11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/30304/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ»
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, (суддя суду першої інстанції Дєєв М.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/30304/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2025 задовольнив позовні вимоги ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ». Визнав протиправними та скасував рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товару від 01.10.2024 року № 24UA11000000063-КТ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 110080/2024/000225.
26.02.2025 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про розподіл судових витрат. В заяві позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Дніпровської митниці на користь ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» судових витрат у сумі 15 000 грн.
Дніпровська митниця подала до суду першої інстанції заперечення проти задоволення заяви позивача.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 заяву ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» судові витрати у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці. В іншій частині заяви - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду першої інстанції просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення заяви в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно вирішив питання про розподіл судових витрат.
Дніпровська митниця подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, вирішуючи заяву позивача та задовольняючи її частково суд першої інстанції виходив з того, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн не є співмірними із складністю справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 1000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , з огляду на наступне.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) за касаційною скаргою на додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в розумінні норм пунктів 4, 6, 9 частини 1 статті 1, статті 19, частин 3 і 5 статті 27, статті 30 Закону №5076-VI, пункту 28 Правил адвокатської етики, додаткова винагорода адвокату за досягнення мети представництва інтересів особи у вигляді прийняття позитивного судового рішення у справі є складовою частиною гонорару адвоката, у випадку, якщо така визначена сторонами у договорі про надання правової допомоги. При цьому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату такого “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже відповідно до наведених позицій Великої Палати Верховного Суду ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення “гонорару успіху» є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано копії:
- договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 р. №51/2019 з додатками №№1,2;
- акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року;
- рахунку на оплату від 11.12.2019 року №51/2019 від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24;
- платіжної інструкції від 22.11.2024 року № 4807.
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» та Адвокатським об'єднанням “ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ», в особі керуючого партнера Проскурні Тетяни Володимирівни 11.12.2019 року укладено Договір №51/2019 про надання правової допомоги.
Згідно акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “А-ЕНЕРГІЯ» прийняло надані Адвокатським об'єднанням наступні послуги згідно з договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 у рамках судової справи №160/30304/24, виходячи з розрахунку 3000 грн. за годину роботи адвоката:
1) 01.11.2024 - 09.11.2024 року: 6375 грн. за 2,125 год. - підготовка позовної заяви до суду щодо визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці щодо класифікації товару та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
2) 09.12.2024 року: 9000 грн. за 3 год. - підготовка відповіді на відзив.
Всього - 15 375 грн.
Рахунком на оплату від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 виставлено до сплати 51000 грн.
Платіжною інструкцією від 22.11.2024 року № 4807, в призначенні платежу якої вказано - оплата за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 підтверджено сплату 50000 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд першої інстанції правильно врахував, що 13.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, роз'єднано позовні вимоги у справі № 160/29967/24 у 8 самостійних проваджень.
Разом з тим, всі оскаржувані рішення у первісному позові, прийняті з аналогічних підстав, обґрунтовуються аналогічними доводами на підтвердження яких, до позову долучено аналогічні докази.
Встановлені обставини справи свідчать, що рахунком на оплату за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 від 18 листопада 2024 року №212-160/29967/24 виставлено до сплати 51000 грн., а платіжною інструкцією від 22.11.2024 року № 4807, в призначенні платежу якої вказано - оплата за правничу допомогу у судовій справі №160/29967/24 за договором про надання адвокатських послуг від 11.12.2019 року №51/2019 підтверджено сплату 50000 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Такий спір, також, не може вважатися складним як і з огляду на наявність численної судової практики, а також, із наявністю 8 роз'єднаних справ із типовими правовідносинами.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд першої інстанції правильно вказав, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 1000 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування додаткового рішення - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 у справі № 160/30304/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай