Справа № 210/4178/25
Провадження № 3/210/1299/25
іменем України
12 листопада 2025 року суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Літвіненко Н. А., розглянула матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №358899 від 11.06.2025 року, 11.06.2025 року о 20:42 год. в м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 3Б водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21093 з ДНЗ НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту приладу DRAGER ALCOTEST 7510 прилад DRAGER ALCOTEST 7510 прилад 0035 тест 440, результат 0,60 проміле від 11.06.2025 року. Огляд водія на стан сп'яніння проводився на місці зупинки ТЗ у встановленому законом порядку у зв'язку з виявленням у гр. ОСОБА_1 явних однак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Права особі зачитано та роз'яснено на портативний нагрудний відеореєстратор MOTOROLA VB400 475180.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував обставини, зазначені в протоколі, просив суд закрити провадження.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Заборський О.В. в судовому засіданні заперечував проти протоколу, додатково зазначив, що працівниками поліції допущено ряд процесуальних помилок, в зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу і події правопорушення, про що подав відповідне клопотання.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши в судовому засіданні відеозаписи, надані поліцією в якості доказів, вислухавши захисника у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 358899 від 11.06.2025 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень, рапортом інспектора ПП;
- чеком з приладу Alcotest 7510 ARND-0035, тест №440, результат тесту склав 0.60%. Чек підписаний ОСОБА_1 без зауважень;
- відеозаписами із боді - камер інспекторів поліції, на яких відображено факт руху автомобіля ВАЗ 21093 з ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , відображено, що останній пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, за допомогою приладу ALCOTEST DRAGER та результат такого огляду склав 0,60 %. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився.
Як вбачається з довідки відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі, згідно національної автоматизованої інформаційної системи, гр. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобами серії НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 27 http:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2008_12_19/pravo1/VS05268.html?pravo=1" title="Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті; нормативно-правовий акт № 14 від 23.12.2005">Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Захисник в своєму клопотанні про закриття провадження зазначає, що дані щодо проходження медичного огляду, зафіксовані в документах, долучених до матеріалів справи, суперечить процедурі його фактичного здійснення.
Однак, при дослідженні відеозаписів на яких зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння судом не встановлено, будь-яких порушень щодо процедури огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора.
Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проходив особисто, огляд фіксувався нагрудними відеореєстраторами працівників поліції.
На відеозаписах зафіксована, зокрема, згода ОСОБА_1 з результатами огляду.
Крім того, судом було встановлено, що дії службової особи, яка складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, в даній справі не оскаржувалися. Отже, твердження сторони захисту щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
Той факт, що порушено безперервність відеозаписів, долучених до матеріалів справи, що, на думку захисту, тягне недопустимість доказу, не є підставою для закриття провадження у справі, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Наведені захисником міркування з цього приводу носять суб'єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису.
Такі твердження не впливають на допустимість і достовірність доказів, отриманих під час складання матеріалів справи.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 має проводитись співробітниками ВСП відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, що, на думку захисника, обумовлює скасування протоколу про адміністративну відповідальність належить зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Тобто, положення ст.266-1КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Згідно приписів ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» одним із завдань Служби правопорядку є забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів, контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України
Вимогами п. 2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов'язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
В розумінні логічного застосування правових норм, щодо яких законодавець на момент вчинення правопорушення ще не вніс відповідних змін, які відповідали б суспільним інтересам та певним обставинам (подолання часової прогалини у законодавстві) суд вважає належним не обмежуватись категорією «водій військового транспортного засобу» та застосовувати під час розгляду цієї справи цю категорію в значенні «водій військового транспортного засобу, який виконує бойове завдання або службовий обов'язок з використанням цивільного автомобіля».
В такому разі водій має підтвердити зазначене відповідними документами. Навіть і тоді, зазначене не обумовлює не виконанням водієм військового транспортного засобу вимог, передбачених ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» щодо виконання законних вимог поліцейського.
З відомостей доданого до протоколу відеозапису вбачається, що, хоча ОСОБА_1 , будучи зупиненим на цивільному автомобілі, був одягнутий в цивільний одяг, і повідомив про те, що він є військовослужбовцем, однак про виконання ним бойового завдання, а також про виконання ним безпосередніх посадових обов'язків поза межами військової частини працівників поліції не повідомив, будь-яких відомостей з цього приводу матеріали справи не містять. Жодних доказів належності транспортного засобу до військового майна ні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час судового розгляду стороною захисту не надано.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 266, 266-1 КУпАП та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Закону України «Про дорожній рух» у їх невід'ємному зв'язку, а також те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 в час вчинення правопорушення виконував бойове завдання або безпосередні посадові обов'язки поза межами військової частини з використанням цивільного транспортного засобу, суд приходить до висновку про належне та правильне дотримання працівниками поліції вимог чинного КУпАП та вважає їх дії щодо складання матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 законними. Натомість суд вважає вказані твердження про те, що огляд військовослужбовців, які керують транспортними засобами, має проводитись співробітниками ВСП відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП суб'єктивними та безпідставними.
Враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, суд, у відповідності до положень ст.. 251 та ст.. 252 КУпАП, вбачає в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та підлягає адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також суд вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 складено за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень, 60 копійок) гривень.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: Н. А. Літвіненко