18 листопада 2025 року справа № 580/11444/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 14.04.2025 для забезпечення індексації пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести починаючи з 14.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 2021 року, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням даних про стаж та заробіток. При призначені пенсії був застосований показник середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн. Вважає, що відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, п. 6 Постанови КМУ № 168, п. 3 Постанови КМУ № 185, пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 при обчисленні індексації пенсії. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії. Однак, листом відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. За захистом своїх прав позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач проти позову заперечив та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пенсія позивача за віком обчислена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2019 - 2021 роки), який складає 7 763,17 грн. Відповідач зазначає, що законні підстави для перерахунку пенсії на умовах, відмінних до визначених п. 2 Постанови № 127, п. 4 Постанови № 118, п. 6 Постанови № 168 та ч. 6 п. 2 Постанови № 185, пункту 1 Постанови №209 відсутні, оскільки це порушує умови проведення зазначених перерахунків, передбачених Порядком № 124. З указаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Позивач 18.07.2025 звернувся із заявою до відповідача, в якій просила:
1) пояснити, чому їй не було проведено належну індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.33.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025;
2) провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2021.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 27.08.2025 №8714-8283/Б-02/8-2300/25 розглянуло заяву позивача та повідомило проте, що пенсію обчислено згідно із законодавством та документами пенсійної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частина 5 статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області всупереч вищенаведених норм законодавства не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії із урахуванням її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, тому суд не надає правову оцінку підставам, викладеним у його листі від 27.08.2025 №8714-8283/Б-02/8-2300/25, оскільки такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак не може бути предметом судового розгляду.
Тому суд зазначає, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області не вчиняло дій щодо відмови позивачу в перерахуванні пенсії, натомість, відповідач допустив протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 23.07.2025 про перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2021, однак позовні вимоги щодо проведення позивачці перерахунку пенсії - є передчасними та задоволенню не підлягають.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 18.07.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від від 23.07.2025 про перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 700 (сімсот) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА