Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 листопада 2025 р. № 520/20506/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації нежитлової будівлі - магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наявність порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що були виявлені під час огляду місця пожежі, є підставою для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів реагування до об'єкту, який більше не може експлуатуватися до повного усунення порушень та ліквідації загрози для життя і здоров'я людей.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справу розглянуто у межах строків з урахуванням перебування судді Світлани Чудних у відпустці та на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи суд установив наступне.
Відповідно до акту про пожежу від 11.07.2025 року нежитловій будівлі - магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об'єкт), 11.07.2025 виникла пожежа на площі 40 кв. м., під час ліквідації якої вдалося врятувати більшу частину Об'єкту, однак вогнем все ж було знищено побутову продукцію та пошкоджено приміщення магазину. Причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок та електромереж.За фактом пожежі, відповідно до вимог частини 10 статті 80. частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030. розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), Головним управлінням (позивачем) складено Акт про пожежу від 11.07.2025 (далі - Акт) та Висновок про причини виникнення пожежі від 14.07.2025 (далі - Висновок), які для подальшого провадження направлені до територіального підрозділу Національної поліції, а також для інформації - керівництву Об'єкта.
Головним управлінням (позивачем) під час огляду місця пожежі на Об'єкті встановлено (пункт 8 Висновку), що він експлуатується (більшу частину Об'єкту вдалося врятувати) з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які вже призвели до загоряння, створюють перешкоди для гасіння пожежі та евакуації людей, а також можуть знову призвести до її виникнення, а саме:
1) В нежитловій будівлі - магазину не проведено замір опору ізоляції та перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20, глава 1, розділ IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ));
2) В нежитловій будівлі - магазину експлуатація та технічне обслуговування наявних вогнегасників не здійснено з 2018 року у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» (пункт 3.17 глави З розділу V ППБУ);
3) Нежитлова будівля - магазину не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);
4) Електропроводка в підсобному приміщенні нежитлової будівлі - магазину прокладена по горючим поверхням без підкладання шару негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менш ніж на 0.01 метра (абзац 2 пункту I, 12 глави 1 розділу IV ППБУ);
5) В підсобному приміщенні нежитлової будівлі - магазину з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу V ППБУ);
6) Відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу II ППБУ);
7) Нежитлова будівля - магазину не забезпечена відповідними знаками безпеки, які повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» (EN ISO 7010:2012; А 1:2014; А2:2014; А3:2014; А4:2014; А5:2015; А6:2016; А7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Amd 1:2012; Amd 2:2012; Amd 3:2012; Amd 4:2013; Amd 5:2014; Amd 6:2014; Amd 7:2016, IDT) (пункт 8 розділу II ППБУ).
На думку позивача, наявність таких порушень вимог законодавства у сфері (з питань) пожежної безпеки, що були виявлені під час огляду місця пожежі, є підставою для застосування судом невідкладних запобіжних (попереджувальних) заходів реагування до об'єкту, який не може експлуатуватися до повного усунення порушень та ліквідації загрози для життя і здоров'я людей.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 (у редакції від 15.11.2024) установлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України (у редакції від 15.11.2024) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов до висновку, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як було встановлено судом, відповідачем було допущено сім порушень (невиконань) вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об'єкті пожежі, серед яких: 1) В нежитловій будівлі - магазину не проведено замір опору ізоляції та перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20, глава 1, розділ IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ)); 2) В нежитловій будівлі - магазину експлуатація та технічне обслуговування наявних вогнегасників не здійснено з 2018 року у відповідності до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги» (пункт 3.17 глави З розділу V ППБУ); 3) Нежитлова будівля - магазину не обладнана системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); 4) Електропроводка в підсобному приміщенні нежитлової будівлі - магазину прокладена по горючим поверхням без підкладання шару негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менш ніж на 0.01 метра (абзац 2 пункту I, 12 глави 1 розділу IV ППБУ); 5) В підсобному приміщенні нежитлової будівлі - магазину з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу V ППБУ); 6) Відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пункт 16 розділу II ППБУ); 7) Нежитлова будівля - магазину не забезпечена відповідними знаками безпеки, які повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки» (EN ISO 7010:2012; А 1:2014; А2:2014; А3:2014; А4:2014; А5:2015; А6:2016; А7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Amd 1:2012; Amd 2:2012; Amd 3:2012; Amd 4:2013; Amd 5:2014; Amd 6:2014; Amd 7:2016, IDT) (пункт 8 розділу II ППБУ).
Суд зазначає, що вказані порушення вимог законодавства містять посилання на відповідну вимогу законодавства, як передбачено приписами ст. 7 Закону №877, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, висновком про причини виникнення пожежі.
Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем. Протилежного відповідачем не доведено, а судом таких обставин не встановлено.
Суд вважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, тощо.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
При цьому, суд зазначає, що стаття 70 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Суд зазначає, що при розгляді судом спору із заявленими позовними вимогами щодо застосування заходів реагування до відповідача до предмету доказування входять обставини щодо приміщень, які належать такому підприємству на праві власності та охоплюють обов'язок саме вказаного підприємства щодо забезпечення безпеки.
В контексті спірних правовідносин суд розглядає можливість застосування негативних наслідків порушень правил протипожежної безпеки, передбачених ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, щодо приміщень, які належать відповідачу та по яким останній є відповідальним за стан пожежної безпеки.
Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Суд звертає увагу, що порушення, на підставі яких позивач просить застосувати заходи реагування, виявлено не у в усій будівлі об'єкту, тому підстави для зупинення роботи у всіх приміщеннях підприємства відсутні.
Доказів проведення перевірки та встановлення порушень у інших приміщеннях будівлі до суду позивачем не подано, як і необґрунтовано застосований захід щодо повного зупинення роботи підприємства.
Таким чином, суд доходить висновку щодо необхідності зупинення роботи (експлуатації) нежитлової будівлі - магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання (експлуатації), до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи пункту ремонту тракторної бригади №1 є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Разом з тим, станом на момент розгляду справи доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, та зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Суд звертає увагу, що позовні вимоги в частині способу застосування заходів реагування, а саме шляхом знеструмлення його будівель, опечатування пристроїв, відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цієї будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не підлягають задоволенню, оскільки приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України не визначено такого способу зупинення, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, вказаний захід реагування є надмірним, оскільки тягне за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель, що унеможливлює доступ до об'єктів (будівель) відповідача з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування до нежитлової будівлі - магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його використання до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ЧУДНИХ