Єдиний унікальний номер: 728/2763/25
Номер провадження 2/728/974/25
(ЗАОЧНЕ)
18 листопада 2025 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Глушко О.І.
при секретарі Коваленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27.10.2025 року ТОВ «Новий колектор» (позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (відповідачка) заборгованість за кредитним договором за №13.12.2020-10003836 від 13.12.2020 року (укладеним між ТОВ «Споживчий центр» і відповідачкою) в загальному розмірі 12000 грн 00 коп, вказуючи на те, що остання, в порушення умов договору, не сплачує своєчасно коштів на повернення суми боргу та відсотків, в результаті чого утворилася вказана заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача за договором факторингу.
Ухвалою суду від 28.10.2025 року відкрито провадження у справі з визначенням її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 18.11.2025 року.
Представник позивача - ТОВ «Новий колектор» в судове засідання не з'явився. У наданій заяві просив розглядати справу за їх відсутності, не заперечував проти проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Направлене на її адресу судове повідомлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
За таких обставин, враховуючи, що заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відзиву на позов від неї не надійшло, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, провівши заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в судовому засіданні 13.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13.12.2020-100003836 (надалі Договір), відповідно до умов якого останній надано грошові кошти 4000 грн 00 коп строком на 14 днів за фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків та «Стандарт'у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків; неустойки - 80 грн 00 коп за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного / неналежного виконаного зобов'язання.
Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором J536 (а.с.18-19, 20, 24, 27-28).
Квитанцією №326233379 підтверджується факт перерахування 15.12.2020 року ТОВ «Споживчий центр» коштів в загальній сумі 4000 грн оо коп згідно договору №13.12.2020-100003836 на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 (а.с. 35).
09.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №СЦ-091024-14, за яким ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги ТОВ «Споживчий центр» до боржників, вказаних у переліку №1 додатку до договору факторингу (а.с.8, 9-12, 25-26, 29-31).
Згідно з розрахунком заборгованості позивача за кредитним договором № 13-12.2020-100003836 від 15.12.2020 року розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 07.10.2025 року, за період з 15.12.2020 року по 07.10.2025 року становить 12000 грн 00 коп, із яких: 4000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту, 8000 грн 00 коп - заборгованість за відсотками (а.с.17).
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою, що передбачено ч.1 ст. 512 ЦК України.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що визначено ст. 638 ЦК України.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором №13.12.2020-100003836 від 13.12.2020 року, а також наявність договору факторингу від 09.10.2024 року, позовні вимоги підлягають задоволенню.
З відповідачки на користь позивача, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути 2422 грн 40 коп в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору, які підтверджені документально (а.с.5).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 13.12.2020-100003836 від 13.12.2020 року в загальному розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп, із яких: 4000 грн 00 коп - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 8000 грн 00 коп - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», м. Київ, вул. Алмазова Генерала, б.13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298.
Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте Бахмацьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 18.11.2025 року.
Суддя О.І. Глушко