ПДВ, згідно з договором №20/23 від 01 березня 2023 року та №42/24 від 22 березня 2024 року, є різними та відмінними, виникли на підставі відмінних операцій з відмінними юридичними особами, і не можуть бути включені один в одного. Вважає, що так як у податкових повідомлення-рішеннях технічні помилки не є істотними недоліками, то визнавати неправомірним податкове повідомлення-рішення через технічну помилку у акті перевірки немає підстав. З врахуванням наведеного вище просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник відповідача (апелянта) у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника апелянта за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Представник відповідача - Вовчак А. В. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Укрриба Компані» зареєстровано Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 11 грудня 2019 року №14151020000049169.
Місцезнаходження ТзОВ «Укрриба Компані» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Україна, 79040 Львівська область м. Львів, Залізничний район вул. Городоцька, 355Г.
Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 43403363.
Взято на облік в контролюючих органах 12 грудня 2019 року №130319336371, станом на час проведення перевірки перебував на обліку в ГУ ДПС у Львівській області (Залізничний район).
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.09.2022 №200753691 індивідуальний податковий номер - 434033613032, ТзОВ «Укрриба Компані» зареєстровано платником ПДВ з 01.09.2020 по день підписання матеріалів перевірки.
На підставі Наказу №4057-пп від 02 серпня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Укрриба компані» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Наказ №4057-пп від 02 серпня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області та направлення на перевірку №8291 від 02 серпня 2024 року, №8292 від 02 серпня 2024 року були вручені представнику ТзОВ «Укрриба Компані» 05 серпня 2024 року.
16 серпня 2024 року за результатами проведення вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області складено Акт №34704/13-01-07-08/43403363.
У ході проведення перевірки встановлено порушення:
1. п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено суму податку на додану вартість, яку віднесено до податкового кредиту та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 1477443 грн;
2. п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого платником податків відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 94190 грн
3. п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) за червень 2024 року на суму 2971 грн
На підставі акта позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Укрриба Компані» ГУ ДПС у Львівській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення :
- форми «В1» по ПДВ від 06 вересня 2024 року №38299/13-01-07-08 на загальну суму 1846803,75 грн, в тому числі: сума завищення бюджетного відшкодування - 1477443 грн, штрафна (фінансова) санкція - 369360,75 грн за червень 2024 року;
- форми «В3» по ПДВ від 06 вересня 2024 року №38301/13-01-07-08 на загальну суму 94 190 грн, (відмовлено в бюджетному відшкодуванні) за червень 2024 року;
- форми «В4» по ПДВ від 06 вересня 2024 року №38303/13-01-07-08 на загальну суму 2 971 грн, (зменшено від'ємне значення суми ПДВ (р.21 Декларації) за червень 2024 року.
Позивач, не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що допущені відповідачем порушення в частині визначення предмету та підстав перевірки, а також порядку проведення перевірки є достатніми, самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
За змістом ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.81 ПК України в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Крім того, у п.78.1 ст.78 ПК України передбачає підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
Так, згідно з пп.78.1.8 п. 78.1 ст.78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Отже, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
За змістом п.200.11. ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, але не виключно, у постановах від 19 лютого 2021 року (справа №821/1235/17), від 21 липня 2021 року (справа №420/2382/20) за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Отже, «подання декларації з заявленням до відшкодування з бюджету податку на додану вартість» та «подання декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100тис. гривень» є окремими, самостійними підставами для проведення перевірки, що відрізняються між собою за змістом, предметом, підставою та порядком здійснення такої перевірки.
У даному випадку формулювання предмету перевірки у вигляді «перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» суперечить вищенаведеним положенням законодавства та позиції Верховного Суду
Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.
Цей Порядок (далі - Порядок №727) розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків (у розумінні статті 15 Податкового кодексу) (далі - платники податків) дотримання податкового, валютного законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - законодавство з єдиного внеску) та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дія цього Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок щодо визначення прибутку контрольованої іноземної компанії та з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Відповідно до п.1-5 ІІ розділу цього Порядку №727 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а в разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, а також платниками податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності).
Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Суду першої інстанції звертав увагу на незаконності наказу про проведення перевірки, як одну з підстав для задоволення позову.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що відповідач у самому акті перевірки від 16 серпня 2024 року №34704/13-01-07-08/43403363 (а.с.12) визнає неповноту та недостовірність перевірки.
Так, в акті перевірки вказано: «Повну перевірку правильності відображення сум податкових зобов'язань платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані», «Перевірку правильності та достовірності формування податкового кредиту за березень - травень 2024 року буде здійснено при проведенні планової/позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані», оскільки згідно з наказом ГУ ДПС у Львівській області від 02 серпня 2024 року №4057 - ПП не передбачено охоплення перевірки за період березень-травень 2024р.», «Повний аналіз правильності відображення сум податкового кредиту платника за період 01 березня 2024 року по 30 червня 2024 року буде здійснено при проведенні планової/позапланової документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»», «Повну перевірку правильності відображення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»», «Повну перевірку правильності відображення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) платника буде здійснено при проведенні комплексної планової (позапланової) документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»» та «Повний аналіз правильності визначення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду платника за період березень - червень 2024 року буде здійснено при проведенні планової документальної перевірки ТОВ «Укрриба Компані»».
При цьому, в апеляційній скарзі зазначає, що «податковий орган має право аналізувати попередні звітні періоди, якщо за їх результатами включена сума ПДВ до відшкодування за перевіряємий період». Колегія суддів погоджується з таким правом податкового органу у спірних правовідносинах, що спростовує доводи позивача про відсутність у податкового органу права на аналіз та перевірку попередніх звітніх періодів, якщо за їх результатами включена сума ПДВ до відшкодування за перевіряємий період.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ГУ ДПС у Львівській області у Акті перевірки формує висновки про завищення задекларованих показників товариства за березень 2024 року.
Постановою КМУ №1238 від 27 грудня 2010 року (була чинна на момент ініціювання та проведення перевірки) затверджено перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку.
Так, п.7 цієї Постанови передбачає наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України (п.7).
Таким чином, з системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрриба Компані» мало передувати отримання та наявність у відповідача документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, документальне підтвердження інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України у контролюючого органу було відсутнє.
Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому, за відсутності проведеної належної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що встановлені судом обставини порушень при проведенні перевірки, за наслідками якої і прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність таких, оскільки податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним і підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів, здійснюючи аналіз правомірності прийняття ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року податкових повідомлень-рішень №38299/13-01-07-08, №38301/13-01-07-08, №38303/13-01-07-08, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до пп.“а» та “б» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За змістом п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом п.200.4. ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Приписами п.201.1, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Стаття 44 ПК України закріплює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. Пунктом 44.1. цієї статті передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Львівській області на підставі Наказу №4057-пп від 02 серпня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Укрриба Компані» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету та за результатами проведення вищевказаної документальної позапланової виїзної перевірки 16 серпня 2024 року посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області складено Акт №34704/13-01-07-08/43403363.
Зі змісту вищевказаного Акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено порушення: п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено суму податку на додану вартість, яку віднесено до податкового кредиту та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 1477443 грн; п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого платником податків відмовлено в отриманні заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2024 року в сумі 94190 грн, п.п.192.1.1. п.192.1. ст.192, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) за червень 2024 року на суму 2971 грн. Порушення виникли у зв'язку із ненаданням платником податків документів.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «Укрриба Компані» у суд апеляційної інстанції було долучено до матеріалів справи докази на спростування викладених у акті перевірки порушень, які були поставлені у вину позивача, а також надано документи на підтвердження сум, зазначених у податковій декларації за червень 2024 року, які заявлені до бюджетного відшкодування.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за червень 2024 року, натомість всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в ЄРПН.
Доказів на спростування цих обставин відповідачем не подано, а судом таких не здобуто.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що податковий кредит сформовано позивачем за червень 2024 року за операціями, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів, при цьому відповідачем не доведено належними, допустимими та беззаперечними доказами порушення ТОВ «Укрриба Компані» податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 06 вересня 2024 року №38299/13-01-07-08, №38301/13-01-07-08, №38303/13-01-07-08 є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/19608/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді О. Б. Заверуха
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.