17 листопада 2025 року справа № 580/9264/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
19.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024: №0514193-2402-2325-UA71080490000022110, №0514192-2402-2325-UA71080490000022110, №0512745-2402-2325-UA71080490000022110.
Позов мотивовано тим, що спірними рішеннями відповідач незаконно нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на належні йому частки нерухомого майна.
Позивач стверджує, що спірних повідомленнях-рішеннях та розрахунках податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по об'єктах оподаткування які належать ОСОБА_1 за базу оподаткування взята загальна площа 5-ти поверхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 10642,20 кв.м.
Однак. ОСОБА_1 не є власником даної будівлі площею 10642,20 кв.м., а є власником лише частини будівлі площею 347,05 кв.м., що підтверджується «інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта» № 384946363, що була предметом розгляду контролюючого органу, та не була врахована при розгляді скарги та прийнятті рішення.
Таким чином, на переконання позивача, службова особа: ГУ ДПС у Черкаській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 11.06.2024 не вірно визначила базу оподаткування для нарахування податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, оскільки фактично базою оподаткування можуть бути лише 347,05 кв. м., а не 10 642,20 кв. м.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що у приватній власності ОСОБА_1 перебувають нежитлові приміщення загальною площею 10642,2 кв. метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Додаткові відомості: приміщення будівлі літ.А-2,А-5,А'-5,а,а',а2},а3},а6}. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 43351371101. Дата державної реєстрації права власності на вище згаданий об'єкт нерухомого майна: 19.03.2013.
Відповідно розрахунок податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб та формування, податкових повідомлень-рішень по вказаному об'єкту нерухомого майна здійснювалися згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та даних ІТС «Податковий блок».
Відповідач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
11.06.2024 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
№0514193-2402-2325-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік за об'єктом: нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 (загальна площа - 10642,20 кв.м., розмір частки - 10642,20 кв.м.), - на суму 319266,00 грн;
№0514192-2402-2325-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік за об'єктом: нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 (загальна площа - 10642,20 кв.м., розмір частки - 10642,20 кв.м.), - на суму 345 871,50 грн.;
№0512745-2402-2325-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік за об'єктом: нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 (загальна площа - 10642,20 кв.м., розмір частки - 10642,20 кв.м.), - на суму 356513,70 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаних ППР, рішенням ДПС України від 05.09.2024 №26932/6/9-00-06-01-03-06 відмовлено у їх скасуванні.
Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.
Згідно з підп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.
Відповідно до під.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
На підставі підп.266.6.1. п.266.2 ст.266 ПК України що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно підп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пункт 266.5.1 ст.266 ПК України передбачає, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п.12.3 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі №1840/3064/18.
Суд встановив, що рішеннями Черкаської міської ради від 27.06.2019 №2-4692 та від 23.06.2022 №2601 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема для об'єктів нежитлової нерухомості - 0,5% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року за 1 кв.м. нерухомості.
Оскільки мінімальна заробітна плата у 2021 році становила 6000,00 грн, у 2021 - 6500,00 грн, у 2023 - 2700,00 грн, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості на території м. Черкаси становили у 2021 році - 30,00 грн, у 2022 році - 32,50 грн та у 2023 році становила 33,50 грн.
З наданих відповідачем відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно (довідка від 19.07.2024 №387496715) на об'єкт нежитлової нерухомості: Загальна площа (кв.м): 10642.2, за адресою АДРЕСА_1 , - вбачається, що ОСОБА_1 є власником частини приміщень нового корпусу літ. А'-5, а саме: приміщення IV поверху - №4-2, площею 7,2 кв.м., №4-3, площею 31,9 кв.м., №4-64, площею 36,6 кв.м.; частина приміщень загального користування сходових маршів, площею 5,5 кв.м.; частина приміщень загального користування коридорів 4-го поверху: №4-1,4-7, 4-Ю, 4-13,4-14,4-15,4-17,4-І, площею 24,4 кв.м.; частина техповерху, площею 20,9 кв.м.; приміщення основного корпусу IV поверху літ.А-5, а саме: приміщення №4-18, площею 99,4 кв.м., №4-55 площею 9.7 кв.м. № 4-61, площею 34.0 кв.м.; частина приміщень загального користування сходових маршів, площею 10.2 кв.м.; частина приміщень загального користування 4-ю поверху №4-17, 4-19, 4-20, 4-21, 4-22-23, 4-24, 4-25, 4-26, 4-27, 4-28, 4-29, 4-30,4-V, площею 34.6 кв.м.; частина приміщень техповерху площею 32.7 кв.м., загальною площею - 347.05 кв.м.
Отже, загальна площа нежитлової нерухомості, що перебуває у власності позивача, становить 347,05 кв.м.
Зважаючи на приписи ПК України, оподатковуваною податком на нерухоме майно для позивача є 347,05 кв.м., що у грошовому еквіваленті становить:
за 2021 році - 10411,50 грн;
за 2022 році - 11279,12 грн;
за 2023 році - 11626,17 грн.
Водночас, як вбачається зі спірних рішень та розрахунків до них, позивачу визначена загальна площа нерухомості - 10642,20 кв.м., на яку нараховано зобов'язання з податку на нерухоме майно:
за 2021 рік на суму 319266,00 грн;
за 2022 рік на суму 345871,50 грн;
за 2023 рік на суму 356513,70 грн.
Відтак, грошові зобов'язання у вказаному розмірі, що визначені спірними рішеннями, нараховані безпідставно.
Враховуючи, що суми грошових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами (об'єктами), які відображені розрахунку до спірних ППР, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно.
Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Подібне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 3 вересня 2019 року (справа №806/2049/18), від 26 грудня 2018 року (справа № 2а/0370/3780/11), від 23 жовтня 2018 року (справа №808/3458/16), від 21 травня 2020 року (справа №824/257/18-а).
Отже, податкові повідомлення-рішення від 11.06.2024:
№0514193-2402-2325-UA71080490000022110 підлягає скасуванню на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 308854,50 грн;
№0514192-2402-2325-UA71080490000022110, підлягає скасуванню на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 334592,38 грн;
№0512745-2402-2325-UA71080490000022110, підлягає скасуванню на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 344887,53 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у вказаних частинах.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.06.2024:
№0514193-2402-2325-UA71080490000022110 на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 308854,50 грн;
№0514192-2402-2325-UA71080490000022110, на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 334592,38 грн;
№0512745-2402-2325-UA71080490000022110, на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 344887,53 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ