17 листопада 2025 року справа № 580/9142/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
16.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення вiд 30.05.2024 №0410701-2407-2301-UA71080490000022110, №0410702-2407-2301-UA71080490000022110, №0410703-2407-2301-UA71080490000022110.
Позов мотивовано тим, що спірними рішеннями відповідач незаконно нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на належні йому частки нерухомого майна.
Позивач стверджує, що у власності позивача знаходиться тільки два об'єкта нерухомості - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,40 кв.м., (площа позивача в спільній власності 35,70 кв.м.), та 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 загальною площею 95,70 кв.м. (площа позивача в спільній власності 31,9 кв.м.). Тобто сумарна площа власності в двох квартирах складає 66,7 кв.м., а відповідно до ст. 266.4.1. Податкового Кодексу України «База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Однак, двома спірними рішеннями позивачу нарахований податок на одну й туж саму квартиру АДРЕСА_1 , що у загальному збільшило площу оподатковуваного майна та призвело до надмірного нарахування податку.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що станом на 30.05.2024, в режимі «Реєстр об'єктів житлової нерухомості» розділу «Плата за нерухомість» ІКС «Податковий блок» у приватній власності ОСОБА_1 перебувають об'єкти житлової нерухомості: 1. Тип об'єкта: квартира, адреса об'єкта: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності 06.05.2009, загальна площа 71,4 м2; 2. Тип об'єкта: квартира, адреса об'єкта: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності 09.12.2013, загальна площа 71,4 м2 - частка власності становить 1/2 (35,7 м2); 3. Тип об'єкта: квартира, адреса об'єкта: АДРЕСА_4 , дата державної реєстрації права власності 06.02.2018, загальна площа 95,7 м2 - частка власності становить 1/3 (31,9 м2);
Відповідно, сформовано ППР від 30.05.2024 за № 0410701-2407-2301-UA71080490000022110 на суму 679,71грн., №0410702-2407-2301-UA71080490000022110 на суму на суму 1359,43 грн., №0410703-2407-2301-UA71080490000022110 на суму 607,36 грн.
Також вказано, що ОСОБА_1 з письмовою заявою до ГУ ДПС для проведення звірки даних щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку не звертався.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
30.05.2024 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
№0410701-2407-2301-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік за об'єктом: квартира, АДРЕСА_1 (загальна площа - 71,40 кв.м., розмір частки - 35,70 кв.м.), - на суму 679,71 грн;
№0410702-2407-2301-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік за об'єктом: квартира, АДРЕСА_1 (загальна площа - 71,40 кв.м., розмір частки - 71,40 кв.м.), - на суму на суму 1359,43 грн.,
№0410703-2407-2301-UA71080490000022110, яким нарахував позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік за об'єктом: квартира, АДРЕСА_2 (загальна площа - 95,70 кв.м., розмір частки - 31,90 кв.м.); на суму 607,36 грн.
Не погоджуючись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, як різновид податку на майно.
Згідно з підп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.
Відповідно до під.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
На підставі підп.266.6.1. п.266.2 ст.266 ПК України що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно підп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пункт 266.5.1 ст.266 ПК України передбачає, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до п.12.3 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Зважаючи на зміст наведених законодавчих норм, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є повноваженням місцевої ради.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі №1840/3064/18.
Суд встановив, що рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2022 №2601 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості - 0,5% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року за 1 кв.м. нерухомості.
Оскільки мінімальна заробітна плата у 2023 році становила 6700,00 грн, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості у 2023 році на території м. Черкаси становила 33,50 грн.
Пунктом 30.1 статті 30 ПК України визначено поняття податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 статті 30 ПК України).
Отже, податковою пільгою є часткове або повне звільнення осіб від сплати певного податку за наявності передбачених та закріплених юридичних фактів.
Підпунктом 266.4.1. п.266.4 ст.266 ПК України закріплено пільги зі сплати податку. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
З довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 03.10.2024 №397779638 суд встановив, що у власності позивача перебувають:
1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 95,70 кв.м. (частка власності 31,9 кв.м.);
1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв.м. (частка власності 35,7 кв.м.).
Отже, загальна площа житлової нерухомості, що перебуває у власності позивача, становить 67,6 кв.м.
Зважаючи на приписи підп.266.4.1. п.266.4 ст.266 ПК України, оподатковуваною податком на нерухоме майно площею для позивача у 2023 році є 7,6 кв.м., що у грошовому еквіваленті становить 254,60 грн.
Водночас, як вбачається зі спірних рішень та розрахунків до них, позивачу визначена загальна площа нерухомості, що перебуває у його власності - 139 кв.м. та з урахуванням пільги (60 кв.м.) нараховано зобов'язання на 79 кв.м., що у грошовому еквіваленті становить 2646,50 грн.
Відтак, грошові зобов'язання, що визначені спірними рішеннями, в розмірі 2391,90 грн (2646,50 грн - 254,60 грн) нараховані безпідставно.
Крім того, суд зазначає, що ППР №0410701-2407-2301-UA71080490000022110 та №0410702-2407-2301-UA71080490000022110 прийняті стосовно одного й того ж об'єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1 , що не узгоджується із встановленими судом фактичними обставинами.
Враховуючи, що суми грошових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами (об'єктами), які відображені розрахунку до спірних ППР, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно.
Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Подібне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 3 вересня 2019 року (справа №806/2049/18), від 26 грудня 2018 року (справа № 2а/0370/3780/11), від 23 жовтня 2018 року (справа №808/3458/16), від 21 травня 2020 року (справа №824/257/18-а).
Отже, податкові повідомлення-рішення від 30.05.2024 №0410701-2407-2301-UA71080490000022110 та №0410702-2407-2301-UA71080490000022110 підлягають скасуванню повністю, а рішення №0410703-2407-2301- НОМЕР_1 - на суму нарахованого податку в розмірі 352,76 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області 30.05.2024:
№0410701-2407-2301-UA71080490000022110 - повністю;
№0410702-2407-2301-UA71080490000022110 - повністю;
№0410703-2407-2301-UA71080490000022110 - на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, в розмірі 352,76 грн (триста п'ятдесят дві гривні 76 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ