Справа № 420/15310/23
18 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення за вхід. №117347/25 від 06.11.2025 року,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення.
Рішенням суду першої інстанції від 04.06.2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 04.04.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 04.04.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 року по 05.04.2023 року, грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 08 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 14 діб невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 11 місяців без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 року по 05.04.2023 року, грошової компенсації за 13 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 08 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 14 діб невикористаної щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 11 місяців з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Рішення набрало законної сили 31.07.2024 року.
06.11.2025 року від Відповідача надійшла заява за вхід. №117347/25 про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 420/15310/23 строком на один рік, але не менш як до дня отримання військовою частиною НОМЕР_1 від розпорядника бюджетних коштів другого рівня коштів на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 420/15310/23.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання приписів ст.ст. 99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV п. 5.5 розділу 5 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744, представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 невідкладно після набрання Рішенням суду по справі № 420/15310/23 законної сили, а саме 02.08.2024, було подано рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за № 22490 від 28.08.2024, з проханням про зобов'язання начальника фінансово - економічної служби головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати Рішення суду по справі № 420/15310/23.
В свою чергу, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 відповідно до вище вказаного рапорту було невідкладно замовлено кошти для виконання Рішення суду у справі № 420/15310/23. У зв'язку з тривалою відсутністю фінансування на виконання рішень судів з моменту первісного замовлення коштів на виконання Рішення суду у справі № 420/15310/23 й по дійсний час - необхідні для виконання рішення в даній справі кошти замовляються повторно (щомісячно), що підтверджується Розрахунками потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на жовтень 2025 року.
Разом з тим, попри вжиття Відповідачем залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасне первісне та подальше повторне замовлення коштів та виконання рішення суду, з незалежних від нього причин на рахунок військової частини ще не надійшли кошти, призначені для виконання Рішення суду по справі № 420/15310/23.
Станом на 05.11.2025 на рахунку військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800, в тому числі й призначені для виконання Рішення суду по справі № 420/15310/23. Отримання коштів на даний момент очікується.
Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч.3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Тобто, із змісту даної норми висновується, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.
Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Інститут розстрочення та відстрочення виконання рішення суду впроваджений саме з метою забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Як вбачається з доказів доданих до заяви, після набрання законної сили рішенням по справі Відповідачем, у відповідності до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV та Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 року №744, представниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 подано рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 з проханням про зобов'язання начальника фінансово - економічної служби головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 виконати Рішення суду по справі №420/15310/23. В свою чергу, фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 відповідно до вище вказаного рапорту було невідкладно замовлено кошти для виконання Рішення суду у справі.
Разом з тим, враховуючи дату набрання законної сили рішенням, до суду надана лише копія довідки-розрахунку за жовтень 2025 року без доказів направлення. Також до суду не надано доказів та пояснень щодо активної поведінки боржника до жовтня 2025 року та щодо з'ясування статусу розгляду запиту, що має значення для з'ясування наявності об'єктивних підстав для відтермінування виконання рішення.
Така вимога є порушенням статті 129-1 Конституції України, яка визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. І саме Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Таким чином, для відстрочення виконання рішення суду повинна бути наявність обставин, що ускладнюють виконання. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду докази, відповідно до вимог статей 72-80 КАС України.
Зазначені відповідачем у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду та не є підставою для відстрочення виконання рішення.
Суд також враховує п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», в якому суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про відтермінування виконання ухвали не містить об'єктивного та розумного обґрунтування, яке б враховувало приписи Конституції України та міжнародних правових актів.
Керуючись статтями 2-9, 72, 76, 77, 90, 241, 243, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 за вхід. №117347/25 від 06.11.2025 року про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №420/15310/23 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала по справі може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА