Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 листопада 2025 р. Справа № 520/20208/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Військової НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 14.10.2023 по 08.08.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
2. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 14.10.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
3. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 08.08.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
4. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 14.10.2023 року по 08.08.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
5. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 14.10.2023 року по 08.08.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
6. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки;
7. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки;
8. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки;
9. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки;
10. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , матеріальної допомоги для розв'язання соціально-побутових питань за 2024 року, виходячи із розміру грошового забезпечення Позивача на дату звільнення, а саме 08.08.2024 року;
11. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань за 2024 року, виходячи із розміру грошового забезпечення Позивача на дату звільнення, а саме 08.08.2024 року;
12. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік;
13. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік;
14. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні пов'язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров'я за період з 20.10.2023 року по 02.11.2023 року, за 05.11.2023 по 15.11.2023 року, з 21.12.2023 року по 04.01.2024 року;
15. зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування на стаціонарному лікуванні пов'язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров'я за період з 20.10.2023 року по 02.11.2023 року, з 20.10.2023 року по 02.11.2023 року, за 05.11.2023 по 15.11.2023 року, з 21.12.2023 року по 04.01.2024 року;
16. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
17. зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 520/19448/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 роз'єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені по справі № 520/19448/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №520/20208/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки.
В обґрунтування позову (в межах даної справи) зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, та грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та за невикористані календарні дні основної відпустки позивачу виплачено у повному обсязі. Вважає, що відсутні підстави для розрахунку грошового забезпечення, за час надання щорічної основної відпустки та додаткової з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року. Також, посилався на порушення строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач у період з 14.10.2023 по 08.08.2024 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями військового квитка позивача.
04.06.2025 року позивач отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №226 від 12.08.2024 року - головного сержанта ОСОБА_1 , командира 3 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 08.08.2024 року №290-рс з військової служби у запас за статтею 26 частиною 5 пункту 3 підпункту "б" (за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», 12 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №226 від 12.08.2024 року, позивачу нараховано та виплачено:
- грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік за 28 календарних діб в сумі 23244 грн. 55 коп.;
- грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2023 рік за 15 календарних діб в сумі 12452 грн. 44 коп. (щорічна основна відпустка за 2023 рік використана тривалістю 15 календарних діб (перша частина основної відпустки за 2023 рік) з 15 по 29 квітня 2024 року);
- грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2024 рік за 30 календарних діб в сумі 24904 грн. 88 коп.;
- грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченою пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2023 рік за 14 календарних діб в сумі 11622 грн. 28 коп., за 2024 рік за 14 календарних діб в сумі 11622 грн. 28 коп.
Водночас, до розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 28 діб за період з 2023-2024 роки, та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за період з 2023-2024 роки, не включено додаткову винагороду, яку позивач отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Як стверджує позивач, він неодноразово усно та письмово, із рапортом, звертався до відповідача щодо проведення нарахування та виплати вказаних виплат, однак відповідачем відповіді не надано.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непроведення вищевказаних виплат протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що ухвалою суду від 28.07.2025 клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Викладені відповідачем обґрунтування у відзиві на позов, висновок суду про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом не спростовують, а тому суд здійснює розгляд даної справи по суті.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Як вбачається зі змісту абз. 3 п. 14 статті 10-1 Закону №2011-XII, у разі невикористання військовослужбовцями до часу звільнення щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Відтак, норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуте під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Суд зазначає, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також за невикористані дні додаткової відпустки.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.05.19 р. у зразковій справі № 620/4218/18.
У відповідності до ст. 16-1 Закону України Про відпустки учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Приписами ст. 5 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
У відповідності ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Згідно ст. 1 Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 Про часткову мобілізацію, затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, припиняється.
Відповідно до частини 8 статті 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України Про відпустки. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Суд зазначає, що норми Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Положеннями частин 2, 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.05.2019 року та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18 (Провадження № 11-550заі19), які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ст. 291 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до приписів пунктів 1, 3 та 6 розділу ХХХІ "Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби" Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
У рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Спірним у даній справі є питанням наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова компенсація за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168.
Так, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року №754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.
Суд зазначає, що положення четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.
Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ №704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок №260.
Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Разом з тим, підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки, відповідач був зобов'язаний урахувати суму додаткової винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Відповідно до довідки про виплату грошового забезпечення при звільненні від 04.08.2025 року №4950/3/1121, позивачу виплачено щомісячну додаткову винагороду, запроваджену постановою КМУ №168, за 2023-2024 роки.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за 2023-2024 роки.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яка відповідно до довідки про виплату грошового забезпечення при звільненні від 04.08.2025 року №4950/3/1121 виплачена позивачу, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки.
Відповідні висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки; визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 28 діб додаткової відпустки за період з 2023-2024 роки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби за період з 2023-2024 роки.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної відпустки, з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження служби, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2024 року, за період з 2023-2024 роки.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.11.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко