Справа № 420/31636/25
17 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати лист-рішення Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 26303235, 65025, м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 106), від 19.05.2025 року за № 01-05-4/169вх, щодо відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розміщенні елементу вуличної торгівлі за адресом АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради (код за ЄДРПОУ: 26303235, 65025, м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 106), прийняти рішення за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.05.2025 року за № Ф1-104105-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0 кв. м. на період роботи 5 років за адресом АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 08.10.2025 року вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача надано до суду клопотання, в якому просить проводити розгляду справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що предмет спору має для Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради велике значення, а розгляд справи становить значний суспільний інтерес, оскільки:
- по-перше, стосується безпосередньо прав та інтересів територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій позивач виявив бажання розмістити свій елемент вуличної торгівлі. Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. А відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі;
- по-друге, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді позовної вимоги «зобов'язати Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 06.05.2025 року за № Ф1-104105-ю/о про надання узгодження на розміщення елементу вуличної торгівлі лотку площею 6,0 кв.м. на період роботи 5 років за адресом: АДРЕСА_1 порушує дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Пересипська районна адміністрація вважає, що суд відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, що в подальшому може позбавити районну адміністрацію права на касаційне оскарження.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, представник відповідача вказує, що питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі на території міста Одеси належить до повноважень Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради у зв'язку з чим дана справа має суттєве значення для районної адміністрації та є підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з метою реалізації прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 225, ч. 4 ст. 260, 262 КАС України, а саме: взяти участь у судових засіданнях; у наданні доказів, у дослідженні доказів; надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, виступити у судових дебатах тощо.
Представником позивача подано заперечення на клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження, в обґрунтування якого зазначено, що наведена відповідачем підстава не є достатньою для зміни порядку провадження.
Позивач переконаний, що клопотання відповідача спрямоване на затягування розгляду справи, що суперечить меті спрощеного позовного провадження, визначеній частиною 5 статті 12 КАС України, а саме - прискоренню судового процесу та зменшенню навантаження на сторони.
Також позивач зазначає, що судом створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом адміністративної справи №420/31636/25 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, Відповідач може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в заявах по суті справи, письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи судом з викликом її учасників.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.
Також, наведені представником відповідача в клопотанні обґрунтування не свідчать про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Разом з тим, учасники справи не позбавлені права надавати до суду письмові пояснення та додаткові докази при розгляді адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, визначеному ст. 262 КАС України.
Керуючись ст.ст.12, 248, 257, 262 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Марин