18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/16339/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (суддя Прудник Сергій Володимирович) в адміністративній справі
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12197603/41071921 від 13.12.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 43 від 21.11.2024; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 43 від 21.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року, позов задоволено.
Після ухвалення судом першої інстанції рішення, представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» Жечева Сергія Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 000 грн (одна тисяча гривень). В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні відповідної вимоги. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що надані позивачем документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу (Договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021, укладений між позивачем та Адвокатським Бюро «Сергія Жечева», Додаткова угода № 1 від 01.02.2021, Додаткова угода № 2 від 30.12.2022, Додаткова угода № 3 від 27.12.2023) складені на підставі розрахунків самого позивача та/або адвоката позивача, не підтверджені об'єктивними та належними доказам. Інших документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. Так, Договір-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 містить лише стандартні загальні фрази, без жодних посилань на конкретні обставини даної судової справи, документи тощо. Позивачем не надано жодних інших документів, які підтверджували би обсяг наданих адвокатом позивачу у даній справі робіт для визначення достовірного розміру витрат на правничу допомогу, що підтверджували б фактичний розмір таких витрат (договір про надання професійної правничої допомоги, акти прийому-передачі виконаних робіт/послуг, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з вказанням часу, затраченого ним на виконання конкретної роботи, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тощо). Виходячи з усього вище наведеного, відповідач зазначає, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію рахунку-фактура № СФ-0000121 від 05.08.2025 на суму 5 000,00 грн; копію розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу до акта приймання-передачі № ОУ-0000121 від 05.08.2025 (Додаток № 1) на суму 5 000,00 грн; копію акта приймання-передачі № ОУ-0000121 від 05.08.2025; копію платіжної інструкції № 2403 від 05.08.2025 на суму 5 000,00 грн; копію договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021; копію додаткової угоди № 1 від 01.02.2021 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021; копію додаткової угоди № 2 від 30.12.2022 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021; копію додаткової угоди № 3 від 27.12.2023 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021.
Дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 1 000 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з розміром присуджених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, підтверджений належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу спростовані матеріалами справи, якими підтверджується надання адвокатом послуг відповідно до договору від 01.02.2021.
Більш того суд звертає увагу апелянта, що надання адвокатських послуг беззаперечно підтверджується тим, що саме адвокатом було підписано та подано до суду позовну заяву та інші заяви по суті справи.
Відтак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/16339/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 18 листопада 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 18 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова