18 листопада 2025 р. Справа № 480/5383/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо:
а) зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при про веденні перерахунку раніше нарахованої пенсії на основі довідки Управління СБ України в Сумській області про розмір грошового забезпечення;
б) відмови у виплаті в пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 усієї суми підви щення (індексації) за 2025 рік, передбаченої пунктом 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня со ціального захисту вразливих верств населення у 2025 році», внаслідок застосування приписів абзацу третього пункту 3 цієї ж Постанови,
2) зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області:
а) провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільне них з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року у справі №480/1752/25,на основі довідки Управління Слу жби безпеки України в Сумській області від 09.01.2025р. №224 про розмір грошового забезпечення на 01.01.2023року, у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з урахуван ням раніше виплачених сум та без застосування обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
б) розпочати виплату з 01.03.2025 підвищення (індексації) пенсії за 2025 рік, згідно з пунктом 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та до даткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту вразливих верств населення у 2025 році» - у сумі 1500 грн., підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік згідно Постанови КМУ від 23.02.2024р. "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та здійснити реверсивну виплату недоотриманих сум коштів з часу настання виплат.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, при здійсненні перерахунку його пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1752/25, а також при здійсненні перерахунку з 01.03.2025 на виконання постанови КМУ №209 від 25.02.2025 обмежив розмір пенсії позивача максимальним.
Однак позивач наголошує, що положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/20і6 від 20.12.2016 року. Так, згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/1752/25 відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача за вислугу років з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70%, оскільки позивачу при призначенні розмір пенсії було визначено виходячи саме з 90% грошового забезпечення, а не з 70%.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, цією ухвалою у відповідача було витребувано протокол про призначення позивачу пенсії, що був наданий відповідачем на виконання вимог ухвали суду.
Крім того, додаткові докази виребовувалися ухвалою суду від 03.11.2025, що також були надані відповідачем на виконання вимог ухвали.
Відзиву на позовну заяву надано при цьому не було. Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач з 15.02.2022 є отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, з визначенням розміру пенсії на момент її призначення відповідачем в 90% суми грошового забезпечення (а.с.10, 15-17, 38, 50-51).
Управлінням Служби безпеки України підготовлено та направлено відповідачу довідку від 09.01.2025 № 224 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 (а.с.28), однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку на підставі такої довідки, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 21.04.2025 у справі №480/1752/25, крім іншого, відповідача було зобов'язано провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Управління Служби безпеки України від 09.01.2025 №224, з урахуванням виплачених сум
Вказане підтверджується матеріалами справи (а.с.28) та обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №480/1752/25, що набрало законної сили та обставини якого не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення суду (а.с.50), на виконання вказаного рішення суду позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023, однак розмір пенсії позивача до виплати був визначений виходячи з 70% грошового забезпечення та з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 20930,00грн., в той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром - нараховано в загальному розмірі 44737,28грн.
Крім того, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, відповідачем було проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2025 виходячи з 90% грошового забезпечення та з урахуванням індексації, передбаченою постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченою постановою КМУ “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 та з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", однак із урахуванням обмежувальних коефіцієнтів, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", у зв'язку з чим розмір пенсійної виплати з надбавками склав 28033,59грн (в т.ч. індексація 2644,48грн., 1500,00грн., 1500,00грн.). Та разом з тим нарахована позивачу пенсія обмежена до виплати максимальним розміром та склала 23610,00грн. (а.с.26).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.02.2023 без обмеження розміру пенсії максимальним та виходячи з 90% грошового забезпечення, на яку відповідач листом повідомив, що при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідачем застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення (а.с.21-23).
Надаючи оцінку обставинам щодо зменшення відповідачем розміру грошового забезпечення позивача з 90% на 70% при проведенні перерахунків пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).
Відповідно до статті 13 Закону № 2262- ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згодом Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно яких цифри “ 80» замінено цифрами “ 70».
Згідно ст. 51, ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.50), здійснюючи перерахунок пенсії з 01.02.2023 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2023у справі №480/1752/25 на підставі оновленої довідки, відповідачем було визначено розмір пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення.
Разом з тим, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду зразкової справи № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), яка у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року зазначила, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи ч.5 ст.242, ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Верховний Суд у постановах від 23.06.2021 у справі №140/392/19, від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21 наголосив, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв'язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення.
Таким чином, враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, дії відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 70% суми грошового забезпечення замість 90%, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі, вбачається необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії позивачу з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 01.02.2023, з урахуванням довідки Управління Служби безпеки України в Сумській області від 09.01.2025 №224, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Надаючи правову оцінку відносинам щодо обмеження відповідачем розміру пенсії максимальним при проведенні перерахунку на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №480/1752/25 та при перерахунку з 01.03.2025 на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст.43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року». Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21 та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
При цьому у 2025 році порядок проведення індексацій пенсій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24 лютого 2024 року №185.
Так, згідно із п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" від 25.02.2025 №209, було постановлено установити, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115 (п.1).
Крім того, постановлено установити, що з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 З а к о н у У к р а ї н и “П р о п е н с і й н е з а б е з п е ч е н н я осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (п.2).
Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 установлено, що пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.
За обставин цієї справи варто звернути увагу на те, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Враховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Законів №2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Як вбачається з копії протоколу про перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2025, наявного в матеріалах справи, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2024 №209, відповідачем було проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2025 виходячи з 90% грошового забезпечення, однак із урахуванням обмежувальних коефіцієнтів, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", у зв'язку з чим розмір пенсійної виплати з надбавками склав 28033,59грн (в т.ч. індексація 2644,48грн., 1500,00грн., 1500,00грн.). Та разом з тим нарахована позивачу пенсія обмежена до виплати максимальним розміром та склала 23610,00грн. (а.с.26).
Також, як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення суду (а.с.50), на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №480/1752/25 позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023, однак розмір пенсії позивача до виплати також був визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 20930,00грн., в той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром - нараховано в загальному розмірі 44737,28грн.
Втім, як вже зазначалось вище, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №480/1752/25 та на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, обмежуючи при цьому розмір пенсії позивача максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому такі його дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вбачає необхідним визнати такі дії протиправними та зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області:
- здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023, з урахуванням довідки Управління Служби безпеки України в Сумській області від 09.01.2025 №224, виходячи із 90% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії,
- здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.03.2025 у зв'язку із збільшенням розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", виходячи із 90% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 згідно з постановою КМУ від 25.02.2025 №209 саме з урахуванням підвищення (індексації) пенсії за 2024 рік згідно постанови КМУ від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підви щення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", суд відмовляє у цій частині виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Так, суд наголошує, що права позивача в частині перерахунку пенсії з 01.03.2025 згідно з постановою КМУ від 25.02.2025 №209 саме без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підви щення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" не порушені, оскільки перерахунку на виконання рішення суду у цій справі не проведено, а відповідач взагалі заперечує право позивача на такий перерахунок без обмеження максимальним розміром пенсії. В той час як суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Відтак, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасно заявлені.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а.с.7).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд.43, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023, а також щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача при проведенні перерахунків пенсії з 01.02.2023 та з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, з урахуванням довідки Управління Служби безпеки України в Сумській області від 09.01.2025 №224, виходячи із 90% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 у зв'язку із збільшенням розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", виходячи із 90% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко