г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4721/25
Номер провадження 2/213/2057/25
18 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., розглянув заочно в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач - ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 квітня 2023 року між сторонами укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1184-8210 («Кредитний договір»), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) складають єдиний договір.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредиту у сумі 18 000 грн на строк 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2,50% в день, стандартна процентна ставка - 3,00% в день. Позивач виконав свої зобов'язання за кредитом.
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, станом на 04.08.2025 року, заборгованість склала 178 740,00 грн, з яких: 18 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 160 740,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Позивачем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими процентами. Тому просить суд стягнути неповну суму заборгованості за кредитним договором, а саме: просрочену заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн та просрочену заборгованість за нарахованими процентами - 72 000,00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача одночасно з позовом подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась судом своєчасно і належним чином за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади. Остання повторно не з'явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, будь-яких клопотань не направила. Відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
08 вересня позов надійшов до суду.
22 вересня 2025 року отримано інформацію стосовно зареєстрованого місця проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
06 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і
ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1184-8210.Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого Кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) є невід'ємною частиною договору.
За умовами договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію та надає кредит в сумі 18 000 грн, шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника з використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 14 календарних дні (останній календарний день першого базового періоду - 19.04.2023), знижена процентна ставка - 2,5% за кожен день користування кредитом, за умови сплати процентів не пізніше останнього дня першого базового періоду; стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування кредитом; строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 30.01.2024 року. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікаторомA3353.
Як видно із довідки про перерахування суми кредиту
№1184-8210 від 06.04.2023 року, відповідачу за допомогою системи платежів LiqPay на платіжну картку НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 18 000,00 грн, що також підтверджується листом про перерахування коштів АТ «КБ «ПриватБанк».
Відповідач порушила умови договору, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула. Станом на 04.08.2025 року заборгованість склала 178 740,00 грн, з них: заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн, просрочена заборгованість за відсотками - 160 740,00 грн. При цьому, в період з 06.04.2023 по 19.04.2023 нарахування відсотків здійснювалось за зниженою процентною ставкою, з 20.04.2023 по 30.01.2024 за стандартною процентною ставкою.
Позивач просить стягнути заборгованість за процентами частково, в розмірі 72 000,00 грн, заборгованість за кредитом у розмірі 18 000 грн, а всього 90 000,00 грн.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором та договором позики, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договорів, в тому числі сума кредиту, дата його видачі, спосіб перерахування коштів, знижена та стандартна процентна ставки та умови їх застосування, базовий період та строк кредитування, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту. Підписавши договір, відповідачка засвідчила, що погодилась на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Також встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1184-8210 від 06.04.2023, укладений в електронній формі та разом із правилами відкриття кредитної лінії, паспортом кредиту, графіками платежів підписані відповідачем з використанням електронного підпису.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 вказаного закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19 зазначив, що якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачці.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір №1184-8210 від 06.04.2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
У відповідності до ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).
Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов'язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідачка не скористалась своїм правом, передбаченим п.6.9 Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових кошті, протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору, таких доказів суду не надано. Таким чином, у останньої виникли зобов'язання за укладеним договором повернути кредит і сплатити відсотки за користування коштами.
Встановлено, що відповідачкою порушувались умови договору, жодного платежу по поверненню кредиту та сплати відсотків відповідачем здійснено не було, що призвело до виникнення заборгованості.
Наведений розрахунок заборгованості суд вважає належним та допустимим доказом по даній справі, із урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 14 липня 2020 року по справі №367/4970/13-ц, постанові від 08 липня 2020 року по справі №464/4985/15-ц, постанові від 02 липня 2020 року по справі №753/16745/15-ц, які підлягають застосуванню судом на підставі ч.4 ст.263 ЦПК України.
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом досліджені всі докази надані позивачем. Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі та власний розрахунок не надала, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1184-8210 від 06.04.2023 року, у розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) грн 00 коп, з яких: просрочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн, просрочена заборгованість за нарахованими процентами - 72 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_3 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 18 листопада 2025 року.
Суддя С.М.Хмельова