Справа № 638/22770/25
Провадження № 2/638/9077/25
17 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Встановив:
Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. за реєстровим №6988 в сумі 3 253 819,45 грн.
Суддя, вивчивши матеріали заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За правилами чинного ЦПК України не передбачено альтернативну підсудність за вибором позивача або виключну підсудність для позовних вимог про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобіля.
Так, позивач зазначає адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За отриманою інформації з Реєстру територіальної громади м.Харкова місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
За загальним правилом, визначеним статтею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).
Згідно з частиною восьмою статті 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред'являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Враховуючи, що сторонами в договорі купівлі-продажу від 21.10.2024 не визначено місце виконання спірного зобов'язання, зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України не передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність) за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, суд дійшов висновку про те, що підсудність цієї справи визначається за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Таким чином, справа не підсудна Шевченківському районному суду м.Харкова.
Згідно п.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, справа підсудна Київському районному суду м.Харкова.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- передати до Київського районного суду м.Харкова.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин