Справа № 954/1256/24
Номер провадження 2/954/265/25
17 листопада 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов представника позивача Бражника Дениса Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача Бражник Денис Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зазначивши третіх осіб: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович. В обґрунтування позову посилався на ту обставину, що 12.05.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №35667 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 25011,74 грн за кредитним договором №3032376 від 26.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан». Станом на 01.09.2024 виконавчий напис перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д. С. У позивача щодо стягнення заборгованості міститься лише кредитний договір та розрахунку заборгованості. Позивачу не були надані жодні відомості, які підтверджують надіслані стороні претензії про дострокове повернення позики, доказів підписання кредитного договору позивачем, розрахунків саме зазначених сум, що підлягають стягненню, пояснень позивача щодо безспірності заборгованості, відсутні відомості щодо здійснення відступлення прав вимоги за кредитним договором.
З огляду на викладене, представник позивача просила:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, який зареєстрований в реєстрі за №35667 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 25011,74 грн;
- стягнути з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7816,80 грн.
У судове засідання представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його та позивача участі.
Представник відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у судове засідання не з'явилися, надав клопотання про зменшення витрат в якій просив відмовити у стягненні судових витрат, відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без його участі.
Треті особи у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №35667 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 25011,74 грн за кредитним договором №3032376 від 26.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» за період з 10.03.2021 по 10.05.2021, що складається з:
- 8215,00 грн простроченої заборгованості;
- 14156,74 грн нараховані та несплачені відсотки;
- 1710,00 грн строкова заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту;
- 930,00 грн - сплата за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
За постановою приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича 04.11.2021 відкрито виконавче провадження №67382083 з примусового виконання виконавчого напису №35667 від 12.05.2021 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 25011,74 грн та 2501,17 грн як основну винагороду приватному виконавцю.
До позову також долучено копію заяви про примусове виконання спірного виконавчого напису, копію кредитного договору №3032376 від 26.11.2020.
Щодо вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 35667 від 12.05.2021, суд керувався наступним.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
За п. 5.1. та п. 5.2. п. 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, №296/5, виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Водночас, під час вчинення виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 , №1172, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001, з урахуванням Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних документів має наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Так за п. 1 вказаного Переліку, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів), проте матеріали справи не підтверджують указаної обставини. Отже подані відповідачем нотаріусу документи не відповідали вимогам, необхідним для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості як такого (Постанова КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року в справі № 953/510/23).
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України "Про нотаріат", та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (Постанова ВП ВС від 02 липня 2019 року в справі № 916/3006/17).
Неповідомлення боржника про вимогу повернути заборгованість свідчить про недотримання (невиконання) встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса та є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та іншою стороною щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису (Постанова КЦС ВС від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц).
Отже нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом (за кредитним договором №3032376 від 26.11.2020 розмір стягнення складав 14310,00 грн, розмір стягнення за виконавчим написом 25011,74 грн) та безспірності характеру правовідносин. Позивач зазначає, що йому не були надані жодні відомості, які підтверджують надіслані стороні претензії про дострокове повернення позики, доказів підписання кредитного договору позивачем, розрахунків саме зазначених сум, що підлягають стягненню, пояснень позивача щодо безспірності заборгованості, відсутні відомості щодо здійснення відступлення прав вимоги за кредитним договором. Виходячи з того, що відповідачем не надано доказів безспірності заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 61-3416св18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Судом вбачається, що адвокатом АБ «Бражник і Партнери» Бражником Денисом Сергійовичем здійснювались наступні роботи: проведення усної консультації, адвокатський запит щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, ознайомлення та вивчення матеріалів виконавчого провадження, складання позовної заяви, складання клопотання про витребування судом у нотаріуса документів, загальний розмір яких складає 6000,00 грн. Тому суд вважає, що зазначений розмір витрат на правничу допомогу є справедливим та співмірним до наданих послуг.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1816,80 грн за подання до суду позовної зави та заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву представника позивача Бражника Дениса Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, який зареєстрований в реєстрі за №35667 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 25011,74 грн, укладеним з ТОВ «МІЛОАН».
Стягнути з ТОВ «ФК «Крелит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1816,80 грн (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 80 копійок) судового збору за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви, а також 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрати на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Реквізити учасників:
Представника позивача - Бражник Денис Сергійовича, адреса листування: вул. Соборності, буд. 52, оф. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065;
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, м.Львів, Львівська обл., 79018, код ЄДРПОУ 35234236;
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса листування: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, 01001;
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, адреса листування: вул. Пилипа Орлика, буд. 32, м. Херсон, Херсонська область, 73003.
СуддяВ.О. Каневський