Справа № 2117/2212/12
Номер провадження 6/954/3/25
17 листопада 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Нововоронцовка Херсонської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчих листах,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Заява обґрунтована тим, що рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 23.05.2012 по справі № 2117/2212/12 позовні вимоги ПАТ "КБ "Надра" було задоволено. Судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором №537526 від 27.12.2006 в сумі 35113,46 дол. США. Згідно з договором №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020, ВАТ «КБ «НАДРА» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами за кредитним договором №537526 від 27.12.2006. Згідно з договором №GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021, укладеного між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (первинний кредитор) та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (новий кредитор), право вимоги за кредитним договором №537526 від 27.12.2006 та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права вимоги за вказаним договором, заявник просив замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «НАДРА» як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», у виконавчому листі по справі №2117/2212/12, які видавались Новокаховським міським судом Херсонської області.
У судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» не з'явився, матеріали справи містять заяву по розгляд справи без його участі. Водночас представник до заяви долучив клопотання про витребування доказів, у якому просив: витребувати в Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо примусового виконання виконавчих листів по справі №2117/2212/12 щодо боржників ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: чи надходили до відділів ВДВС у Херсонській області виконавчі листи по справі №2117/2212/12, чи перебували на виконанні відділів ВДВС у Херсонській області виконавчі листи по справі №2117/2212/12, чи перебувають на виконанні відділів ВДВС у Херсонській області виконавчі листи по справі №2117/2212/12.
Боржники у судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «НАДРА» у судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, клопотань не надали.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін та їх представників за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд встановив, що між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №537526 від 27.12.2006. Також 27.12.2006 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким вона поручається перед банком за належне ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань.
За договором факторингу №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020, ВАТ «КБ «НАДРА» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» за кредитним договором №537526 від 27.12.2006.
За договором факторингу №GL48N718070_blank_08 від 17.08.2021, ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступило право вимоги ТОВ «ФК «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за кредитним договором №537526 від 27.12.2006.
З витягів додатків до вказаних договорів вбачається, що відбулося переуступлення права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №537526 від 27.12.2006.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішує суд, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
За встановлених обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» отримало право вимоги за кредитним договором №537526 від 27.12.2006 перед ОСОБА_1 . Проте заявник копій виконавчих листів не надав, які слугували би підтвердженням права вимоги до останнього, посилаючись на відсутність останніх у заявника. Як наслідок, заявник просив суд витребувати такі докази від державного виконавця. Однак жодним чином обґрунтовано не мотивував причини неможливості отримання таких доказів самостійно, а також відсутність можливості отримання останніх від первісного стягувача. Відтак судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у зв'язку із його необґрунтованістю.
Так, із додатків до заяви про заміну сторони виконавчого провадження та із тексту заяви про заміну сторони виконавчого провадження відсутні відомості про те, що на день звернення до суду відкрите виконавче провадження. Разом з тим, з інформації, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, за результатами пошуку виконавчих проваджень за реквізитами боржника ОСОБА_1 відсутня інформація щодо наявності відкритих виконавчих проваджень. Також з вказаного реєстру вбачається, що було виконавче провадження №52639456, де стягувач - ПАТ «НАДРА», боржник ОСОБА_2 , однак таке провадження завершено.
Інші відомості з яких би вбачалося наявність відкритого виконавчого провадження за вказаним договоро та щодо відповідних боржників, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження, закінчення строку для звернення виконавчого документу до виконання без заяви на його поновлення, відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, на підставі наданих заявником доказів, враховуючи обґрунтування доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», ПАТ «КП «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчих листах, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», Публічне акціонерне товариства «Комерційний банк «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчих листах - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяВ.О. Каневський